Постанова № 33452281, 10.09.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. Справа № 926/553/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Желіка М.Б.

Малех І.Б.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явилися;

від відповідача - ОСОБА_2 - підприємець;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги б/н від 05.07.13 Дочірнього підприємства "Чернівцітурист" Приватного акціонерного товариства " Укрпрофтур", м.Чернівці

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.06.13

у справі № 926/553/13

за позовом Дочірнього підприємства "Чернівцітурист" Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур", м.Чернівці

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Чернівці

про визнання договору оренди недійсним

Відповідачу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, заяв про відвід суддів не надходило.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів», справу № 926/553/13 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.13 у склад колегії для розгляду даної справи введено суддів - Желіка М.Б. та Малех І.Б. О.І.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.13 апеляційну скаргу у справі № 926/553/13 прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 06.08.13.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду до складу судової колегії внесено зміни - замість судді Желіка М.Б. введено суддю Гриців В.М.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.08.13 розгляд апеляційної скарги у справі № 926/553/13 відкладено на 10.09.13.

Розпорядженням голови суду від 09.09.13 внесено зміни до складу колегії для розгляду даної справи, замість судді Гриців В.М. введено суддю Желіка М.Б. з підстав, викладених у розпорядженні.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.06.13 у справі № 926/553/13 (суддя Швець М.В.) у задоволенні позову відмовлено.

З підстав, наведених в апеляційній скарзі, позивач оскаржив рішення суду першої інстанції та просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

5 серпня 2013 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав його законності та обґрунтованості.

23 липня скаржником подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПрАТ «Укрпрофтур». Розглянувши подане клопотання судова колегія не знайшла підстав для його задоволення.

10 вересня 2013 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшли клопотання від скаржника у вигляді факсограми та телеграми про відкладення розгляду справи.

Статтею 77 Господарського кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Оскільки наявні матеріали справи є достатніми для вирішення спору, розгляд справи вже відкладався за клопотанням скаржника, явка представника не визнавалася обов'язковою, тому підстави для задоволення поданого клопотання позивача - відсутні.

Відповідач у судовому засіданні навів свої доводи та міркування, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 10.09.13 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, заслухавши пояснення відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наявність підстав для скасування рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.06.13 у справі № 926/553/13, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи 01.04.12 між ДП «Чернівцітурист» (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2, (орендар) укладено договір оренди №1А/П (а.с.32-34), згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду, тобто приймає в тимчасове платне користування частину площадки автостоянки площею 1800,00 кв.м, визначену додатком №1 до даного договору, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.1). Розмір орендної плати становить 3024 грн. 00 коп. на місяць з врахуванням ПДВ, та щоквартальним перерахунком орендної плати на індекс інфляції за даними Держкомстату України (п. 4.2). Договір укладено на строк з 01.04.12 до 30.04.15 (п.9.1), тобто більше як на три роки.

На виконання умов договору оренду сторонами підписано акт приймання - передачі від 01.04.12 (а.с.35).

Предметом спору у даній справі є вимоги ДП «Чернівцітурист» про визнання даного договору недійсним, з посиланням на ст.ст. 203, 207, 215, 241 ЦК України, і що вказаний договір було вчинено його представником з перевищенням наданих йому повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними умовами для дійсності правочину, однією з яких є те, що особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відмовляючи у задоволенні позову, судом першої інстанції зазначено про те, що відповідач не знав про обмеження повноважень керівника орендодавця, орендодавець в свою чергу приймав від відповідача згідно договору оренди від 01.04.12 орендні платежі, що свідчить про схвалення ним спірного правочину, посилаючи при цьому на п.9.2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними».

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, оскільки статутом ДП «Чернівцітурист» зареєстрованого 12.05.13 (а.с.13-27), який міститься в матеріалах справи передбачено, що ДП "Чернівцітурист" створене Приватним акціонерним товариством "Укрпрофтур". ПрАТ "Укрпрофтур" є єдиним засновником та власником майна Підприємства (п.1.5). Підприємство має право в установленому законодавством порядку та виключно на умовах і в межах, встановлених статутом Товариства та цим статутом, - від свого імені укладати договори, угоди, розпоряджатись майном та коштами Підприємства (п. 1.8).

Згідно п. 5.7 Статуту ДП "Чернівцітурист" генеральний директор діє та користується правами в порядку та в межах Статуту ПрАТ "Укрпрофтур" та Статуту ДП "Чернівцітурист". Проте, згідно з п.4.5 статуту ДП «Чернівцітурист» підприємство обмежене в правомочності щодо розпорядження майном, зокрема, відчуження, оренда, застава чи будь - яке інше обтяження чи обмеження майна, що передане підприємству у господарське відання, - здійснюється виключно в порядку і в межах, встановлених статутом товариства.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди №1А/П від 01.04.12 та акт приймання - передачі від 01.04.12 були підписані ОСОБА_4, яка була призначена на виконуючою обов'язки генерального директора ДП «Чернівцітурист» наказом №15 від 02.02.12 (а.с.42). Проте, особою, яка представляла орендодавця було визначено генерального директора ДП «Чернівцітурист» ОСОБА_5, який на момент підписання вказаних документів був звільнений з посади генерального директора підприємства наказом №14 від 02.02.12 (а.с.43). проте, така невідповідність не була виправлена.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.160 ЦК України в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею на вирішення виконавчого органу товариства. Аналогічні положення передбачені також статтею 46 ЗУ «Про господарські товариства».

В матеріалах справи містить витяг зі статуту ПрАТ «Укрпрофтур» №Р-27-6 від 31.03.11 (а.с.37), відповідно до п.7.34.33 якого до виключної компетенції Наглядової ради належить прийняття рішень про вчинення товариством (в тому числі дочірніми підприємствами, філіями, представництвами та іншими відокремленими підрозділами) будь - яких правочинів, спрямованих на обтяження чи обмеження права власності товариства на належні йому засоби, в тому числі про передачу як внесок спільну діяльність, в оренду, лізинг, управління тощо строком понад один рік, крім тих, що відносяться до виключної компетенції Загальних зборів.

Як вбачається з умов договору оренди від 01.04.13 строк його дії становить понад три роки, проте, рішення про укладення такого договору оренди між ДП «Чернівцітурист» та ОСОБА_2 Наглядовою радою ПрАТ «Укрпрофтур» не приймалося, що підтверджується листом №501 від 29.04.13, який надісланий ПрАТ «Укпрофтур» генеральному директору ДП «Чернівцітурист» (а.с.41).

Крім того,колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає про те, що на момент винесення рішення судом першої інстанції (21.06.13) роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» на які посилається місцевий господарський суд та відповідач, втратило чинність на підставі постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.13 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними».

Пунктом 3.3 вищевказаної постанови Пленуму визначено, що припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України).

Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

З вищенаведеного вбачається що відповідач повинен був знати про такі положення статут товариства та обмеження повноважень представника підприємства щодо укладення договору оренди землі строком більше ніж на один рік, оскільки в договорі оренди зазначено, що генеральний директор ДП «Чернівцітурист» діє на підставі статуту.

Згідно ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проте відповідачем не було подано жодних доказів вчинення ПрАТ «Укрпрофтур» будь - яких дій, які б свідчили про схвалення договору оренди №1А/П від 01.04.12.

Доводи відповідача, а також посилання суду першої інстанції на те, що позивачем постійно приймалися орендні платежі згідно умов договору, що підтверджується актом 03/13 звіряння розрахунків (а.с.80) та згідно п.5.5 статуту підприємства з приводу цього щоквартально та щорічно подавалися звіти про результати фінансово - господарської діяльності до правління ПрАТ «Укрпрофтур» не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції до уваги як належний доказ схвалення оспорюваного договору оренди оскільки ДП «Чернівцітурист» відповідно до умов статуту, зареєстрованого 12.05.11, має право на укладення договорів оренди строком до одного року, а відтак, ПрАТ «Укрпрофтур» не було відомо, що договір оренди за яким надходили та приймалися орендні платежі укладений з перевищення повноважень та порушенням норм статуту строком більше ніж на один рік. Вказане порушення було виявлене лише в ході проведеної ПрАТ «Укрпрофтур» перевірки та підтверджується актом перевірки окремих питань фінансово - господарської діяльності ДП «Чернівцітурист» ПрАТ «Укрпрофтур» від 30.11.12 (а.с.38).

Приймання орендних платежів безпосередньо ДП «Чернівцітурист» не може бути визнано як наступне схвалення угоди, оскільки відповідно до п.5.1 Статуту даного підприємства одноосібним його керівником є генеральний директор, який і уклав оспорюваний договір. Відповідно, дії такого керівника підприємства не можуть бути визнані як подальше схвалення угоди підприємством. Окрім того, як зазначено вище ДП «Чернівцітурист» не є власником і повноправним розпорядником майна, переданого йому ПрАТ «Укрпрофтур» у господарське відання.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи те, що позивачем доведено факт підписання договору оренди від 01.04.12 з перевищенням службових повноважень представника ДП «Чернівцітурист», і наявні в матеріалах справи докази це підтверджують, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та визнання договору оренди № 1А/П від 01.04.13 недійсним на підставі норм п.3, п.1 ст.215 ЦК України.

Разом з тим, відповідно до п.10 ч.1 ст.105 ГПК України у постанові господарського суду має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відтак, судові витрати слід покласти на відповідача відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Чернівцітурист" Приватного акціонерного товариства " Укрпрофтур" задоволити.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.06.13 у справі № 926/553/13 скасувати. Позов задоволити. Визнати недійсним договір оренди №1А/П від 01.04.12.

3. Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ДП «Чернівцітурист» ПрАТ «Укрпрофтур» (58013, м.Чернівціц, вул..Червоноармійська,184, ідентифікаційний код 02649302) 1720,50 грн. судового збору розгляд справи в суді першої інстанції та за перегляд рішення в апеляційному порядку.

4. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 13.09.13

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Малех І.Б.