Постанова № 3345344, 24.09.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-5504/08

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

Іменем України

   м. Харків                                                                                                                          24 вересня 2008 року                                                                                       

            Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді  -               Тацій Л. В.

при секретарі           -               Андрієць М.О.

 за участю:

прокурора – Миргород І.І.

представника позивача –  Шебаніц Н.М., діє за дорученням від 23.01.2008 за № 0610-11/181 

представника відповідача – Ляшко В.В., діє за дорученням від 15.12.2006

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом  Чугуївського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства „Фортуна” про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до Харківського оружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, в якому просив суд стягнути з Фермерського господарства „Фортуна” на користь позивача адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2007 році у сумі 3607,69 грн.

В судовому засіданні прокурор підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Відповідачем було подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік. Відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив для працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача складає 1 робоче місце. Відповідачем не виконано норматив 1 робоче місце по працевлаштуванню інвалідів. Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві відповідача за 2007 рік становить 7215,38 грн. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незаняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2007 році становить 3607,69 грн. На момент звернення до суду відповідачем адміністративно-фінансові санкції не сплачені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з тих самих підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, в обгрунтування заперечень зазначив, що у відповідача існує робоче місце для працевлаштування інваліду, а тому застосування штрафних санкцій стосовно відповідача його представник вважає неправомірними.

Суд, заслухавши прокурора, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши  докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

                Відповідно до розрахунку встановлено, що на підприємстві відповідача середньооблікова чисельність штатних працівників за звітній період становить 13 осіб, норматив для створення робочих місць для працевлаштування інвалідів на 2007 рік встановлено у кількості 1 особа, середньооблікова чисельність інвалідів на підприємстві у 2007 році 0 осіб, фонд оплати праці штатних працівників в 2007 році склав 93,8 тис. грн., середньорічна заробітна плата на підприємстві в 2007 році складала 7215,38  грн.(а.с. 5), сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2007 рік 3607,69 грн. (а.с. 6).

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року для  підприємств,  установ,  організацій, у тому числі  підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних  осіб,  які  використовують найману працю, установлюється норматив  робочих  місць  для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків    середньооблікової   чисельності   штатних працівників  облікового  складу  за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.  

                Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року, яка діє на цей час в редакції Закону України від 06.10.2005 року № 2960-IV, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

                 Вказана вище адміністративно господарська санкція застосовується за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, для яких це місце роботи є основним.

                Працевлаштування – це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення. 

Відповідно до ч. 3 ст. 18  Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи,  організації, фізичні особи, які використовують  найману працю,  зобов'язані виділяти та створювати робочі  місця  для  працевлаштування інвалідів,  у   тому   числі спеціальні   робочі  місця,  створювати  для  них  умови  праці  з урахуванням індивідуальних програм  реабілітації  і  забезпечувати інші    соціально-економічні    гарантії,    передбачені    чинним законодавством,  надавати державній службі зайнятості  інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів,  і звітувати Фонду   соціального   захисту   інвалідів   про   зайнятість    та працевлаштування  інвалідів  у  порядку,  встановленому  Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що покладення на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, обов’язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих  місць  для  працевлаштування інвалідів, у   тому   числі спеціальних   робочих  місць,  створення  для  них  умови  праці  з урахуванням індивідуальних програм  реабілітації  і  забезпечення інших  соціально-економічних    гарантій, а також надання  державній службі зайнятості  інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів. Згідно листа Печенізького районного центру зайнятості від 23.04.2008 за № 207 Фермерське господарство „Фортуна” заявок на потребу в працевлаштуванні інвалідів протягом 2007 року не подало (а.с. 7).

Судом встановлено, що визначення показника середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, здійснюється відповідно до Інструкції із статистики кількості працівників, затвердженої  Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005  N286. Згідно вказаної інструкції п. 3.2.5. середньооблікова кількість штатних працівників за період з  початку  року  (у  тому  числі  за  квартал,   півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється     шляхом підсумовування середньооблікової кількості  штатних  працівників  за  всі  місяці роботи  підприємства,  що  минули  за  період  з  початку  року до звітного місяця включно,  та ділення одержаної суми  на  кількість місяців у цьому періоді. Пунктом 3.2.1 вказаної інструкції передбачено, що  середньооблікова   кількість  штатних  працівників  за місяць  обчислюється  шляхом  підсумовування   кількості   штатних працівників  облікового складу за кожний календарний день звітного місяця,  тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні,  святкові та неробочі дні,  і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Відповідно до п. 3.4. Інструкції щодо заповнення форми N10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 10.02.2007 N42 дані щодо середньооблікової    кількості   штатних працівників  облікового  складу  (рядок   01),   середньооблікової кількості   штатних   працівників,   яким  відповідно  до  чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02 ),  та  кількості інвалідів,  які  повинні  працювати  на робочих місцях (рядок 03), відображаються в  цілих  одиницях.

Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення). Враховуючи вкладене, суд приходить до висновку, що до середньооблікової кількості штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, включаються особи, які пропрацювали на підприємстві шість та більше місяців за рік.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було вжито жодних заходів для виконання нормативу робочих місць, для працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України  «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Суму адміністративно-господарських санкцій відповідачем сплачені не були.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року, Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної  захищеності інвалідів в Україні" від 31.01.07, ст. 169 ЦПК України,  ст.ст. 9, 71, 94, 110, 111, 121, 122, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162,  ст.ст. 163, 167, 186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

                1. Адміністративний позов Чугуївського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства „Фортуна” про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити в повному обсязі.

                2. Стягнути з Фермерського господарства „Фортуна” (ідентифікаційний код 23009452, місце знаходження – вул. Довженка, 4А, с. Артемівка, Печенізького району, Харківської області, 62821) на користь Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний код 24134567, Держпром, 1 під’їзд, 1 поверх, м. Харків, 61022) адміністративно-господарські санкції та пеню за  незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування  інвалідів  у  2007  році,  у  сумі  3607,69  (три тисячі шістсот сім грн. 69 коп.) грн.

3. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови буде виготовлено 29 вересня 2008 року.

               Суддя                                                                                                                    Л.В. Тацій