Рішення № 33462707, 12.09.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22 -10691 Головуючий у 1 - й інстанції: Волкової С.Я.

2013 рік Доповідач - Ратнікова В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду місті Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Гаращенка Д.Р.

при секретарі - Мурга М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Казенного підприємства «Кіровгеологія» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2013 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Казенного підприємства «Кіровгеологія» про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2013 року позов ОСОБА_3 до Казенного підприємства «Кіровгеологія» задоволено частково.

Стягнуто з Казенного підприємства «Кіровгеологія» на користь ОСОБА_3 62459,88 грн. заробітної плати за період з вересня 2012 р. до 21 березня 2013 р., 211,14 грн. за перерахунком заробітної плати на попередній, не зменшений з 01 січня 2012 р. місячний посадовий оклад, за період з 01 січня 2012 р. до 25 лютого 2012 р., 4321,98 грн., що дорівнює 30% посадового окладу за період з 10 грудня 2012 р. до 27 лютого 2013 р., 14776,00 грн. грошового винагородження за нагородження Почесною грамотою Центрального комітету профспілки працівників геології, геодезії та картографії України, що дорівнює сумі двох посадових окладів, 135,49 грн. перевитрат на господарські витрати за "Звітом використання коштів, виданих на відрядження або під звіт" №ЦЕ-0000008 від 4 березня 2013 р., 6627,88 грн. заробітної плати, недоотриманої внаслідок недотримання відповідачем в період з 01 квітня 2012 р. до 21 березня 2013 р. норм та гарантій, встановлених Галузевою угодою між Державною службою геології та надр України і Центральним комітетом профспілки працівників геології, геодезії та картографії України на 2011 - 2013 рр., зареєстрованою Міністерством соціальної політики України 19 вересня 2011 р. за №49, та Колективним договором Казенного підприємства «Кіровгеологія», прийнятим конференцією трудового колективу 24 квітня 2012 р., зареєстрованим Управлінням праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві держадміністрації 18 червня 2012 р. за №225, 10000,00 грн. моральної шкоди, 5505,60 грн. витрат за юридичні послуги.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Казенне підприємство «Кіровгеологія» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що судом 1-ї інстанції при ухваленні рішення не було враховано, що Казенне підприємства «Кіровгеологія» є державним підприємством, фінансування якого, зокрема і на заробітну плату здійснюється за рахунок державного бюджету. Заборгованість по заробітній платі та не проведення перерахунку заробітної плати у зв'язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати у Казенного підприємства «Кіровгеологія» виникли у зв'язку з недофінансуванням у 2012-2013 роках державою геологорозвідувальних робіт. З початку 2013 року і до цього часу державне фінансування на підприємство взагалі не надходило, а тому на дату звільнення позивача підприємство не мало змоги провести розрахунок. Посилається також, що суд також не звернув уваги на те, що виплата грошового винагородження у зв'язку з нагородженням позивача ПочесноюграмотоюЦентрального комітету профспілки працівників геології, геодезії та картографії України здійснюється лише при відсутності заборгованості по заробітній платі, а за результатами перевірки стану оплати праці працівників ЦГПЕ було виявлено заборгованість у сумі 513,3 тис. грн., а тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні. Крім того, задовольняючи позов в частині стягнення моральної шкоди, судом не було враховано, що у діях відповідача відсутня вина щодо несвоєчасної виплати заборгованості по заробітній платі, а тому підстави для задоволення цих позовних вимог відсутні. Не обґрунтованим та помилковим є також рішення суду в частині визначення розміру витрат на правову допомогу.

В судовому засіданні представник Казенного підприємства «Кіровгеологія» ЛитвинОлександр Вікторович повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_6 проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилалась на те, що вони є безпідставними, а рішення суду першої інстанції повністю відповідає вимогам закону.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу №171-к від 22.12.2009 р. ОСОБА_3 з 01.01.2010 року було призначено на посаду начальника відокремленого підрозділу підприємства - Центральний геолого-пошукової експедиції Казенного підприємства «Кіровгеологія».

