Ухвала суду № 33465744, 05.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/21429/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента" (далі - ТОВ "Ювента") звернулось до суду з позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі - Славутська ОДПІ) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року позов ТОВ "Ювента" задоволено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року апеляційну скаргу Славутської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Славутської ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Ювента" у задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Славутською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ювента» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 16 травня 2011 року №229/23/30801338.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем п. 4, п. 2,3 ст. 180 Господарського кодексу України, п. 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228, п.1, 2 ст. 712, ст. 655, ч. 1 ст. 656, ст. 662, ч. 2 ст. 689 Цивільного кодексу України, п. 1.4, п. 1.8 ст. 1, ст. 6, пп. 7.4.1, п. 7.4, пп. 7.7.10, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 193.1 ст. 193, пп. «а» п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме не підтверджено відображене ТОВ «Ювента» бюджетне відшкодування за листопад 2010 року в сумі 162343, 00 грн., за грудень 2010 року в сумі 88352, 00 грн., за січень 2011 року в сумі 154171, 00 грн., та від'ємне значення сум ПДВ за жовтень 2010 року в сумі 162343, 00 грн., листопад 2010 року в сумі 70190, 00 грн., грудень 2010 року в сумі 79278, 00 грн., січень 2011 року в сумі 69384, 00 грн. за результатами встановлених порушень відповідно декларації з ПДВ за жовтень 2010 року занижено позитивне значення (Ряд. 18.1 декларації) в сумі 15620, 00 грн., як наслідок занижено суму податку на додану вартість яка підлягає нарахуванню в бюджет (Ряд. 27 декларації).

На підставі акта перевірки Славутською ОДПІ 20 травня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082303, яким ТОВ «Ювента» зменшено суму бюджетного відшкодування на 69384, 00 грн.

Відповідно до ст. 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно ст. 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує включення покупцем податку на додану вартість в ціну товару та сплату або обов'язок сплатити його продавцю.

Стаття 198.6 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в акті перевірки не зафіксовано неналежно оформлення податкових накладних, на підставі яких виник податковий кредит, оскільки, всі вони складені відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

Пункт 187.1 ст.187 ПК України визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пункт 201.10 ст.201 ПК України визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Ювента» та його контрагентами підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами. Крім того, матеріалами справи підтверджується наявність у позивача податкових накладних, отриманих від контрагентів.

Податковий кодекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про неправомірність висновку податкового органу щодо зменшення суми бюджетного відшкодування, оскільки відповідачем не надано жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявлених позивачем вимог, як-то безтоварності та/або фіктивного характеру здійснених позивачем операцій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Ювента".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров