Постанова № 33469301, 04.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2013 р. Справа№ 910/5170/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Остапенка О.М.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мациборко Т.І.

за участю представників сторін:

від позивача: представник - Соловйова Н.А. (посвідчення №190 від 03.12.2012 р.)

від відповідача: представник - не з`явився

від третьої особи: представник - не з`явився

від Прокуратури міста Києва: - Долгорук С.М. (посвідчення №002718 від 05.09.2012 р.)

розглянувши апеляційні скарги Заступника Прокурора Шевченківського району міста Києва та Публічного акціонерного товариства "Трест "Південзахідтрансбуд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2013р.

у справі № 910/5170/13 (суддя: Стасюк С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика"

до Публічного акціонерного товариства "Трест "Південзахідтрансбуд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору "БК"Дивобуд"

про звернення стягнення на заставлене майно

ВСТАНОВИВ:

У березні Публічне акціонерне товариство "Банк "Таврика" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Трест "Південзахідтрансбуд" про стягнення 141 342 245,33 грн. за рахунок предмета застави за Договором застави цінних паперів № 05-375/ЗЦП-12 від 19.12.2012 року, а саме: простих іменних акцій в кількості 419 658 штук, шляхом набуття позивачем права власності, та зобов'язання зберігача - Акціонерного товариства "Сбербанк Росії" здійснити перерахування простих іменних акцій відповідача з рахунку цінних паперів відповідача на рахунок позивача, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В подальшому позивачем було подано до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просив звернути стягнення на предмет застави за Договором застави цінних паперів № 05-375/ЗЦП-12 від 19.12.2012 року, а саме: акції емітента - Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод" в кількості 419 658 штук. в рахунок погашення заборгованості в розмірі 144 993 544,24 грн., з яких, 124 886 000,00 грн. строкової заборгованості за кредитом, 19 598 719,80 грн. нарахованих процентів, 508 824,44 грн. пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 р. у справі № 910/5170/13 позовні вимоги задоволено в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Трест "Південзахідтрансбуд" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва № 910/5170/13 від 11.06.2013 р. скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції безпідставно були відхилені клопотання про проведення оцінки майна, про зупинення провадження, про залучення третіх осіб до розгляду справи. Крім того, апелянт зазначає, що стягнення заборгованості в рахунок погашення ТОВ " Будівельна компанія "Дивобуд" є недоречним оскільки ТОВ "Будівельна компанія "Дивобуд" визнано банкрутом. Також, скаржник стверджує, що відповідно до оцінки здійсненої ТОВ "Е.Р.С.Т.Е." вартість майна на яке звертається стягнення перевищує заборгованість за кредитом наданим ТОВ "Будівельна компанія " Дивобуд" на 1 886 775,76 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Трест "Південзахідтрансбуд" та призначено розгляд справи № 910/5170/13 на 24.07.2013 р.

Також не погоджуючись з рішенням суду, Заступник Прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить призначити у справі незалежну судово-економічну експертизу, змінити рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2013року у справі № 910/5170/13 в частині вартості простих іменних акцій ПАТ "Київський ювелірний завод", що належать на праві власності публічному акціонерному товариству "Трест "Південзахідтрансбуд" в кількості 419 658 штук, переданих у заставу відповідно до договору від 19.12.2012 року. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що при укладанні Договору застави цінних паперів сторони погодили ринкову вартість однієї іменної акції яка становить 953 грн., а згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Е.Р.С.Т.Е." вартість однієї простої іменної акції становить 350 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу Заступника Прокурора Шевченківського району міста Києва та призначено розгляд справи № 910/5170/13 на 24.07.2013 р.

18.06.2013року через відділ документального забезпечення суду від Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" надішов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2013р. без змін.

23.07.2013року через відділ документального забезпечення суду від Публічного акціонерного товариства "Трест "Південзахідтрансбуд" надішли додаткові пояснення до апеляційної скарги.

24.07.2013 року розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А. була змінено склад колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., судді: Остапенко О.М., Пономаренко Є.Ю.

24.07.2013 року представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Розгляд справи було відкладено до 04.09.2013 р.

04.09.2013 року представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи відповідач та третя особа були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування нори Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідача та третьої особи, за наявними у справі доказами

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.04.2008 року між Акціонерним товариством "Таврика", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк "Таврика" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дивобуд" (позичальник) було укладено договір про надання мультивалютної відкличної кредитної лінії № 39-08-КЛ, з наступними змінами та доповненнями (надалі по тексту - Кредитний договір) (т.1 а.с.13).

За умовами зазначеного договору, Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом в національній валюті в сумі 125 000 000,00 грн. строком з 16.04.2008 року по 29.04.2013 року. Кредитні кошти надаються шляхом перерахування згідно письмових заяв позичальника. Цільове використання кредитів - поповнення обігових коштів, (здійснення господарської діяльності згідно Статуту) (п.п.1.1., 1.2. Кредитного договору). Плата за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі 28 % річних в гривні (п.3.1. Кредитного договору). Банк має право стягнути достроково з позичальника фактичну суму заборгованості за кредитом, що залишилась та за процентами, які підлягали сплаті за Договором, при порушенні позичальником будь-яких умов цього Договору та/або умов Договору застави заставодавцем або при порушенні судом справи про банкрутство позичальника (заставодавців, поручителів, грантів). При цьому строк повернення кредитних коштів вважається таким, що настав, а вся заборгованість за цим договором підлягає сплаті на десятий календарний день від дати прострочення позичальником будь-якої частини грошового зобов'язання (п. 2.2.4. Кредитного договору). В разі погіршення фінансового стану позичальника, наявності простроченої заборгованості по процентам та/або кредиту або невиконання ним інших зобов'язань по цьому договору банк має право призупинити або припинити виконання своїх зобов'язань, вказаних в пункті 1.1. Кредитного договору та вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно (пункт 2.2.6. Кредитного договору). За несвоєчасне погашення заборгованості за цим договором, зокрема, наданого кредиту, процентів за користування ним, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від простроченої суми за кожний день прострочки (п. 6.2. Кредитного договору).

Як вбачається з виписок з рахунку позичальника, на виконання умов Кредитного договору банк надав позичальнику кредитні кошти в межах кредитної лінії.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дивобуд" допустило порушення своїх зобов'язань по сплаті кредиту і процентів за користування кредитними коштами. Станом на 23.04.2013 року загальний розмір заборгованості позичальника за Кредитним договором становив 144 993 544,24 грн., з яких, 124 886 000,00 грн. строкової заборгованості за кредитом, 19 598 719,80 грн. нарахованих процентів, 508 824,44 грн. пені по несвоєчасно сплачентам процентам (т.1 а.с.25).

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2012 в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 19.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" (заставодержатель) та Публічним акціонерним товариством "Трест "Південзахідтрансбуд" (заставодавець) було укладено договір застави цінних паперів № 05-375/ЗЦП-12 (надалі по тексту - Договір застави) (т.1 а.с.59). Предметом застави за Договором застави є прості іменні акції Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод" в кількості 419 658 штук, загальною номінальною вартістю 419 658,00 грн., загальною заставною вартістю пакету цінних паперів 399 934 074,00 грн.

За умовами Договору застави, звернення на предмет застави здійснюється заставодержателем виключно на підставі рішення суду (п. 2.3. Договору застави). Заставодержатель набуває право дострокового звернення стягнення на предмет застави незалежно від настання строку виконання позичальником/заставодавцем зобов'язань по Кредитному договору в разі порушення позичальником/заставодавцем умов Кредитного договору та /або заставодавцем умов цього Договору, а також у випадках, передбачених статтею 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (пункт 2.4. Договору застави).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дивобуд" допустило порушення своїх зобов'язань по сплаті кредиту і процентів за користування кредитними коштами, в зв'язку з чим у позичальника виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 144 993 544,24 грн., з яких, 124 886 000,00 грн. строкової заборгованості за кредитом, 19 598 719,80 грн. нарахованих процентів, 508 824,44 грн. пені.

Як вбачається з матеріалів справи АТ «Банк «Таврика» неодноразово звертався до Позичальника та Відповідача з вимогами виконати свої зобов'язання зо Договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №39-08-КЛ від 16.04.20008 року.

Скаржник Публічне акціонерне товариство "Трест "Південзахідтрансбуд" в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру ДП "Інформаційно-ресурсний центр" від 26.04.2013 року стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дивобуд" містяться дані про припинення державної реєстрації юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом. Дата внесення запису: 24.04.2013 року.

Таким чином, на думку апелянта, оскільки вимоги позивача до позичальника є погашеними, у зв'язку з припиненням юридичної особи (позичальника), то виключається можливість пред'явлення вимог за погашеними зобов'язаннями до поручителів, заставодавців тощо.

Колегія суддів вважає, доводи апелянта безпідставні та такими що суперечать нормам чинного законодавства,зважаючи на наступне.

Як передбачено статтею 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з пунктом 2.2.6. Кредитного договору у разі погіршення фінансового стану позичальника, наявності простроченої заборгованості по процентам та/або кредиту або невиконання ним інших зобов'язань по цьому договору банк має право призупинити або припинити виконання своїх зобов'язань, вказаних в пункті 1.1. Кредитного договору та вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Пунктом 2.4. Договору застави заставодержатель набуває право дострокового звернення стягнення на предмет застави незалежно від настання строку виконання позичальником/заставодавцем зобов'язань по Кредитному договору в разі порушення позичальником/заставодавцем умов Кредитного договору та /або заставодавцем умов цього Договору, а також у випадках, передбачених статтею 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Згідно з частиною 6 статті 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 року були скасовані ухвала від 26.12.2012 року та постанова Господарського суду Київської області від 03.04.2013 року у справі № Б11/153-12

Крім того, Скаржник Публічне акціонерне товариство "Трест "Південзахідтрансбуд" в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції безпідставно було відхилено клопотання про оцінку майна. Колегія суддів вважає, зазначені доводи апелянта безпідставними та необґрунтованими, зважаючи на наступне.

Статтею 582 Цивільного кодексу України передбачено, що оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Згідно із звітом про незалежну оцінку вартості однієї простої іменної акції ПАТ "Київський ювелірний завод", складеним експертом-оцінювачем ТОВ "Е.R.S.T.Е" Н.К. Лемзою, який наданий позивачем, станом на 19.04.2013 року ринкова вартість однієї простої іменної акції становить 350,00 грн.

Право експерта-оцінювача ТОВ "Е.R.S.T.Е" Н.К. Лемзи на проведення оцінки цінних паперів підтверджується сертифікатом № 13758/12 від 31.08.2012 р. суб'єкта оціночної діяльності, Кваліфікаційними свідоцтвами оцінювача МФ № 6235 від 19.07.2008 р. та ЦМК № 562 від 24.04.2010 р., Свідоцтвом № 8407 від 25.08.2010 р. про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів; посвідчення МФ № 436-ПК від 17.03.2012 р. про підвищення кваліфікації оцінювача.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, відповідач зазначає, що не погоджується із висновком проведеної незалежної оцінки посилаючись на те, що при її проведенні була занижена вартість цінних паперів порівняно з вказаною сторонами у договорі застави цінних паперів № 05-375/ЗЦП-12 від 19.12.2012 року.

Як передбачено Пунктом 5 договору застави передбачено, що заставна вартість однієї акції становить 953, 00 грн.

Проте, згідно з наданими сторонами поясненнями при укладенні договору застави цінних паперів № 05-375/ЗЦП-12 від 19.12.2012 року оцінка цінних паперів не проводилась.

При цьому, для встановлення дійсної ринкової вартості майна проводиться її оцінка.

Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна (ст. 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Так, на замовлення позивача оцінка здійснювалась особою, якій надано дозвіл на ведення такої практичної оціночної діяльності, згідно з "Міжнародними стандартами оцінки МСО 1-4", Національним стандартом № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 р., "Норм професійної діяльності оцінювача", затверджених Радою Українського товариства Оцінювачів, будь-яких доказів і пояснень які б підтверджували застосування суб'єктом оціночної діяльності при проведенні оцінки цінних паперів нормативних актів та методів, які не підлягають застосуванню та невідповідність особи вимогам, передбаченим Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" відповідачем не надано.

Крім того, відповідно до ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності.

Однак, доказів щодо здійснення рецензування звіту про незалежну оцінку вартості однієї простої іменної акції ПАТ "Київський ювелірний завод" відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для неприйняття звіту про незалежну оцінку вартості однієї простої іменної акції ПАТ "Київський ювелірний завод", складеного експертом-оцінювачем ТОВ "Е.R.S.T.Е" Н.К. Лемзою на день звернення стягнення предмета застави, відсутні.

Також не погоджуючись з рішенням суду в цій частині, Заступник Прокурора Шевченківського району міста Києва, в обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що при укладанні Договору застави цінних паперів сторони погодили ринкову вартість однієї іменної акції яка становить 953 грн., а згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності TOB "Е.Р.С.Т.Е." вартість однієї простої іменної акції становить 350 грн.

Колегія суддів вважає, доводи апеляційної скарги Заступник Прокурора Шевченківського району міста Києва необґрунтованими, оскільки позивач укладаючи Договір застави цінних паперів №05-375/ЗЦП-12 від 19.12.2012 року, визначив вартість майна, що передавалася в заставу за домовленістю сторін, що хоча й не суперечить вимогам законодавства, але в матеріалах справи відсутні належні докази того, що особи які визначали вартість майна мали для цього спеціальні знання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується яз висновком суду першої інстанції, що вказаний Звіт, який був рецензований у порядку, визначеному законом, в якості належного та допустимого доказу у справі та застосовує його для встановлення ціни предмету застави.

Також скаржник, Публічне акціонерне товариство "Трест "Південзахідтрансбуд" в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції безпідставно було відхилено клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №910/8226/13.

Колегія суддів вважає, зазначені доводи апелянта безпідставними та необґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи, рішення по справі № 910/5170/13 було прийнято 11.06.2013 року, а 06.06.2013 суддею Бондарчук B.B. по справі №910/8226/13 (копія додається) було прийнято рішення яким ПАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Тобто рішення по справі № 910/8226/13 жодним чином не впливає на прийняття рішення по справі № 910/5170/13.

Апеллянт, Публічне акціонерне товариство "Трест "Південзахідтрансбуд" також зазначає, що суд першої інстанції безпідставно залишив без задоволення клопотання про залучення третіх осіб. Колегія суддів вважає, доводи апелянта необґрунтовані з наступних підстав.

Оскільки ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" (Заставодавець) уклавши Договір застави цінних паперів 05-375/31ДП-12 від 19.12.2012р. з AT «БАНК «ТАВРИКА» в письмовій формі поручився належним йому на праві власності майном, акціями ПАТ «Київський ювелірний завод», при цьому Договір застави цінних паперів 05-375/ЗЦП-12 від 19.12.2012р. містить відомості про те, що Заставодавцю відомі зміст та умови всіх кредитних договорів, а також порядок, строки, умови виконання та розмір Основних зобов'язань укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Дивобуд».

Враховуючи норми ст.554 Цивільного кодексу у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, при цьому ст. 543 Цивільного кодексу України передбачає у кредитора наявність права, вимагати від солідарних боржників виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Тобто АТ «Банк «Таврика» звернувшись до суду з позовом звернення стягнення за рахунок заставленого майна в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 39-08-KЛ від 16.04.2008 року в загальній сумі 144 993 544,24 (сто сорок чотири мільйони дев'ятсот дев'яносто три тисячі п'ятсот сорок чотири) грн. 24 коп., яка складається з 124 886 000 (сто двадцять чотири мільйони вісімсот вісімдесят шість тисяч) грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 19 598 719 (дев'ятнадцять мільйонів п'ятсот дев'яносто вісім тисяч сімсот дев'ятнадцять) грн. 80 коп. заборгованості по процентах, 508 824 (п'ятсот вісім тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 44 коп., жодним чином не порушив права інших боржників.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правовідносини між позивачем та вказаними відповідачем третіми особами не є предметом розгляду у даній справі, прийняття рішення у даній справі не вплине на наявність прав та обов'язків сторін за Кредитними договорами.

Також, колегія суддів відхиляє доводи апелянта ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" стосовно того, що відповідно оцінки здійсненої TOB «Е.Р.С.Т.Е» вартість майна на яке звертається стягнення перевищує заборгованість за кредитом наданим TOB «Будівельна компанія «Дивобуд» на 1 886 775,76 грн. , оскільки статтею 25 Закону України "Про заставу" передбачено « якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю».

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг є необґрунтовані документально не підтвердженні, в свою чергу факт наявності заборгованості позичальника за кредитним договором у розмірі 144 993 544,24 грн., з яких, 124 886 000,00 грн. строкової заборгованості за кредитом, 19 598 719,80 грн. нарахованих процентів, 508 824,44 грн. пені, документально підтверджений, а отже судом першої інстанції правомірно було задоволено позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржники не довели обґрунтованість своїх апеляційних скарг, докази на підтвердження своїх вимог суду не надали, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року у справі № 910/5170/13, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника Прокурора Шевченківського району міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року у справі № 910/5170/13 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест "Південзахідтрансбуд" на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року у справі № 910/5170/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року у справі № 910/5170/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/5170/13 повернути до місцевого господарському суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Руденко М.А.

Судді Остапенко О.М.

Пономаренко Є.Ю.