Відповідно до наказу №30-К від 20.03.2013 року ОСОБА_3 21.03.2013 року звільнено з займаної ним посади за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України.

Оскільки на час звільнення з займаної посади з позивачем не було проведено всіх розрахунків встановлених законом, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі та іншим виплатам в судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з Казенного підприємства «Кіровгеологія» на користь ОСОБА_3 заборгованості по заробітній платі та іншим виплатам суд 1-ї інстанції виходив з того, що дані позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому наявні всі правові підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідає вимогам закону.

Так, відповідно до ст.103 КЗпП України про нові чи зміну діючих умов праці в бік погіршення власник чи уповноважений ним орган повинні повідомляти працівника не пізніше як за два місяці до запровадження або зміни.

Надані суду документи свідчать про те, що у 2011 році місячний посадовий оклад позивача становив 7459,00 грн., а у 2012 році - 7388,00 грн., при цьому, відповідачем не було додержано вимог ст.103 КЗпП України та ч.2 ст.29 Закону України "Про оплату праці" щодо повідомлення працівника про зміну діючих умов праці в бік погіршення не пізніше, як за два місяці до запровадження змін.

Про зменшення свого місячного посадового окладу з 01.01.2012 року ОСОБА_3 дізнався безпосередньо після ознайомлення із штатним розписом загальновиробничого персоналу центральної геолого-пошукової експедиції казенного підприємства на 2012 рік, затвердженого генеральним директором підприємства 26.12.2011 року

Таким чином, позивачу фактично повідомлено про заплановану з 01.01.2012 року зміну діючих умов праці у бік погіршення, не за два місяці, а за п'ять днів.

Оскільки Казенним підприємством «Кіровгеологія» не було дотримано вимог ст.103 КЗпП України, то двомісячний термін ознайомлення ОСОБА_3 із змінами умов праці у бік погіршення розпочинається з 26.12.2011 року і спливає, відповідно, 25.02.2012 року, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що в період з 01.01.2012 року до 25.02.2012 року заробітна плата позивача повинна була нараховуватись, виходячи із посадового окладу у розмірі 7459,00 грн., встановленого станом на 26.12.2011 року, включаючи як заробітну плату за посадовим окладом, так і надбавки і доплати, встановлені у відсотках до посадового окладу: за роботу в умовах режимних обмежень - 10%, за звання "Почесний розвідник надр" - 20%, за високі досягнення у праці та особливий характер роботи у розмірі - 30%, а також за період з 01.01.2012 р. до 25.02.2012 р. понад фактично сплачену ним за цей період заробітну плату ще додатково суму у розмірі 211,14 грн.

Наказом №160-к від 14.12.2009 р. ОСОБА_3 було встановлено надбавку за високі досягнення у праці та особливий характер роботи у розмірі 30% місячного посадового окладу. Дана надбавка передбачена п.3.1.4 та п.2 Колективного договору Казенного підприємства «Кіровгеологія», прийнятого конференцією трудового колективу 24.04.2012 р., зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві держадміністрації 18.06.2012 р. за №225.

Наказом №75 від 10.10.2012 р. «Про критичний фінансовий стан підприємства» було призупинено нарахування працівникам структурних підрозділів Казенного підприємства «Кіровгеологія» надбавок за високі досягнення у праці та особливий характер роботи, дане право генерального директора підприємства передбачено п.2.2.7 Колективного договору.

З даним наказом позивач був ознайомлений лише 31.12.2012 року, отже двомісячний термін, встановлений ст..103 КЗпП України спливає 27.02.2013 року, а тому законним є висновок суду про те, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу суму надбавки за високі досягнення у праці та особливий характер роботи у розмірі 4321,98 грн., або 30% посадового окладу, який становить 7388,00 грн. на місяць, за період з 10.12.2012 року по 27.02.2013 року.

