Рішення № 33456436, 07.06.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 30 Головуючий у 1-ій інстанції Курбанова Н.М.

Доповідач Ткаченко Т.Б.

Рішення

Іменем України

7 червня 2013 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

Головуючого - Песоцької Л.І.

Суддів - Ткаченко Т.Б., Попової С.А.

При секретарі - Костомановій А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт», відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та за зустрічним позовом державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за апеляційними скаргами державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 грудня 2012 року,

Встановила:

В січні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт (далі ДП «ММТП» або Порт) з зазначеним позовом, уточнив в ході розгляду справи свої позовні вимоги, просив стягнути на його користь з ДП «ММТП» у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 96751 грн.22 коп., моральної шкоди 2450 грн. та з відкритого акціонерного товариства «СК «Нова» (в новій редакції приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова» або ПрАТ «СК «Нова») у відшкодування матеріальної шкоди 50490 грн., моральної шкоди 2550 грн., а також у відшкодування судового збору просив солідарно стягнути з відповідачів 1495 грн.96 коп. та витрати на виготовлення викопіровки з генплану м.Маріуполя 489 грн.40 коп.

Посилався на те, що 26 червня 2011 року о 18 годині 10 хвилин, ОСОБА_4, керуючи з його згоди, належним йому на праві власності автомобілем «Фольксваген Таурег», т/н НОМЕР_5, рухаючись по пр.Луніна в м.Маріуполі, в районі будинку № 77 , не була уважною, не вибрала безпечну швидкість руху, у разі виникнення небезпеки не вжила всіх заходів для зменшення швидкості руху та допустила наїзд на автомобіль, який стояв - «Фольксваген ЛТ», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 Після чого скоїла наїзд на огорожу території ДП «ММТП». Після зіткнення автомобіль «Фольксваген ЛТ», державний номер НОМЕР_2, вдарив автобус «Богдан», державний номер НОМЕР_3, який належить ДП «ММТП», під керуванням водія ОСОБА_3, який стояв у попутному напрямку, в порушення вимог п.15.9 ПДР України. В результаті зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження, було пошкоджено огорожу порту, а йому, водію ОСОБА_5 та ДП «ММТП» завдана матеріальна шкода. В результаті даної події йому були заподіяні також тілесні ушкодження, тілесні ушкодження отримала також і ОСОБА_4

Відповідно до постанови Приморського районного суду міста Маріуполя від 4.10.2011 року ОСОБА_4 було визнано винною у скоєнні даної ДТП, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, та справу закрито на підставі ст.38 КУпАП.

Крім того, до адміністративної відповідальності було притягнуто і водія ОСОБА_3 за ст.122 ч.1 КУпАП на підставі постанови інспектора ДАІ м.Маріуполя від 23 липня 2011 року.

Внаслідок винних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3 йому заподіяна матеріальну шкоду у розмірі 250830 грн.85 коп., водію автомобіля «Фольксваген ЛТ» ОСОБА_5 у розмірі 48065 грн.85 коп., яку він відшкодував у повному обсязі, та ДП «ММТП» у розмірі 10414 грн.27 коп.

Вважаючи, що матеріальну шкоду заподіяно внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки за наявності вини всіх осіб, то вина повинна бути розподілена порівну між ним, власником автотранспортного засобу, та ДП «ММТП», тобто по 154655 грн.49 коп.

У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність Порту застрахована у ВАТ «СК «Нова», то дана страхова компанія повинна відшкодувати матеріальну шкоду відповідно до лімітів відповідальності за винятком франшизи у розмірі 510 грн., а саме 50490 грн. на його користь, а з ДП «ММТП» просив стягнути у відшкодування матеріальної шкоди 93751 грн.22 коп.

Посилався також на те, що, винними діями водія ДП «ММТП» йому заподіяно моральну шкоду, яку просив стягнути з ДП «ММТП» у розмірі 2450 грн., з ВАТ «СК «Нова» у розмірі 2550 грн.

У зв'язку з тим, що у його позовних вимогах вже враховано суму матеріальної шкоди, заподіяної ДП «ММТП» у розмірі 10414 грн.27 коп., просив відмовити у задоволенні зустрічного позову Порту.

В березні 2012 року ДП «ММТП» звернулось з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, пов'язаної з наїздом на огорожу, заподіяної діями ОСОБА_4, під час керування належним ОСОБА_2 автомобілем. Вартість відновлюваного ремонту вказаної огорожі становить 10414 грн.27 коп. У відшкодування судового збору просило стягнути з відповідача 214 грн.60 коп.

Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ «СК «Нова» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 50490 грн., моральну шкоду у суму 2550 грн., а також судові витрати у розмірі 504 грн.90 коп., а всього 53544 грн.90 коп.

Стягнуто з ДП «ММТП» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП у розмірі 93751 грн.22 коп., моральну шкоду в розмірі 2000 грн., а також судові витрати у розмірі 937 грн.52 коп., а всього 96 688 грн.73 коп.

Стягнуто з ВАТ «СК «Нова» та ДП «ММТП» в дохід держави судовий збір у розмірі 214 грн.60 коп. з кожного.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 та зустрічного позову ДП «ММТП» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням і посилаючись в апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач ДП «ММТП», просить апеляційний суд скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, позовні вимоги ДП «Маріупольський морський торговельний порт» за зустрічним позовом задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь порту у відшкодування матеріальної шкоди 10414,27 грн. та відшкодувати судові витрати.

Зокрема, вказує, що суд дійшов неправильного висновку щодо вини водія порту ОСОБА_3 у даній ДТП, оскільки постанова від 23 липня 2011 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності була скасована постановою начальника ВДАІ м.Маріуполя від 04.05.2012 року, справа закрита.

Суд безпідставно дійшов висновку щодо скасування вказаної постанови з формальних підстав та дійшов необґрунтованого висновку, що цим не скасована вина ОСОБА_3 у настанні ДТП.

Прийняв за основу, як належний доказ, висновок експерта № 269 від 22.09.2011 року про наявність причинного зв'язку з настанням дорожньо-транспортної події дії водія автомобіля «Фольсваген Таурег» т/н НОМЕР_5, ОСОБА_4, які не відповідали вимогам п.12.3 ПДР України, так і водія автобусу «Богдан» д/н НОМЕР_3 ОСОБА_3, які не відповідали вимогам п.15.9 ПДР України, судом не була врахована та обставина, що експерт у своєму висновку використовував факт вини ОСОБА_3 у порушення ПДР України як преюдиціальний. Експертом самостійно не досліджувалися обставини притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності - за основу були взяті матеріали адміністративної справи.

Відповідно до схеми огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, в місці, де присутній поворот вглиб майстерень РМБУ порту, вказується переривчаста лінія дорожньої розмітки. А поворот у цьому місці дороги не заборонено, що підтверджується додатками 1, 2 до листа № 708 від 20.11.2012 року «Донбас-Інформ-Ресурси». Саме в цьому місці знаходився автобус «Богдан» д/н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 для здійснення повороту «наліво», а суцільна лінія розмітки знаходиться безпосередньо тільки біля місця удару автомобілів «Фольксваген Таурег» т/н НОМЕР_5, «Фольсваген ЛТ» д/н НОМЕР_2 та задньої частини автобусу «Богдан» д/н НОМЕР_4. За таких умов, саме водії, що знаходилися позаду автобусу «Богдан» під керуванням ОСОБА_3 не мали права зупинятися на вказаній ділянці дороги.

Помилково суд послався у рішенні на додаток 2 (схема № 279) до листа МФ ДП МВС України «Донбас-Інформ-Ресурси» № 708 від 20.11.2012 року, оскільки у схемі вказано повний перелік дорожніх знаків за вказаними вулицями, але з урахуванням масштабу схеми не містить повної картини дорожньої розмітки, на що звернуто увагу в цьому листі. Крім того в листі зазначено, що дорожні знаки (додаток 2) були встановлені на підставі затвердженої відділом ДАІ м.Маріуполя Схеми 279 від 20.09.2011 року.

В обґрунтування вини ОСОБА_3 у ДТП посилаючись на додаток 2 схему 279, затвердженої 20.09.2011 року, і зазначаючи в рішенні, що іншої затвердженої схеми організації дорожнього руху до вказаної дати не існувало, суд необґрунтовано ігнорує інформацію, що останній раз дорожня розмітка на вищевказаній ділянці проводилась 20.08.2008 року.

Безпідставно не прийнято судом як належний доказ схему дислокації дорожніх знаків та нанесення розмітки по пр.Луніна в районі будинку № 115 вказану в додатку 1, зазначив у рішенні, що на момент настання ДТП, останню не затверджено органами місцевого самоврядування. Але цей факт не спростовує або не відміняє ту обставину, що розмітку на вказаній ділянці дороги було нанесено саме таким чином і так, що вона існує на сьогоднішній день.

За таких обставин судом безпідставно відмовлено у проведенні авто-технічної експертизи для з'ясування присутності в діях водія ОСОБА_3 ознак порушення ПДР України і знаходження їх в причинному зв'язку з настанням ДТП.

Суд безпідставно обґрунтовуючи рішення послався на положення ст. 1187 ЦК України, оскільки в момент скоєння ДТП, автобус «Богдан» д/з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3, рух не здійснював, а тому не міг бути джерелом підвищеної небезпеки.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову Порту, суд у порушення ч.2 ст. 1187 ЦК України послався на те, що в даному випадку відсутні винні дії позивача, тобто взагалі не пов'язав обов'язок власника джерела підвищеної небезпеки з відшкодуванням шкоди.

Розподіляючи матеріальну шкоду відповідно до ст.1190 ЦК України порівну між позивачем і

відповідачем судом не було надано жодних обґрунтувань щодо ступені вини кожної із сторін в настанні ДТП.

Не погодилось з рішенням суду і Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова», посилаючись в апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову до АТ «Страхова компанія «Нова».

Зокрема зазначає, що позивач, у порушення п.4.35.1 ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування, не звернувся до СК і зазначене право не втрачене у нього. Страхова компанія не порушувала ніяких прав позивача.

Оскільки позивач не скористався своїм правом подати до АТ «СК «Нова» заяву на отримання страхового відшкодування, остання не має на сьогоднішній день правових підстав для виплати страхового відшкодування.

Посилається також на те, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 в матеріалах справи відсутня, а тому він не являється особою відповідальною (винною) за завдані збитки внаслідок ДТП, яка мала місце 26 червня 2011 року, а тому обов'язку відшкодувати суму завданих збитків у АТ «СК «Нова» не виникає.

Внаслідок ДТП безпосередньо забезпеченим транспортним засобом «Богдан», д/н НОМЕР_3 не було завдано шкоди автомобілю, який належить позивачу. Тому, враховуючи положення п.1,3 ст.1 вказаного Закону, страхова компанія не має правових підстав для виплати страхового відшкодування за вищезгаданою подією у зв'язку з тим, що забезпеченим транспортним засобом безпосередньо шкоди власнику автомобіля «Фольксваген Таурег», завдано не було.

Не являється належним доказом експертне дослідження № 269 від 22 вересня 2011 року, відповідно до якого дії водія автобусу «Богдан», д/н НОМЕР_3 ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.15.9, оскільки експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку. І судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової авто-технічної експертизи для вирішення питання щодо вини водія ОСОБА_3, що зумовило необ'єктивний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності відповідача - ПрАТ «СК «Нова» та третьої особи: ОСОБА_5, які належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи. З клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звернулись. Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

Третя особа ОСОБА_4 у зв'язку зі вступом у шлюб змінила прізвище на ОСОБА_6 ( т.2 а.с.79).

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників відповідача ДП «ММТП» - ОСОБА_7 і ОСОБА_8, третю особу ОСОБА_3, які просили рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов порту до ОСОБА_2, у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_2 до ДП «ММТП», відмовити, заперечення позивача ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_9, третю особу - ОСОБА_6, які просили апеляційні скарги відповідачів відхилити, рішення суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг відповідачів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПрАТ «СК «Нова» підлягає задоволенню, апеляційна скарга ДП «ММТП» підлягає частковому задоволенюю, а рішення суду в частині задоволення позову позивача ОСОБА_2 скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно зі ст.1187 ч.2 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до положень ст.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що згідно довідки-рахунку, серія НОМЕР_8, виданої ОСОБА_2, йому продано і видано автомобіль марки Vо1кswаgen Touareg, двигун № НОМЕР_6, кузов НОМЕР_7, свідоцтво про реєстрацію (техпаспорт) НОМЕР_9, вартістю шістнадцять тисяч грн.. 00 коп., в тому числі ПДВ ( т.1 а.с.8).

Згідно постанови від 5 липня 2011 року начальника відділу ДАІ по обслуговуванню адміністративної території м.Маріуполя та автомобільно-технічної інспекції УДАІ ГУМВС України в Донецькій області у порушенні кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ст.286 КК України- відмовлено (т.1 а.с.10).

Постановою судді Приморського районного суду міста Маріуполя від 04 жовтня 2011 року ОСОБА_4 було визнано винною у скоєнні ДТП 26 червня 2011 року та провадження по справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито на підставі ст.38 КУпАП (т.1 а.с.11).

Згідно постанови від 23 липня 2011 року ВДАІ м.Маріуполя ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП з накладанням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. (т.1 а.с.16).

Згідно постанови від 04 травня 2012 року начальника ВДАІ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області постанову від 23 липня 2011 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності скасовано (т.1 а.с.153-154).

Згідно висновку експерта № 269 від 22 вересня 2011 року судово-автотехнічної експертизи, у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної події знаходились як дії водія автомобіля «Vо1кswаgen Touareg», т/н НОМЕР_5 ОСОБА_4, які не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, так і дії водія автобусу «Богдан» д/н НОМЕР_3 ОСОБА_3, які не відповідали вимогам п.15.9 (Д) Правил дорожнього руху України. У обох водіїв була технічна можливість запобігти зіткненню, та визначалась виконанням вимог вказаних пунктів ПДР України, для чого перешкод технічного характеру не було (т.1 а.с.17-25).

Згідно розрахунку витрат по ремонту паркану шлакоблочного, який належить ДП «ММТП», витрати становлять 10414,27 грн. (т.1 а.с.93).

Згідно висновку №373 про оцінку вартості відновлюваного ремонту колісного транспортного засобу від 16 липня 2011 року, матеріальна шкода власника автомобіля «Vо1кswаgen LT», д/н НОМЕР_2, ОСОБА_5 складає 48065,85 грн. (т.1 а.с.27-32).

Згідно висновку № 389 про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 16 липня 2011 року, матеріальна шкода власника автомобіля Vо1кswаgen Touareg, транзитний номер НОМЕР_5, ОСОБА_2, складає 250830 грн.85 коп. (т.1 а.с.33-38).

Згідно розписки від 30 червня 2011 року ОСОБА_2 добровільно відшкодовано матеріальної шкоду власнику автомобіля «Фольксваген ЛТ», державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5 у повному обсязі (а.с.39).

Відповідно з страховим полісом ААЗ 842908 цивільно-правова відповідальність водія автобусу «Богдан» д/н НОМЕР_3, який належить ДП «ММТП», була за страхована в ВАТ «СК «Нова».

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення на його користь матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП відповідачем - ДП «ММТП», суд першої інстанції виходив з того, що обставинами справи, а також письмовими матеріалами справи доведено наявність вини у скоєнні даної ДТП як ОСОБА_4, так і ОСОБА_3, який знаходився в трудових відносинах з ДП «ММТП».

Враховуючи ті обставини, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автобуса «Богдан», який належить ДП «ММТП», була застрахована у відповідача - ВАТ «СК «Нова», суд дійшов висновку щодо обов'язку останньої відшкодувати матеріальну шкоду відповідно до лімітів відповідальності, за винятком франшизи в сумі 510 грн., тобто 50490 грн. (51000 грн. - 510 грн.).

Відповідно з чим, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ДП «ММТП» на користь ОСОБА_2 93751,22 грн. (154655,49 грн. - 50490 грн. - 10414,27 грн. (шкода, завдана ДП «ММТП»).

Задовольняючи частково позов про відшкодування моральної шкоди, та стягуючи з ВАТ «СК «Нова» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 2550 грн., суд виходив з того, що в результаті ДТП позивачу ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження, що підтверджується постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 5 липня 2011 року та довідкою міської лікарні № 5, страхова компанія, відповідно до п.1 ч.2 ст.23 ЦК України повинна відшкодувати позивачу моральну шкоду у розмірі, що складає 5% ліміту від 51000 грн. В саме такий розмір моральної шкоди відповідає тим обставинам та фізичним стражданням, які були доставлені відповідачем, в особі ОСОБА_3, його протиправними діями позивачу. Задовольняючи позов ОСОБА_2 про відшкодування моральної школи та стягуючи з ДП «ММТП» у відшкодування моральної шкоди 2000 грн., суд дійшов висновку, що саме у такому розмірі заподіяна позивачу моральна шкода ДП «ММТП» у зв'язку з пошкодженням його майна та значною сумою заподіяння матеріальної шкоди.

З такими висновками суду погодитись не можна, оскільки ці висновки суперечать вимогам закону та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судове рішення в частині задоволення позову ОСОБА_2 не відповідають.

Згідно із ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.57-60 ЦПК України.

При цьому, як передбачено в ч.4 ст.60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дійшов висновку щодо вини водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_3, суд прийняв за основу, як належний доказ, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст.124 КУпАП, висновок експерта № 269 від 22 вересня 2011 року судової авто-технічної експертизи про наявність причинного зв'язку з настанням дорожньо-транспортної події дій водія автомобіля «Фольксваген Таурег» ОСОБА_4, які не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, так і дії водія автобусу «Богдан» ОСОБА_3, які не відповідали вимогам п.15.9 (д) Правил дорожнього руху України. У обох водіїв була технічна можливість запобігти зіткненню, та визначалась виконанням вимог вказаних пунктів ПДР України, для чого перешкод технічного характеру не було. А формальне скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 по ст.122 ч.1 КУпАП , відповідно до висновку суду, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки підставою для скасування даної постанови виявилась технічна помилка інспектора ДАІ при складанні протоколу відносно ОСОБА_3, де помилково була вказана адреса: пр.Луніна 77, замість пр.Луніна 115, і зазначена остання адреса є місцем події, що не заперечували сторони, та підтверджено в ході слухання справи викопіровкою із генерального плану м.Маріуполя, наданого КП «Міське архітектурне бюро». Скасовуючи зазначену постанову, посадова особа, в постанові від 4 травня 2012 року зазначив, що провина водія автобуса ОСОБА_3 мала місце та доведена.

Оскільки матеріальна шкода, загальний розмір якої складає 309310 грн.97 коп.( 250830 грн. 85 коп. + 48065,85 грн. + 10414,27 грн.), завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки за наявності вини всіх осіб, суд дійшов висновку, що вона повинна бути розподілена порівну між позивачем, як власником джерела підвищеної небезпеки, та відповідачем ДП «ММТП», тобто по 154655 грн.49 коп.

Не погоджуючись з запереченнями відповідачів про невідповідність розмітки дороги в районі місця ДТП та з їх твердженнями, що в місці ДТП мала місце переривчаста роздільна розмітка дороги, суд виходив з того, що відповідно до схеми ДТП місця події, підписаної учасниками ДТП без заперечень, наявна суцільна роздільна розмітка в місці ДТП. Зазначені обставини встановлені постановою Приморського районного суду міста Маріуполя про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, схемою № 279 установки дорожніх знаків та нанесення дорожньої розмітки по вул.Велика Морська, вул.Портова, пр.Луніна, що в Приморському районі м.Маріуполя, затвердженої 20 вересня 2011 року, а іншої затвердженої схеми організації дорожнього руху до вказаної дати не існувало.

Разом з тим, посилаючись в рішенні на висновок експерта № 269 від 22 вересня 2011 року судової авто-технічної експертизи ( т.1 а.с. 17-25), суд не звернув уваги, що вказана експертиза проводилась під час розгляду адміністративної справи щодо скоєння ОСОБА_6 правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. В розпорядженні експерта були лише матеріали адміністративної справи № 3-1785/11 та постанова судді про призначення судової авто - технічної експертизи.

При цьому, експерт в своєму висновку використовував факт доведеності вини водія ОСОБА_3 в скоєні даної ДТП, про було зазначено в постанові судді Приморського районного суду міста Маріуполя від 04.08.2011 року.

Оскільки під час розгляду судом першої інстанції даної цивільної справи, судова авто - технічна експертиза не проводилась, суд необґрунтовано прийняв як належний доказ висновок експерта, наданий в межах розгляду адміністративної справи.

Дійшов висновку щодо вини водія ОСОБА_3 в даній ДТП, суд не врахував всіх обставин, а саме, що під час цієї пригоди, автобус Богдан, номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, зупинився і не здійснював рух, а за ним також зупинився і автомобіль Vо1кswаgen LT, під керування ОСОБА_5, на який, у порушення Правил дорожнього руху України, здійснила наїзд ОСОБА_6 ( т.1 а.с.11).

Постанова від 23 липня 2011 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення була скасована 4 травня 2012 року начальником ВДАІ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області (т.1 а.с.16, 153-154).

Відповідно до висновку № 1180 судової авто - технічної експерти від 23 травня 2013 року в даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Vо1кswаgen Touareg ОСОБА_6 не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху і знаходились в причинному зв'язку з настанням пригоди. Остання мала можливість запобігти пригоду за умови виконання з її сторони вимог п.12.3 Правил дорожнього руху.

Виходячи з пояснень водія ОСОБА_3 про те, що він мав намір виконати маневр лівого повороту і зупинив автобус для пропуску зустрічного транспорту, в його діях невідповідностей з вимогами Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, не вбачається.

Виходячи із відомостей, що повідомили ОСОБА_2, ОСОБА_2 (ОСОБА_4): за умови, якщо водій автобусу «Богдан» ОСОБА_3 при фактичному стані дорожньої розмітки на момент ДТП не міг визначити її значення, то в його діях в частині зупинки автобуса для висадки пасажира, невідповідностей з вимогами Правил Дорожнього руху, не вбачається; за умови, якщо він міг визначити значення дорожньої розмітки, а саме, визначити, що на проїзній частині нанесена суцільна горизонтальна розмітка 1.1, то його дії в частині виконання зупинки не відповідали вимогам п.15.9 «д» Правил дорожнього руху.

В даній дорожній обстановки в діях водія автобуса «Богдан» ОСОБА_3, як по свідченням, які надали ОСОБА_2 і ОСОБА_2 (ОСОБА_4.), так і по свідченням водія ОСОБА_3 і представника ОСОБА_7, невідповідностей з вимогами Правил дорожнього руху, які б знаходились в причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, не вбачається (т.2 а.с.107-111).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, щодо відсутності вини водія автобуса «Богдан» ОСОБА_3 в скоєнні даної ДТП. Безпосередніми діями водія ОСОБА_3 шкоди позивачу ОСОБА_2 заподіяно не було. Зупинення ним автобусу не знаходяться в причинному зв'язку з настанням ДТП, під час якої був пошкоджений автомобіль позивача та заподіяна шкода здоров'ю.

Тому відповідач ДП «ММТП», з яким ОСОБА_3 знаходився в трудових відносинах під час даної ДТП, не може нести відповідальність за заподіяну позивачу ОСОБА_2 як майнової так і моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до положень ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Оскільки дії ОСОБА_3 не потягли за собою пошкодження майна ОСОБА_2 та завдання шкоди здоров'я, з чим він пов'язує заподіяння йому моральної шкоди, відсутні підстави і відшкодування йому моральної шкоди за рахунок ДП «ММТП».

Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності» (далі Закон) (чинного на момент скоєння ДТП) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до полісу № АА/3842908 про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, період дії з 02 квітня 2011 року по 01 квітня 2012 року, власником автомобіля Богдан А-09212, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 ДП «ММТП», застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб під час експлуатації належного йому транспортного засобу (т.2 а. с. 117).

Оскільки забезпеченим транспортним засобом Богдан А-09212, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 безпосередньої шкоди власнику автомобіля Vо1кswаgen Touareg , транзитний номер НОМЕР_5 завдано не було, та вина водія ОСОБА_3 в скоєнні ДТП, під час керування забезпеченим транспортним засобом відсутня, підстав для виплати позивачу ОСОБА_2 страхового відшкодування за вищезгаданою подією за рахунок ПрАТ «СК «Нова» не має.

Враховуючи зазначене та вимоги закону, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині задоволених вимог ОСОБА_2 до ДП «ММТП» і ПрАТ «СК «Нова» про відшкодування майнової і моральної шкоди та страхового відшкодування, як таке, що не відповідає вимогам ст.10, 60, 214-215 ЦПК України та ст.ст.23, 1166, 1167, 1188, 1194 ЦК України, підлягає скасуванню.

Ухвалюючи нове рішення, колегія суддів, виходячи з того, що дії водія ОСОБА_3 не знаходяться в причинному з заподіяною позивачу ОСОБА_2 майновою і моральною шкодою, вважає необхідним у задоволенні його позовів до ДП «ММТП» та ПрАТ «СК «Нова» про відшкодування майнової та моральної шкоди, страхової виплати відмовити.

Відмовляючи у задоволенні позову ДП «ММТП» до ОСОБА_2, суд виходив з того, що автомобілем, який належить на праві власності ОСОБА_2, з дозволу останнього, керувала ОСОБА_4, а тому в даному випадку відсутні винні дії позивача.

Крім того, матеріальна шкода, завдана ДП «ММТП», врахована у розмірі загальної матеріальної шкоди, яка була заподіяна кількома джерелами підвищеної небезпеки, та врахована при вирішення питання щодо стягнення цієї шкоди з винних осіб.

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо відсутності підстав покладання відповідальності на власника автомобіля Vо1кswаgen Touareg ОСОБА_2 за заподіяну майнову шкоду ДП «ММТП», пов'язану з пошкодженням паркану.

Зі справи вбачається, що ОСОБА_2 передав в своїй присутності керування автомобілем Vо1кswаgen Touareg ОСОБА_6, яка мала при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до п. 4 ч.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (в редакції станом на 24 жовтня 2003 року), під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

У відповідності з вимогами п. 2.2 Правил дорожнього руху України, власник транспортного засобу може передавати у своїй присутності керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Як роз'яснено в п.6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» № 4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Таким чином ДП «ММТП» звернувся з позовом про відшкодування майнової шкоди, заподіяною у зв'язку з пошкодженням паркана не до особи, яка повинна нести відповідальність за заподіяння такої шкоди, а до ОСОБА_2, як власника транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_6 під час скоєння ДТП і заподіяння шкоди, підстав, передбачених законом для покладання на нього відшкодування такої шкоди не має.

У зв'язку з тим, що апеляційна скарга ПрАТ «СК «Нова» підлягає задоволенню в повному обсязі, а апеляційна скарга ДП «ММТП» частковому задоволенню, відповідно до ст.79,88 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою судового збору плаченого ПрАТ «СК «Нова» в розмірі 365 грн. (т.2 а.с.58) підлягають відшкодуванню їй в повному обсязі, сплаченого ДП «ММТП» в розмірі 535 грн.51 коп. (т.2 а.с. 1) підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам в сумі 478 гривень 75 копійок і на проведення судової авто-технічної експертизи 2423 гривні 52 копійки. Зазначені судові витрати, які понесли відповідачі, підлягають стягненню з позивача ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

Вирішила:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» задовольнити частково.

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» задовольнити.

Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 грудня 2012 року в частині задоволення позову про стягнення на користь ОСОБА_2 з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» у відшкодування майнової шкоди, 50490 гривень, моральної шкоди 2550 гривень, у відшкодування судових витрат 504,90 гривень, а всього 53544,90 гривень, в частині стягнення з державного підприємства «Маріупольский морський торговельний порт» у відшкодування майнової шкоди 93751,22 гривні, моральної шкоди 2000 гривень, у відшкодування судових витрат 937,52 гривні, а всього 96688,73 гривень та в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова», державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» на користь держави судовий збір у розмірі 214,60 гривень з кожного скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» про стягнення на його користь у відшкодування майнової шкоди 93751 гривню 22 копійки, моральної шкоди 2450 гривень та до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» про стягнення у відшкодування майнової шкоди 50490 гривень, моральної шкоди 2550 гривень та у відшкодуванні витрат на судовий збір 1495 гривень 96 копійок відмовити.

В решті частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в АДРЕСА_1 ) у відшкодування витрат по сплаті судового збору на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (02660, місто Київ, вулиця М.Раскової,11, розрахунковий рахунок № 26508002035001 в ПАТ «КРЕДL АРРLКОЛЬ БАНК», код банку 300614, Код ЄДРПОУ 31241449) 365 гривень, та на користь державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» (87500, місто Маріуполь проспект Адмірала Луніна, будинок 99, розрахунковий рахунок № 2600800016056 у ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» у АТ «Укрексімбанк» у м.Маріуполі, код банку 335957, ЄДРПОУ 01125755) 478 гривень 75 копійок і на проведення судової авто-технічної експертизи 2423 гривні 52 копійки.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді