Ухвала суду № 33471994, 11.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/950/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

11 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Вівдиченко Т.Р.,

Федорової Г.Г.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом малого приватного підприємства "Спектр" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

МПП «Спектр» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ в Обухівському районі Київської області ДПС, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби від 19.10.2012 № 0001702301/2697.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2013 року адміністративний позов задоволено..

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини справи та надано не вірну правову оцінку діям відповідача щодо підстав та винесення правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до положень ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентом підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, у вересні 2012 року посадовими особами Державної податкової служби у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання МПП «Спектр» податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з Приватним підприємством «Протесілай» за період з 01.10.2009 по 31.12.2009.

За результатами перевірки складено акт від 26.09.2012 № 9/16-018/13731068 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем під час декларування податкових зобов`язань за господарськими операціями з купівлі у Приватного підприємства «Протесілай» товарно-матеріальних цінностей недотримано вимог пункту 3.1 статті 3, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток підприємств за ІV квартал 2009 на загальну суму 7232 грн. 91 коп.

На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення - рішення від 19.10.2012 № 0001702301/2697, яким відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 7232 грн. 91 коп. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у сумі 1808 грн. 00 коп.

В Акті перевірки відповідач посилається на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 24.04.2012 року у кримінальній справі № 1-482/12, яким директора Приватного підприємства «Протесілай» ОСОБА_3 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). З огляду на вказаний вирок, відповідачем зроблено висновокпро те, що позивачем безпідставно сформовано валові витрати за наведеними вище господарськими операціями, оскільки правочини з придбання у Приватного підприємства «Протесілай» товарів фактично не відбулись та не створили жодних юридичних наслідків.

Так, в у період з жовтня по листопад 2009 року позивачем придбано у Приватного підприємства «Протесілай» товарно-матеріальні цінності (автомобільні шини, диски) на загальну суму 34718 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 5786 грн. 33 коп.

Придбання товару здійснювалось позивачем без укладення договорів на підставі рахунків-фактур, що виписувались Приватним підприємством «Протесілай».

Прийняття позивачем вказаного товару у його контрагента здійснювалось у вказаний вище період шляхом підписання видаткових накладних .

Оплату за придбані у Приватного підприємства «Протесілай» товарно-матеріальні цінності у загальному розмірі 34718 грн. 00 коп. здійснено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки вказаної юридичної особи, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок. Витрати у загальному розмірі 28931 грн. 67 коп., понесені позивачем на придбання у Приватного підприємства «Протесілай» товарів включено позивачем до валових витрат за ІV квартал 2009 року.

Судом першої інстанції встановлено, що представником відповідача не заперечувалось, що у ході контролюючого заходу аналіз поданих позивачем до перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі, рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок тощо на предмет їх відповідності вимогам податкового законодавства посадовими особами органу державної податкової служби не здійснювався, факти поставки товарів позивачу його контрагентом не перевірялись.

Єдиною підставою, на яку посилається податковий орган як на доказ незаконного формування позивачем об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, є вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 24.04.2012 у кримінальній справі № 1-482/12, яким директора Приватного підприємства «Протесілай» ОСОБА_3 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.

Однак, копію вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 24.04.2012 року відповідачем суду не надано, матеріали справи такого не містять, не зазначено чи набрав такий законної сили, у зв'язку з чим відповідач не довів свою позицію в заперечення позову належними доказами , відповідно до вимог КАС України.

На час виникнення спірних правовідносин регулювання оподаткування податком на прибуток підприємств визначалось Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон України № 334/94-ВР).

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Пунктом 3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (норми якого діяли на момент виникнення правовідносин, далі - Закон) передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: - суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; - суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, до складу яких включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті. (пп.5.2.1, п.5.2., п.5.1 ст.5 Закону)

Тобто, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Відповідно до приписів абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З огляду вищевикладене, колегія суддів апеляційного адміністративного суду зазначає, що факт здійснення МПП «Спектр» господарських операцій з його контрагентом підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: рахунками - фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками тощо, які відповідають вимогам чинного законодавства та мають усі необхідні реквізити, необхідні для надання їм юридичної сили і доказовості, тому це є підставою для відображення показників валових витрат підприємства за звітні періоди у регістрах бухгалтерського обліку та податковій звітності, якщо податковий орган не доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в силу приписів частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, а тому посилання відповідача на обов'язковість використання вироку Солом'янського суду міста Києва не мають правових підстав, так як, обов`язковість вироку суду у кримінальній справі під час розгляду судом адміністративної справи поширюються виключно на питання чи мало місце певне діяння та чи вчинено воно особою, щодо якої постановлено судове рішення.

Так, вироком Солом`янського районного суду м. Києва встановлено, що громадянин ОСОБА_3, будучи допитаним у судовому засіданні, свою вину у створенні фіктивного підприємництва визнав повністю, розкаявся у вчиненому і пояснив суду, що він у травні 2008 року за грошову винагороду погодився зареєструвати юридичну особу - Приватне підприємство «Протесілай» на своє ім'я без мети здійснення господарської діяльності. Документи для реєстрації підприємства він подав до державної податкової інспекції, у приміщенні банківської установи підписав документи про відкриття розрахункового рахунку підприємства, а печатку ПП «Протесілай» у подальшому передав своєму знайомому.

Наведені вище обставини, на думку відповідача, свідчать про те, що Приватне підприємство «Протесілай» діяло без справжнього наміру проводити господарську діяльність, пов`язану з продажем товаро - матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг, у зв`язку з чим правочини, укладені з позивачем, були спрямовані виключно на здійснення операцій, пов'язаних з незаконним наданням податкової преференції, зокрема, з метою формування податкового кредиту на користь позивача.

Проте, приписи частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають обов`язковість врахування адміністративним судом обставин, встановлених вироком, якщо вони стосуються безпосередньої тієї особи, щодо якої ухвалено вирок. Водночас, встановлені вироком суду у кримінальній справі обставини, що свідчать про наявність складу злочину у діяннях фізичної особи, не можуть вважатися обов`язковими для адміністративного суду під час надання ним оцінки податковій поведінці юридичної особи, працівником або представником якої була фізична особа, щодо якої ухвалено вирок.

Також суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що зважаючи на те, що обставини здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Протесілай» районним судом в рамках розгляду кримінальної справи № 1-482/12 не встановлювались, вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 24.04.2012 року не має доказового значення для цієї справи.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем виконано не було.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність з боку позивача порушень вимог законодавства про оподаткування під час визначення ним податкового зобов`язання з податку на прибуток за вказаний звітний період, оскільки первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарської операції, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму валових витрат, заявлених позивачем у жовтні-листопаді 2009 року, натомість, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 19.10.2012 № 0001702301/2697, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.41, 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.09.2013 року

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Т.Р. Вівдиченко

Г.Г. Федорова

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г. Г.