Постанова № 33451937, 10.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. Справа№ 910/3017/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: Гришаков В.І. - директор;

Биков Д.Ю. - представник за довіреністю від 12.11.2012 року;

від відповідача: Олексієнко О.І. - представник за довіреністю від 03.01.2013 року,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Чорногірське»

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 року

у справі № 910/3017/13 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Приватного підприємства «Чорногірське»

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення страхового відшкодування у сумі 2 085 948, 90 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне підприємство «Чорногірське» з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 2 085 948, 90 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що між сторонами був укладений договір комплексного страхування майбутнього врожаю сільського господарських культур № 455/01504/12/00799796 від 03.05.2012 року. В травні-червні 2012 року внаслідок засушливої погоди були пошкоджені посіви сільськогосподарських культур, а саме - озимої пшениці, про що були складені відповідні акти. Позивач вважає, що вказаний випадок є страховим випадком, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок по виплаті страхового відшкодування. Однак, ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" порушило умови договору комплексного страхування № 455/01504/12/00799796 від 03.05.2012 року та страхового відшкодування не сплатило.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 року по справі № 910/3017/13 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги, що позивачем були надані всі довідки та акти про настання страхового випадку, а тому позивач має право на отримання страхового відшкодування.

Відповідно до розпорядження заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Чорногірське» по справі № 910/3017/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Дідиченко М.А.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/3017/13 колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «Чорногірське» прийнято до провадження колегією суддів: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 30.07.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 30.07.2013 року підтримав подану апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.07.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 року у справі № 910/3017/13 залишити без змін.

У судовому засіданні 30.07.2013 року оголошена перерва до 10.09.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 10.09.2013 року підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.09.2013 року надав пояснення, якими заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення місцевого суду законним та обґрунтованим, оскільки ПП «Чорногірське» не надав документів від компетентних органів щодо настання посухи, а отже факт настання останньої нічим не підтверджений.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 03.05.2012 року між Приватним підприємством «Чорногірське» (надалі - страхувальник) та Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі - страховик) був укладений договір комплексного страхування майбутнього врожаю сільського господарських культур № 455/01504/12/00799796 (надалі - договір).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору передбачено, що предметом договору є майновий інтерес страхувальника, що не суперечить законодавству України, пов'язаний з володінням, користуванням та розпорядженням майбутнім врожаєм сільського господарських культур, що належить страхувальнику, зазначених у додатку № 1 до договору. На умовах цього договору застрахований майбутній врожай таких сільськогосподарських культур: пшениця озима, площа посіву 992,60 га, Одеська обл., Березанівський р-н., с. Чорногірка.

Згідно з п. 3.2 договору, посуха - це загибель та пошкодження рослин внаслідок тривалого дефіциту опадів при підвищеному температурному режимі у теплий період року, внаслідок чого вичерпуються запаси вологи ґрунту за рахунок випаровування і транспірації. Складаються несприятливі умови для вегетації рослин, врожай сільськогосподарських культур різко знижується або гине. При цьому розрізняють атмосферну або повітряну посуху, коли опадів випадає недостатньо, утримуються високі температури повітря на фоні низької вологості повітря (менше 30%), та ґрунтову посуху, коли відбувається висушування ґрунту, що приводить до недостатнього забезпечення рослин водою і викликає передчасне пожовтіння та засихання рослин. Критерії посухи - зниження відносної вологості повітря вдень до 30% і менше протягом 10 днів і більше, зниження запасів продуктивної вологи орного шару ґрунту до 10 мм і менше у період сівби озимини і ярини; зниження запасів продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту до 30% і менше НПВ (найменшої польової вологоємкості) в інші періоди вегетації.

23.05.2012 року та 14.06.2012 року страхувальником було направлено на адресу страховика повідомлення про пошкодження сільськогосподарських культур у зв'язку із настанням страхового випадку по страховому ризику «посуха».

20.06.2012 року представником відповідача у присутності представника позивача був складений акт № 1 обстеження посівів сільськогосподарських культур після настання страхового випадку, яким було зафіксовано пошкодження посівів озимої пшениці.

17.07.2012 року позивач направив на адресу ВАТ «НАСК «Оранта» заяву про виплату страхового відшкодування у сумі 2 085 948, 90 грн.

18.09.2012 року відповідачем було прийняте рішення № 201 про відмову у виплаті страхового відшкодування страхувальникові ПП «Чорногірське».

Також, листом № 07-02-16/23940 від 02.10.2012 року відповідач відмовив ПП «Чорногірське» у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з тим, що страховий випадок по страховому ризику «посуха» не настав та страхувальником не були надані документи, які б підтверджували ознаки страхового випадку.

12.11.2012 року ПП «Чорногірське» направило на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити суму страхового відшкодування у розмірі 2 085 948,90 грн. по акту обстеження посівів сільськогосподарських культур після настання страхового випадку № 1, складеному та підписаному представниками сторін.

Листом № 07-02-16/29168 від 04.12.2012 року ВАТ «НАСК «Оранта» відмовило позивачу у задоволенні претензії, оскільки з довідки гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів від 29.08.2012 року вбачалося, що страховий випадок не настав.

У подальшому в грудні 2012 року ПП «Чорногірське» оскаржило дії відповідача до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг України (Нацкомфінпослуг), на що отримало відповідь, згідно якої позивачу роз'яснено судовий порядок оскарження спору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ст. 8 Закону).

Відповідно до п. 8.3.10 договору при настанні події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок страхувальник зобов'язаний протягом трьох робочих днів будь-яким способом повідомити страховика та направити письмове повідомлення про подію й інші обставини, пов'язані з подією за цим договором, а також надати документи відповідних компетентних органів, які підтверджують факт та/чи причину настання ризиків, передбачених договором (п. 9.1.3 договору)

У своїх повідомленнях від 23.05.2012 року та від 14.06.2012 року про пошкодження посівів сільськогосподарських культур позивач зазначає, що внаслідок засушливої погоди в II декаді травня, а також в червні станом на 14.06.2012 року було пошкоджено посіви сільськогосподарських культур, спостерігалася ґрунтова посуха.

Відповідно до п. 3.5 договору, факт настання страхових ризиків, наведених в п. 3.1 договору, визначається компетентними органами: Український Гідрометцентр, підрозділ Міністерства з надзвичайних ситуацій, Державної служби рятування, Служби захисту рослин, підрозділ Міністерства внутрішніх справ.

Згідно довідки Гідромеорологічного центру Чорного та Азовського морів від 29.08.2012 року, наявної в матеріалах справи, запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під озимою пшеницею на землях ПП «Чорногірське» у травні-червні 2012 року становили: 8 травня 2012 року - 54 % від НПВ; 18 травня 2012 року - 33 % від НПВ; 28 травня 2012 року - 35 % від НПВ; 8 червня 2012 року - 42% від НПВ; 18 червня 2012 року - 30 % від НПВ.

Отже, у вказаний позивачем період, а саме - в другій декаді травня та червні (станом на 14.06.2012 року) зниження запасів продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту до 30 % і менше від найменшої польової вологоємкості (НПВ) протягом 10 днів і більше компетентним органом зафіксовано не було.

При цьому відповідно до п. 3.2 договору зниження запасів продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту до 30 % і менше НПВ, що мало місце протягом 10 днів і більше, є обов'язковою умовою для визнання «посухи» страховим випадком.

Згідно з п. 9.1.3 договору для отримання страхового відшкодування страхувальник зобов'язаний надати страховику (серед інших документів) документи відповідних компетентних органів, які підтверджують факт та/чи причину настання ризиків, зазначених у п. 3.1 цього договору.

Крім вищевказаної довідки від 29.08.2012 року, в матеріалах справи містяться довідки Гідромеорологічного центру Чорного та Азовського морів від 21.06.2012 року та 25.06.2012 року.

Із цих довідок вбачається, що протягом 10 днів періоду мінімальна відносна вологість повітря на землях ПП «Чорногірське» знижувалась до значень 30% і нижче, але у вказаних довідках не зазначено вдень чи вночі відбувалось таке зниження, та не вказано про зниження запасів продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту в період вегетації.

Таким чином, як встановлено колегією суддів, позивач не надав страховій компанії документів, які б підтверджували факт настання страхового ризику «посуха» відповідно до умов та критеріїв договору страхування.

Щодо посилань позивача на акт обстеження посівів сільськогосподарських культур після настання страхового випадку № 1 від 20.06.2012 року, складений представником ВАТ «НАСК «Оранта», як на підтвердження факту настання страхового випадку, то колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 9.2 договору після повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку, страховик за участю страхувальника та інших компетентних осіб зобов'язаний провести огляд пошкоджених (загиблих) посівів та скласти акт оцінки збитку урожаю сільськогосподарської продукції, що і було зроблено представниками ВАТ «НАСК «Оранта».

При цьому, вказаний акт огляду не є підтвердженням чи спростуванням ознак страхового випадку, а є лише відтворенням результатів огляду (обстеження) посівів сільськогосподарських культур.

Підставою для виплати страхового відшкодування є страховий акт, який оформлюється страховиком на підставі письмової заяви страхувальника і документів, що підтверджують факт настання страхового випадку, його причини і обставини, а також розмір збитків. Строк складання страхового акту - п'ятнадцять робочих днів з дня отримання всіх необхідних документів (п. 9.3 договору).

Згідно з ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Таким чином, акт обстеження посівів сільськогосподарських культур після настання страхового випадку № 1 від 20.06.2012 року не може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, як це стверджує позивач.

Згідно з п. 10.1.1 договору, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках передбачених законодавством України, а також, у разі якщо страхувальник не повідомив страховика, без поважних на це причин, про настання події, що має ознаки страхового випадку у встановлений цим договором термін та не представив необхідних документів від компетентних органів, чи не допустив представника страховика на місце події, що має ознаки страхового випадку, у зв'язку з чим не можна визначити причини та розмір збитку.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач правомірно відмовив ПП «Чорногірське» у виплаті страхового відшкодування, оскільки останній не представив страховику необхідних (належних) документів від компетентних органів про настання події, що має ознаки страхового випадку «посуха», а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Також, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання судом посухи на землях ПП «Чорногірське» в період травень-червень 2012 року страховим випадком, у відповідності до Закону України «Про страхування» питання про визнання події страховим випадком належить до повноважень страховиків (страхових компаній) у порядку, чітко визначеному законом, та до компетенції суду не відносяться.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 року у справі № 910/3017/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Чорногірське» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 року у справі № 910/3017/13 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/3017/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Дідиченко М.А.

Судді Пономаренко Є.Ю.

Руденко М.А.