Ухвала суду № 33458623, 04.09.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Лузан В.В.

Категорія 57 Доповідач Песоцька Л.І.

У Х В А Л А

Іменем України

4 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

Попової С.А., Сорока Г.П.

при секретарі Чепіга Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 8 липня 2013 року у справі за поданням начальника Приморського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про примусовий вхід до нежитлового приміщення,

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року начальник Приморського ВДВС звернувся до суду з поданням про примусовий вхід на територію і до будинку АДРЕСА_1, посилаючись на те, що на виконанні ВДВС знаходиться виконавчий лист № 2/0519/4053/2012 від 30 квітня 2013 року, виданий Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 35000 грн., 1398,66 грн., 609,88 грн. та 24500 грн.; 14 травня 2013 року державним виконавцем накладено арешт на належний ОСОБА_3 на праві власності будинок АДРЕСА_1, але боржник рішення суду не виконує і, будучи неодноразово повідомлений, не надає допуск до зазначеного приміщення, на яке накладено арешт.

Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 8 липня 2013 року Приморському ВДВС дозволено примусовий вхід на територію (подвір'я) і до будинку АДРЕСА_1 для проведення виконавчих дій.

Не погодившись з ухвалою, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати і відмовити у задоволені подання Приморського ВДВС, посилається на те, що подання розглянуто судом без його участі та повідомлення; не враховано, що він звернувся із заявою про розстрочку виконання рішення суду; нежитловий будинок АДРЕСА_1 він здав в оренду приватному підприємцю, крім того, має грошові вклади, на які може бути звернуто стягнення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3, який підтримав доводи скарги, пояснення представника ВДВС Березова І.М., який заперечував проти скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи подання ВДВС про дозвіл на примусовий вхід до будинку АДРЕСА_1, суд виходив із обґрунтованості та законності зазначеного подання. З висновком суду не можна не погодитись.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі виконавчого листа, виданого Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області 30 квітня 2013 року, Приморським ВДВС 14 травня 2013 року ухвалені постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 35000 грн. та про накладення арешту на належне йому нерухоме майно по АДРЕСА_1 (а.с.17-18).

У добровільному порядку рішення суду боржник не виконав, на неодноразові виклики та попередження про явку до ВДВС, проведення опису майна АДРЕСА_1 він не з'явився і до зазначеного приміщення не допустив (а.с.3, 4-7, 10-16).

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища..

Згідно ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Оскільки ВДВС накладено арешт на нерухоме майно по АДРЕСА_1 належне ОСОБА_3, і останній не допускає до зазначеного приміщення для виконання відповідних виконавчих дій, суд правильно дійшов висновку про наявність підстав для надання дозволу ВДВС на примусовий вхід до зазначеного будинку. Не погоджуючись з ухвалою суду, боржник не навів доводи її незаконності.

У відповідності з вимогами ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Тому посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що подання розглянуто без його виклику і повідомлення, не свідчить про порушення судом норм процесуального права.

Посилання на те, що зазначене приміщення він здає в оренду приватному підприємцю, не є підставою для відмови у задоволенні подання ВДВС.

Не можуть бути прийняті до уваги і посилання боржника на те, що він має інше майно для погашення боргу, оскільки судом розглядалось подання про дозвіл на примусове проникнення до приміщення, на яке накладено арешт. У разі незгоди з діями ВДВС щодо примусового виконання судового рішення стягувач та боржник мають право в установленому законом порядку оскаржити ці дії.

З пояснень представника ВДВС та ОСОБА_3 вбачається, що ухвалою суду у задоволені заяви ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення суду відмовлено.

Керуючись ст. ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 8 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді