Ухвала суду № 33465680, 22.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/13940/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Рибченка А. О., Степашка О. І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" (далі - ТОВ "Ірпіньнафтопродукт") звернулось до суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - Ірпінська ОДПІ) в якому просить визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року позов ТОВ "Ірпіньнафтопродукт" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішенні від 16.10.2009 року №0002202350/0/2479. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року апеляційні скарги ТОВ "Ірпіньнафтопродукт" та Ірпінської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Ірпінська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити ТОВ "Ірпіньнафтопродукт" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Державною податковою адміністрацією в Київській області у вересні 2009 року, з метою контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, проведено перевірку господарської одиниці позивача - автозаправної станції, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нижня Дубечня, вул. Леніна, 15-А. За результатами перевірки складено акт від 30.09.2009 року №3115/1000/23/30366747.

Під час перевірки податковим органом виявлено, що позивачем в порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», при продажу паливо - мастильних матеріалів, а саме: дизельного палива та бензину А-80, А-92, А-95, А-95 «Преміум» на загальну суму 10340, 93 грн., не проведено розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій та не видано споживачам відповідні розрахункові документи (чеки), а також не забезпечено щоденне друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскального звітного чеку №0043 від 11.08.2009, що є порушенням вимог п. 9 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Крім того, під час перевірки податковим органом встановлено, що позивачем не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 60, 71 грн., що є порушенням приписів п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Також, під час перевірки податковим органом виявлено, що позивачем в порушення вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, не оприбутковано готівку у повній сумі її фактичних надходжень в книзі обліку розрахункових операцій №1031002434/1-р від 01.07.2009 року, а саме: не вчинено записи за 06.08.2009 року та 07.08.2009 року згідно фіскальних звітних чеків №0035 і №0036 від 06.08.2009 року на суму 7859, 58 грн. та №0037 від 07.08.2009 року на суму 9812, 39 грн., на загальну суму - 17671, 97 грн.

На підставі акта перевірки Ірпінською ОДПІ прийнято рішення від 16.10.2009 року №0002192350/0/2478 та 16.10.2009 №0002202350/0/2479, якими згідно з приписами п. 1,4 ст. 17, ст. 22 та п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 52348, 20 грн. та 88359, 85 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 16.10.2009 року від 16.10.2009 року №0002192350/0/2478, судами попередніх інстанцій зазначено наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Пунктом 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (падання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що податковим органом виявлено, що загальна кількість нафтопродуктів (з вирахуванням допустимої похибки (+/- 0,8%), що реалізовані ТОВ «Ірніньнафтопродукт» без застосування реєстратора розрахункових операцій, складає 1446,54 л.

Пунктом 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що податковий орган, виявивши під час перевірки порушення позивачем вимог п. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що полягало у продажу паливо - мастильних матеріалів, а саме: дизельного палива та бензину А-80, А-92, А-95, А-95 Преміум на загальну суму 10340, 93 грн. без проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, правомірно застосував до ТОВ «Ірпіньнафтопродукт» фінансову санкцію у розмірі 51704, 65 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що вимога позивача про визнання нечинним рішення Ірпінської ОДПІ від 16.10.2009 року №0002192350/0/2478 в частині застосування штрафних санкцій за реалізацію паливо мастильних матеріалів без застосування реєстратора розрахункових операцій па суму 51704, 65 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Щодо порушення позивачем вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Податковим органом в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог Положення №637, а саме: не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій. Такий висновок відповідачем зроблено у зв'язку з тим, що позивачем за 06.08.2009 року та 07.08.2009 року у книзі обліку розрахункових операцій №1031002434/1-р від 01.07.2009 року не вчинено записи про рух готівки та суми розрахунків згідно фіскальних звітних чеків №0035 від 06.08.2009 року на суму 7859, 58 грн., №0036 від 06.08.2009 року на суму 00, 00 грн. та №0037 від 07.08.2009 року на суму 9812,39 грн., на загальну суму 17671, 97 грн.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року №614 навиконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» затверджено Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок.

Зазначений Порядок поширюється па книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року №614, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО: щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, передбачено, що уся готівка, то надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до приписів п 4.2 Положення №637, усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень, у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО аби використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що грошові кошти у вказаному вище розмірі були оприбутковані відповідачем шляхом здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Крім того, відокремлений підрозділ позивача здійснює облік готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій та у касовій книзі, що ведеться підприємством у електронній формі у відповідності до вимог пункту 4.4 Положення №637.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства: які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про відсутність в діях позивача порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, відповідальність за яке передбачена п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», а отже штрафні (фінансові) санкції у розмірі 88359, 85 грн. за порушення позивачем вимог пункту 2.6 Положення №637 застосовано Ірпінською ОДПІ з порушенням вимог чинного законодавства України.

Крім того, суди попередніх інстанцій визнали рішення Ірпінської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.10.2009 року №0002202350/0/2479 протиправним та скасували, оскільки позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Ірпіньнафтопродукт".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович А. О. Рибченко О. І. Степашко