Крім того, 19.12.2012 року позивач за довголітню сумлінну діяльність, вагомий внесок в економічний розвиток та колективно-договірне регулювання трудових відносин, активне сприяння виконанню галузевих профспілкових заходів по захисту соціально-економічних прав та інтересів та з нагоди ювілейної дати відповідно до постанови Центрального комітету профспілки працівників геології, геодезії та картографії України №П-10 від 19.12.2012 року був нагороджений Почесною грамотою зазначеного комітету.

Відповідно до п.3.2.5 Колективного договору казенного підприємства «Кіровгеологія», прийнятого конференцією трудового колективу 24.04.2012 р., зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві держадміністрації 18.06.2012 р. за №225, за зазначене вище заохочення підлягає виплаті грошове винагородження у розмірі двох діючих посадових окладів. Оскільки посадовий оклад позивача станом на 19.12.2012 р. становив 7388,00 грн. на місяць, тому загалом винагородження складає суму в розмірі 14776,00 грн.

Статтею 47 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно довідки Казенного підприємства «Кіровгеологія» №102 від 26.03.2013 року заборгованість по заробітній платі позивача за період з вересня 2012 р. до 21.03.2013 року складає 62459,88 грн., тобто вищезазначені вимоги закону відповідачем виконані не були, право позивача є порушеним, а тому суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 62 459,88 грн.

Крім того, відповідач на момент звільнення не провів із позивачем розрахунок як з підзвітною особою за перевитратами на господарські витрати у сумі 135,49 грн. Згідно п.2 наказу №1 від 02.01.2013 р. "Про облікову політику і організацію бухгалтерського обліку" працівникам центральної геолого-пошукової експедиції дозволено оплачувати своїм коштом послуги та товарно-матеріальні цінності, що придбаються ними взаємопов'язано із господарською діяльністю експедиції, з наступним оформленням звітів про використання коштів за формою, затвердженою наказом ДПА України №440 від 19.09.2003 р., та компенсацією працівникам фактично понесених ними витрат; узгодження такого придбання працівникам здійснювати: попередньо до придбання - в усній формі з керівниками структурних підрозділів експедиції, якими вони підпорядковані; остаточне - при оформленні вищевказаного звіту про використання коштів підписом начальника експедиції.

Відповідно до ст.97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Починаючи з квітня 2012 р., відповідачем неодноразово порушувались норми ст.97 КЗпП України щодо недотримання при встановленні місячного посадового окладу норм і гарантій, передбачених Галузевою угодою та Колективним договором підприємства. Отже, з 01.01.2012 р. у відповідно із Штатним розписом загальновиробничого персоналу центральної геолого-пошукової експедиції казенного підприємства «Кіровгеологія» на 2012 рік, затвердженим генеральним директором підприємства 26.12.2011 р., та Штатним розписом загальновиробничого персоналу центральної геолого-пошукової експедиції казенного підприємства «Кіровгеологія» на 2013 рік, затвердженим генеральним директором підприємства 28.12.2012 р., місячний посадовий оклад ОСОБА_3 протягом 2012-2013 рр. був незмінним і становив 7388,00 грн.

Пунктом 4.2.11 Галузевої угоди між Державною службою геології та надр України і Центральним комітетом профспілки працівників геології, геодезії та картографії України на 2011 - 2013 рр., зареєстрованої Міністерством соціальної політики України 19.09.2011 р. за №49, регламентовано, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, підприємства проводять перерахунок тарифних ставок і посадових окладів працюючих. Вимога щодо перегляду посадових окладів у разі підвищення розміру мінімальної заробітної плати, аналогічна встановлений у п.4.2.11 Галузевої угоди, міститься також у п.3.1.2 Колективного договору Казенного підприємства «Кіровгеологія», прийнятого конференцією трудового колективу 24.04.2012 р., зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві держадміністрації 18.06.2012 р. за №225.

Відповідач у період з 01.01.2012 р. до 25.03.2013 р. жодного разу не провів такий перерахунок і не переглядав місячний посадовий оклад позивача, хоча законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати у цей період неодноразово змінювався: з 01.04.2012 р. - до 1094,00 грн., з 01.07.2012 р. - до 1102,00 грн., з 01.10.2012 р. - до 1118,00 грн., з 01.12.2012 р. - до 1134,00 грн. (ст.13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік"), з 01.01.2013 р. - до 1147,00 грн. (ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік"). Враховуючи, що внаслідок неправомірних дій відповідача та недодержанням ним ст.97 КЗпП України в частині дотримання норм і гарантій, регламентованих п.4.2.11 Галузевої угоди та п.3.1.2 Колективного договору, позивачеві за період з 01.01.2012 р. до 25.03.2013 р. було знижено виплати по заробітній платі на загальну суму 6627,88 грн., колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 6 627,88 грн. недоотриманої ним заробітної плати.

Доводи апеляційної скарги про те, що заборгованість по виплаті заробітної плати позивачеві у Казенного підприємства «Кіровгеологія» виникла у зв'язку з недофінансуванням у 2012-2013 роках державою геологорозвідувальних робіт правильність висновків суду не спростовують, з огляду не таке.

Згідно зі ст.12 Конвенції МОП №95 «Про захист заробітної плати» 1949 р. (ратифікована Україною 20 червня 1961 р.), коли минає строк трудового договору, остаточний розрахунок заробітної плати, належної працівникові, має бути проведено відповідно до національного законодавства, колективного договору чи рішення арбітражного органу або - коли немає такого законодавства, угоди чи рішення - в розумний строк із урахуванням умов контракту. Стаття 47 КЗпП України конкретизує це положення та закріплює правило, за яким у день звільнення роботодавець зобов'язаний провести повний розрахунок із працівником, який звільняється. Усі суми, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, виплачуються у день звільнення. Відповідно до ст. 116 КЗпП України, якщо працівник у день звільнення не працював, то кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому випадку повинен у зазначений строк виплатити не оспорювану ним суму. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не звільняє його від обов'язку та не виключає його відповідальності.

Крім того, ні суду 1-ї інстанції, ні суду апеляційної інстанції відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що у 2012-2013 роках у Казенного підприємства «Кіровгеологія» було недофінансування з державного бюджету, в тому числі і на заробітну плату.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2013 року в даній частині.

Колегія суддів, також погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про наявність правових підстав для стягнення з Казенного підприємства «Кіровгеологія» на користь ОСОБА_3 понесених ним витрат на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 5505,60 грн., оскільки такі витрати підтверджені належними та допустимими доказами, а сума розрахована з дотриманням вимог Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Доводи апеляційної скарги про те, що присуджений до стягнення розмір витрат на правову допомогу є значно завищеним, колегія судів вважає необґрунтованими, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних доводів представник відповідача суду не надав і в чому неправильність розрахунку пояснити не зміг.

Обґрунтованим також є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з Казенного підприємства «Кіровгеологія» на користь ОСОБА_3 моральної шкоди, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», підставами задоволення судом позову про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної шкоди є наявність моральної (немайнової) шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Невиплата Казенним підприємством «Кіровгеологія» ОСОБА_3 в день звільнення всіх сум, що належать йому від підприємства призвело до заподіяння останньому моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем.

Проте, визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 10 000,00 гривень, суд першої інстанції не врахував характер та обсяг страждань, яких зазнав ОСОБА_3, характер майнових втрат, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а тому, колегія суддів вважає, що рішення Печерського районного суду м.Києва від 19 червня 2013 року в частині відшкодування моральної шкоди необхідно змінити, зменшивши суму моральної шкоди, що підлягає стягненню з Казенного підприємства «Кіровгеологія» (код ЄДРПОУ 14308279) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 10 000,00 грн. до 2000,00 грн.

В іншій частині рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Казенного підприємства «Кіровгеологія» задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2013 року змінити зменшити суму моральної шкоди, що підлягає стягненню з Казенного підприємства «Кіровгеологія» (код ЄДРПОУ 14308279) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 10 000,00 грн. до 2000,00 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: