Ухвала суду № 33454173, 12.03.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа №22ц/775/2537/2013 Головуючий у 1-й інстанції : Трофименко Л.Р.

Категорія : 24 Доповідач : Кіянова С.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 року Апеляційний суд Донецької області

у складі : головуючого - судді Лісового О.О.

суддів : Кіянової С.В., Янчук Т.О.

при секретарі Люліній Я.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 27 грудня 2012 року за позовом комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги опалення та гарячого водопостачання,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Ленінського районного суду м.Донецька від 27 грудня 2012 року задоволено позов комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги опалення та гарячого водопостачання. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 на користь комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» заборгованість за надані послуги за період з 01.05.2008 року до 30.06.2011 року в розмірі 1184,64 грн., 3% річних за період з 01.08.2010 року до 30.06.2011 року в розмірі 7,24 грн. та інфляційні за вказаний період в розмірі 24,83 грн. і судові витрати в розмірі 214,60 грн., а всього 1431,31 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального права, не враховано, що 02.04.2010 року він звертався з заявою про проведення повірки лічильника, але йому було відмовлено проведення такої повірки в зв»язку з відсутністю бюджетних коштів для цього. Він сплачує до теперішнього часу за послуги згідно даних приладу обліку, оскільки п.32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено право проведення повірки приладу обліку за рахунок виконавця послуг, а саме ЖЕУ.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги і просив рішення суду залишити без змін.

Інші відповідачі в судове засідання не з»явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду залишити без зміни з наступних підстав.

Задовольняючи позов ККП «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги опалення та гарячого водопостачання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1 -1\2 частка, ОСОБА_2 -1\4 частка та ОСОБА_3 - 1\4 частка. Позивачем за вказаною адресою надаються послуги з опалення та гарячого водопостачання внаслідок чого всі відповідачі є споживачами зазначених послуг. Особовий рахунок НОМЕР_1 відкрито на ОСОБА_1 і оплата наданих послуг провадиться, але не в повному обсязі згідно встановлених тарифів, внаслідок чого за період з 01.05.2008 року до 30.06.2011 року виникла заборгованість в розмірі 1184,64 грн., яку не спростовано відповідачами, тому вони повинні нести солідарний обов»язок по оплаті заборгованості в розмірі 1184,64 грн. та з врахуванням вимог ст.625 ЦК України стягнуто інфляційні в розмірі 24,83 грн. та 3% річних в розмірі 7,24 грн.

При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості з урахуванням інфляційних та 3% річних на підставі ч.1, 2 ст.509, ст.526, ч.2 ст.625, ч.1 ст.360 ЦК України, ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч.3,4 ст.156, ч.1,2 ст.162 ЖК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

З матеріалів справи вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1, якому на праві власності належить 1\2 частина вказаної квартири, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яким належить на праві власності по 1\4 частині та ОСОБА_3, які є споживачами послуг з опалення та гарячого водопостачання (а.с.7, 30-34).

Відповідно до ч.1 ст.360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Відповідно до ч.3, 4 ст.156 ЖК України повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах

вирішуються в судовому порядку.

До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1,2 ст.162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

З особового рахунку НОМЕР_1, відкритого на ОСОБА_1 вбачається, що прилад обліку було встановлено в квартирі відповідачів 24.10.2001 року (а.с.4)

Відповідно до п.9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 з наступними змінами періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.

Відповідно до п.15 зазначених Правил засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.

Листом ККП «Донецькміськтепломережа» було повідомлено відповідачів про дату повірки приладу обліку 01.05.2008 року та попереджено, що в протилежному випадку нарахування буде провадитися згідно встановлених тарифів (а.с.37).

Але, відповідачі не прийняли мір для проведення повірки приладу обліку, тому з 07.05.2008 року нарахування позивачем провадяться згідно встановлених тарифів, що відповідає вимогам закону.

Доказів того, що відповідач ОСОБА_1 звертався з заявою про проведення повірки лічильника за рахунок виконавця послуг не надано.

Проте, дійсно періодична повірка лічильників холодної та гарячої води повинна здійснюватися за рахунок виконавця комунальних послуг.

Так згідно п.29 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 12.07.2005 р., яка діяла на час виникнення спірних правовідносин - витрати на періодичну повірку, обслуговування і ремонт ( у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води та теплової енергії визначаються відповідно до укладених договорів між власником (балансоутримувачем) будинку або його уповноваженою особою та організацією, яка здійснює зазначені роботи. Тобто вказані витрати входять до типового переліку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

Відповідно розділу ІІІ Програми поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку, витрачання та регулювання споживання води і теплової енергії на 1996-2002 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №947 від 27.11.1995 року з наступними змінами - установлені на об'єктах житлового фонду лічильники перебувають у віданні власника житлового фонду, або за його дорученням - у виконавців комунальних послуг. Згідно з нормативними вимогами вони підлягають періодичній державній повірці як у процесі експлуатації, так і після ремонту.

Ремонт, обслуговування та повірка приладів обліку під час експлуатації виконуються за рахунок власника житлового фонду.

Відповідно до п.п.4 п.32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005 року виконавець зобов»язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуг - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до рішення Донецької міської ради №24\30 від 16.01.2006 року виконавцем послуг з утримання будинків, прибудинкової території, централізованому теплопостачанню, гарячому та холодному водопостачанню, водовідведенню визначені житлово-експлуатаційні організації, які є балансоутримувачами житлового фонду.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1, де проживають відповідачі є Комунальне підприємство «Керуюча компанія Ленінського району м.Донецька» і саме вказана компанія є виконавцем послуг з утримання будинків, прибудинкових територій, централізованому опаленню, гарячому та холодному водопостачанню, водовідведенню.

За таких обставин, доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що він не має боргів, оскільки провадить оплату послуг згідно показань приладу обліку не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ч.1, 3 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 до суду не звертався з вимогами щодо зобов»язання проведення періодичної повірки приладу обліку до відповідного виконавця послуг, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідачів наявної заборгованості за надані послуги в розмірі 1184,64 грн. за період з 01.05.2008 р. до 30.06.2011 р. з урахуванням встановлених тарифів і пільги, 3% річних в розмірі 7,24 грн. та інфляційних сум в розмірі 24,83 грн. за період з 01.08.2010 року до 30.06.2011 року (а.с.5-6, 55-56).

Так, відповідно до ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміни не має.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції вимог закону.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 27 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді :