Постанова № 33464285, 10.09.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1846/13-a

10 вересня 2013 року м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Костецькій Н.Т.

за участю:

представника позивача - Яснюк Л.А.;

представника відповідача - Мельника О.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу

за позовною заявою Науково - виробничого підприємства «Еко-Енерго-Ресурс»

до Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області

про скасування податкових повідомлень-рішень від 21 березня 2013 року №0000052200 та від 3 червня 2013 року №0000732200,

ВСТАНОВИВ:

Науково - виробниче підприємство «Еко-Енерго-Ресурс» (далі по тексту - НВП «Еко-Енерго-Ресурс» або позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі по тексту - Збаразька ОДПІ або відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 21 березня 2013 року №0000042200, №0000052200.

В ході судового розгляду справи представником позивача було уточнено позовні вимоги, а саме: у зв'язку з відкликанням податкового повідомлення-рішення від 21 березня 2013 року №0000042200 позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 3 червня 2013 року №0000732200, що містить зменшену відповідачем суму податкового зобов'язання.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що висновки Збаразької ОДПІ, які знайшли відображення в акті перевірки щодо відсутності реального товарного характеру при придбанні продукції позивачем від ПП «Фінансово-промислова компанія «Каскад», ПП «Бізнесгруп» та ЗАТ «Науково-виробниче підприємство «Укрзахіденерго» є необґрунтовані та зроблені на підставі припущень.

Позивач стверджує, що реальність виконання договорів підтверджується первинними документами, які були створені на підприємстві при здійсненні господарських операцій, що підтверджують факт поставки, проведення оплати та подальшу реалізацію цієї продукції. На його думку, формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат по операціях з вищенаведеними контрагентами є правомірним.

Позивач вважає, що податковий орган проводячи перевірку не встановив усіх фактичних обставини, що відносяться до здійснення господарських операцій.

Представник позивача уточненні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з мотивів викладених в адміністративному позові та просила скасувати оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, проти позову заперечив, посилаючись на те, що оспорювані податкові повідомлення-рішення Збаразької ОДПІ прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

Зокрема, представник відповідача стверджує, що документи, надані позивачем, не підтверджують реальність здійснення операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей від ПП «Фінансово-промислова компанія «Каскад», ПП «Бізнесгруп» та ЗАТ «Науково-виробниче підприємство «Укрзахіденерго» до позивача, оскільки не надано будь-якої інформації щодо місць зберігання, місць проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, умов транспортування, інформації про перевізника та інформації, що посвідчувала б якість товару і джерело його походження.

Отже, представник відповідача вважає, що документи, подані НВП «Еко-Енерго-Ресурс», слід вважати такими, що не мають юридичної сили, складені з метою маскування безтоварних операцій, що оформлялися з метою мінімізації податкових зобов'язань.

Крім пояснень представників сторін, судом також досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 29 січня по 18 лютого 2013 року, на підставі наказів Збаразької ОДПІ від 25.01.2013 №45 та від 11.02.2013 р. №69, податковими інспекторами було проведено документальну позапланову виїзну перевірку науково-виробничого підприємства «Еко-Енерго-Ресурс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р.

Результати перевірки знайшли своє відображення в акті від 25.02.2013 року №3/2200/31273507.

На підставі висновків зроблених в акті перевірки, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000042200 від 21 березня 2013 року згідно з яким позивачу донараховано податкове зобов'язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 117117 грн. за основним платежем та 29280 грн. штрафних санкцій;

- № 0000052200 від 21 березня 2013 року згідно з яким донараховано податкове зобов'язання: податок на додану вартість в розмірі 107482 грн. за основним платежем та 26872 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 01.06.2013 року №271/10/19-00-10-027/165, прийнятого за розглядом адміністративної скарги НВП «Еко-Енерго-Ресурс», податкове повідомлення-рішення №0000042200 від 21.03.2013 р. скасовано в частині 7710 грн. податку на прибуток та в частині 1927,5 грн. штрафних санкцій, а податкове повідомлення-рішення №0000052200 залишено без змін.

На виконання зазначеного рішення, Збаразькою ОДПІ прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 3 червня 2013 року №0000732200, а податкове повідомлення-рішення №0000042200 від 21.03.2013 р. відкликано.

Згідно рішення Міністерства доходів і зборів України «Про результати розгляду повторної скарги» від 02.07.2013 р. №6019/6/66-99-10-01-15 залишено без змін вищезазначені податкові повідомлення-рішення, з урахуванням змін, прийнятих за результатами розгляду первинної скарги.

Як вбачається з акту перевірки, перевіряючими зроблено висновок, що операції щодо придбання продукції у ПП «Фінансово-промислова група «Каскад» та ПП «Бізнесгруп» не підтверджуються, лише відображені у бухгалтерському та податковому обліку з метою формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат. Внаслідок чого перевіркою встановлено, порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що спричинило завищення валових витрат за півріччя 2010 року на 468471 грн. та відповідно до заниження податку на прибуток на 117117 грн. Крім того, перевіряючи встановили порушення НВП «Еко-Енерго-Ресурс» вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з придбання ТМЦ (запчастин до вантажних автомобілів та електростанції) у ПП «Фінансово- промислова група «Каскад», ПП «Бізнесгруп» та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», які не підтверджуються реальним здійсненням та відповідними первинними документами, що призвело до завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 156655 грн., в т.ч. з березня по листопад 2010 року в розмірі 107482 грн.

Суд погоджується з такими висновками податкового органу виходячи з наступного:

Відповідно до статей 656, 658 та 662 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває права власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи ( незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон), визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно з статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який випадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Пунктами 5.1 та 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що НВП «Еко -Енерго - Ресурс» за перевірений період укладено наступні угоди:

- з ПП «Фінансово-промислова компанія «Каскад» (Постачальник) в особі директора ОСОБА_3 - договори придбання товарно - матеріальних цінностей від 04.01.2010 №2/01 та від 01.03.2010 №3/03.

Відповідно до умов договору Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця продукцію, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати цю продукцію в кількості і асортименті вказаному у Додаткових угодах, оформлених у вигляді Додатків до Договору , які є його невід'ємною частиною. Ціна включає транспортні витрати з доставки продукції до пункту поставки вказаного Покупцем якщо інше не встановлено у Додатках до даного Договору. Підтвердженням поставки є підписаний Сторонами акт приймання-передачі продукції, накладна або рахунок-фактура.

Ні для перевірки ні під час розгляду справи в суді позивачем не представлено ні будь-яких додаткових угод до вищенаведених договорів, не представлено жодних документів про транспортування товару. Враховуючи, що товар який постачався з ПП «Фінансово-промислова компанія «Каскад» на НВП «Еко-Енерго-Ресурс» (плити бетонні та запасні частини до вантажних автомобілів) повинен бути сертифікованим то позивачем також не представлено документи по сертифікації вищенаведеного товару. Також позивачем не додано у зв'язку з відсутністю, актів приймання продукції або рахунків-фактур, обов'язковість складання яких визначена сторонами в самих договорах.

Крім того, в ході проведення перевірки позивача податковим органом встановлено, що приватне підприємство «Фінансово-промислова компанія «Каскад» внаслідок відсутності трудових ресурсів, виробничих приміщень, транспортних засобів (вид діяльності - оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них, працюючі: директор та бухгалтер - 1 особа, основні фонди відсутні) об'єктивно не могло брати участь у здійсненні господарських операцій по поставці ТМЦ позивачу.

- з ПП «Бізнесгруп» (Постачальник) в особі директора ОСОБА_4 договори по придбанню товарно - матеріальних цінностей від 03.06.2010 №6 06 та від 28.06.2010 №7/06. Відповідно до умов договорів Постачальник зобов'язується поставити товар, а Замовник зобов'язується прийняти сплатити за нього на умовах договору. Предметом поставки єбудівельні матеріали та запчастини до машин. Ціна та вартість продукції, що постачається визначається в Додаткових угодах, оформлених як Додатки до Договору, які є його невід»ємною частиною. Ціна включає транспортні витрати з доставки продукції до пункту поставки вказаної Покупцем якщо інше не встановлено у Додатках до даного Договору. Підтвердженням поставки є підписаний Сторонами акт приймання-передачі продукції, накладна або рахунок-фактура.

Проте, ні для перевірки ні під час розгляду справи в суді позивачем не представлено ні будь-яких додаткових угод до вищенаведених договорів, не представлено жодних документів по транспортуванню товару. Враховуючи, що товар який постачався з ПП «Бізнесгруп» на НВП «Еко-Енерго-Ресурс» (плити бетонні та запасні частини до вантажних автомобілів) повинен бути сертифікованим то позивачем також не представлено документи по сертифікації вищенаведеного товару. Також позивачем не додано у зв'язку з відсутністю, актів приймання продукції або рахунків-фактур, обов'язковість складання яких визначена сторонами в самих договорах.

Крім того, в ході проведення перевірки позивача податковим органом встановлено, що приватне підприємство «Бізнесгруп» внаслідок відсутності трудових ресурсів, виробничих приміщень, транспортних засобів (працюючі: директор та бухгалтер - 1 особа, основні фонди відсутні) об'єктивно не могло брати участь у здійсненні господарських операцій по поставці ТМЦ позивачу.

Також перевіркою було встановлено, що НВП «Еко-Енерго-Ресурс» віднесено до податкового кредиту суми ПДВ з вартості придбання електростанції у ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» , в листопаді 2010 року в розмірі 57000 грн.

Для здійснення операцій з придбання електростанції НВП «Еко-Енерго-Ресурс» не представлено до перевірки ні договору по придбанню у ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» даного товару, ні будь-яких інших документів первинного бухгалтерського обліку, які б підтверджували факт придбання.

Перевіряючи ми також встановлено, що ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» внаслідок відсутності трудових ресурсів, виробничих приміщень, транспортних засобів (вид діяльності - консультування з питань комерційної діяльне управління, директор та бухгалтер - 1 особа, основні фонди відсутні) об'єктивно не могло брати участь у здійсненні господарських операцій по поставці ТМЦ позивачу.

Як зазначено вище, право платника на податковий кредит виникає саме у зв'язку з придбанням товарів/ робіт, послуг, операції з продажу яких є об'єктом оподаткування, що передбачає реальну наявність предмету продажу, результату роботи, послуги, а не тільки документальне оформлення операцій. Аналогічно право на віднесення до валових витрат виникає тільки у зв'язку з понесеними витратами на придбання товарів/ робіт, послуг, операції з продажу яких є об'єктом оподаткування, що передбачає реальну наявність предмету продажу, результату роботи, послуги, а не тільки документальне оформлення операцій.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих Позивачу податкових накладних, не є підставою для включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки податкові накладні виписані платниками, які фактично не можуть виступати продавцями товарів, зазначених в податкових накладних, практично не могли здійснювати їх поставку та відвантаження, та відповідно, не формували податкових зобов'язань.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що податковим органом зроблено правильні висновки, щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому суд приходить до переконання, що підстав для скасування податкових повідомлень-рішень Збаразької ОДПІ від 21 березня 2013 року №0000052200 та від 3 червня 2013 року №0000732200 немає.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що позивачем не доведено правомірності обставин викладених в позовній заяві, а надані докази в повній мірі не підтверджують заявлених позовних вимог, а відтак вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати по справі згідно ст.94 КАС України не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 71, 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Науково - виробничого підприємства «Еко-Енерго-Ресурс» до Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 21 березня 2013 року №0000052200 та від 3 червня 2013 року №0000732200, відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 вересня 2013 року.

Суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.