Ухвала суду № 33453726, 03.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

головуючий в I інстанції Каліуш О.В.

Категорія 24 суддя доповідач Никифоряк Л.П.

___________

У Х В А Л А

Іменем У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 року апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Краснощокової Н.С.

Суддів Безрученко Ю.О., Никифоряка Л.П.

при секретарі судового засідання Папченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 07 лютого 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії спожитої без обліку, -

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2012 року публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» /надалі Товариство/ звернулося в суд з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 за безобліково спожиту електричну енергію 949,43 грн., вартість якої визначено за результатами перевірки працівниками Товариства здійсненої по місцю розташування об'єкта відповідача.

Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 07 лютого 2013 року в позові Товариству відмовлено.

З таким рішенням позивач не погодився, в апеляційній скарзі представник Товариства просив рішення змінити та ухвалити нове яким задовольнити позов, посилаючись на те, що суд неправильно застосував норми матеріального права, та суд не у повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема не врахував, що строк позовної давності перервався, оскільки відповідачем вчинено дії щодо часткового погашення заборгованості та цим самим остання визнавала борг, також суд не врахував що відповідач усно заявила про застосування позовної давності та не подала відповідного письмового клопотання, з огляду на що, що у суду не було жодних підстав застосовувати строки позовної давності. Також судом не враховано, що оскільки відповідач не сплачувала податку за безоплатно отримувану послугу з постачання електроенергії, вона також визнавала існування боргу.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача та пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем електроенергії в будинку АДРЕСА_1 Донецької області, в якій за результатами перевірки встановлено безоблікове споживання електричної енергії і 11 травня 2005 року складено акт про порушення правил користування електричною енергією, та суд виходячи з того, що мало місце прострочення позивача який звернувся до суду за межами строку позовної давності, з цих підстав в задоволенні позову відмовив.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, та до спірних правовідносин застосував належний закон.

Так, Законом України «Про електроенергетику» передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником та споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією згідно із законодавством України /стаття 26 Закону/.

Відповідно до пункту 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999року /надалі Правила/, споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

У той же час, суд першої інстанції врахував, що споживання електроенергії ОСОБА_1 без приладів обліку в будинку АДРЕСА_1 підтверджується актом № 095406 від 11 травня 2005 року на який позивач посилався як на підставу своїх вимог, та який є належним доказом, оскільки складений на ім'я ОСОБА_1 за участі споживача ОСОБА_2, який на час перевірки був присутнім і відмовився від підписання цього акту.

Отже позивач діяв згідно вимог законодавства, яким передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем, один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника та споживач має право внести до акта свої зауваження /пункт 53 Правил/.

Наявні у справі належні та допустимі докази у достатній мірі свідчать про те, що ОСОБА_1 споживала електричну енергію без приладів обліку, чим завдала позивачу збитки на суму 949,43грн., що підтверджені відповідним розрахунком /а.с. 5/.

Разом з тим, суд першої інстанції відповідно до положень частини 3 статті 267 ЦК України виходив з того, що сплив строк позовної давності, що стало підставою для відмови в позові.

Так, суд встановив, що строк для звернення з позовом пропущено Товариством без поважної причини, врахувавши при цьому, що чинним законодавством статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, та правовідносини щодо стягнення заборгованості охоплюються дією саме цієї статті.

Стосовно встановлених у справі обставин, позивач звернувся до суду поза межами трирічного строку передбаченого наведеною вище статтею, оскільки порушення було виявлено ще 11 травня 2005 року, а позивач з вимогою про захист свого права звернувя до суду 20 грудня 2012 року.

Разом з тим, враховуючи дійсний зміст наведених норм, суд може застосувати наслідки спливу позовної давності передбачені статтею 267 ЦК України та відмовити у позові з цих підстав, тільки встановивши, що позивачем строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, та якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Та відповідно до встановлених у справі обставин суд встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено Товриством, врахував що про застосування позовної давності заявлено ОСОБА_1 до ухвалення рішення.

При цьому, суд обґрунтовано виходив з того, що представник Товариства жодних причин щодо пропущення строку звернення до суду при розгляді справи в суді першої інстанції не навів, оскільки ствердження позивача щодо визнання відповідачем суми боргу жодними доказами не підтверджені, не надано жодної квитанції чи іншого письмового документу із якого би вбачалося що відповідач була обізнана про існування суми боргу 949,43 гривни та вчиняла дії з приводу визнання цього боргу.

Так само жодними доказами не підтверджено доводи апеляційної скарги щодо існування інших обставин які би вказували на визнання відповідачем суми боргу.

З огляду на наведене, суд дійшов вірного висновку про те, що позивач не зміг підтвердити існування поважних причин пропущення строку звернення до суду та надати належні докази в підтвердження цього, а відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України саме позивач зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, та обов'язок доведення поважного характеру тієї чи іншої причини несе саме позивач, а отже суд обґрунтовано відмовив у позові Товариству з цих підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» відхилити.

Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 07 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: