Постанова № 33451922, 05.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. Справа№ 910/7865/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги № УН 2534Р від 11.06.2013 року Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2013 року

у справі № 910/7865/13 (суддя - Чинчин О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Іллічівське»

про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 986 гривень 66 копійок

За участю представників сторін:

від позивача: Стеценко А.О. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

22.04.2013 року Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» (позивач у справі) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Іллічівське» (відповідач у справі) про стягнення з останнього шкоди в порядку регресу у розмірі 986,66 грн. (а. с. 6 - 8).

В обґрунтування позову, позивач посилається на норми ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 9, 35 - 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 22, 993, 1166, 1191 ЦК України, які регламентують правовідносини сторін у разі виплати страхового відшкодування страхувальнику внаслідок настання страхового випадку.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.06.2013 року по справі № 910/7865/13 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права та процесуального права, суд не повно дослідив докази у справі та безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2013 року по справі № 910/7865/13 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 05.09.2013 року.

Представник апелянта у судовому засіданні 05.09.2013 року підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання 05.09.2013 року не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, 24 липня 2010 року на пр. Леніна в м. Маріуполі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Чері», державний реєстраційний номер АН 4658 ЕС, під керуванням Нечипуренка Олексія Анатолійовича та транспортного засобу «Деу», державний реєстраційний номер АН 9412 НВ, який належить Шаульському Д.Д., під керуванням Голубченка Артема Петровича.

Згідно Постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 30 серпня 2010 року у справі № 3-4032/10 водія автомобіля «Деу», державний реєстраційний номер АН 9412 НВ, Голубченка Артема Петровича визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 425 гривень 00 копійок.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль «Чері», державний реєстраційний номер АН 4658 ЕС, який згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту № 3115/250/008410 від 29 липня 2009 року застраховано у ВАТ «СК «Універсальна» - нині Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» (позивач у справі).

На підставі Страхового Акту № 9110002524 від 13 жовтня 2010 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 1496 гривень 66 копійок, що підтверджується представленим в матеріалах справи платіжним дорученням № 2743 від 10 листопада 2010 року.

Посилаючись на ст. 1166, ст. 1191 ЦК України, позивач стверджує, що він, як особа, яка виплатила страхове відшкодування набув право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування за мінусом франшизи - в сумі 986, 66 грн. (1496, 66 грн. страхового відшкодування - 510,00грн франшиза згідно Полісу № ВЕ/4651227), однак відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити регресну виплату.

Страховиком цивільно-правової відповідальності власника автомобіля «Деу», державний реєстраційний номер АН 9412 НВ, згідно полісу № ВЕ/4651227 є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Іллічівське».

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент виплати страхового відшкодування) визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Місцевий господарський суд визнав позовні вимоги позивача необґрунтованими, такими, що не підлягають до задоволення, оскільки автомобілем «Деу», державний реєстраційний номер АН 9412 НВ, під час ДТП керував Голубченко А. П., але, як вбачається з інформації наданої МТСБУ на запит суду, Полісом № ВЕ/4651227 застрахована цивільно-правова відповідальність Шаульського Дмитра Дмитровича (власника автомобіля). При цьому, суд зазначив, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що Голубченко Артем Петрович керував транспортним засобом «Деу», державний реєстраційний номер АН 9412 НВ, на законних підставах.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки поліс № ВЕ/4651227 (за яким застрахована цивільна відповідальність транспортного засобу марки «Деу», державний реєстраційний номер АН 9412 НВ) є договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів І типу, тобто таким, що укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, то обов'язковою умовою для визнання події страховим випадком за даним видом договору є встановлення наявності законних підстав для експлуатації особою транспортного засобу.

Проте, апеляційний суд вважає такий висновок помилковим, враховуючи наступне.

З огляду на норми ст. ст. 255, 257, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тільки постанова про адміністративне правопорушення підтверджує вчинення особою адміністративного правопорушення.

В матеріалах справи відсутня постанова про притягнення Голубченка Артема Петровича до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка регламентує відповідальність за керування транспортними засобами особами, які не мають права керування таким транспортним засобом (відсутня необхідна категорія), так само, як і щодо передачі керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Аналогічна позиція міститься в Постанові ВГС України від 02.04.2012 року у справі № 30/5009/2733/11.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що Голубченко А. П. керував автомобілем «Деу», державний реєстраційний номер АН 9412 НВ, без законних підстав.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що особою, яка є відповідальною за завдані збитки власнику автомобіля «Чері», державний реєстраційний номер АН 4658 ЕС, є Голубченко А. П., майнова відповідальність за збитки пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «Деу», державний реєстраційний номер АН 9412 НВ, була застрахована власником у ПАТ «Страхова компанія «Іллічівське», яка згідно договору обов'язкового страхування, в межах ліміту цивільної відповідальності зобов'язана відшкодувати позивачеві шкоду в регресному порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування у сумі 986,66 грн. (страхове відшкодування мінус франшиза).

За таких обставин апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2013 року у справі № 910/4702/13 скасуванню, як таке, що прийнято за неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді І інстанції та в апеляційній інстанції покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2013 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2013 року у справі № 910/7865/13 скасувати.

3. Позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Іллічівська» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38-Б, офіс 9; код ЄДРПОУ 33225921) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 48а; код ЄДРПОУ 20113829) страхове відшкодування у сумі 986 (дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 66 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Іллічівська» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38-Б, офіс 9; код ЄДРПОУ 33225921) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 48а; код ЄДРПОУ 20113829) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

7. Матеріали справи № 910/7865/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Жук Г.А.

Судді Мальченко А.О.

Остапенко О.М.