Ухвала суду № 33437745, 04.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5216/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

04 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Губської О.А.,

Федорової Г.Г.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алвір-Тандем» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2013 року позов задоволено. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС від 21 листопада 2012 року №0012792208.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ТОВ «Алвір-Тандем» безпідставно включило до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 133731 грн. за рахунок виписаних податкових накладних ТОВ «ТПК «Салтіс» та ТОВ «КБ Оксідон», оскільки фінасово-господарські взаємовідносини між даними суб'єктами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Відповідно до положень ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку TOB «Алвір-Тандем» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснення фінасово-господарських відносин з ТОВ «КБ Оксідон» та ТОВ «ТПК Салтіс» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року. За наслідком перевірки було складено акт від 13.11.2012 № 999/22-8/34415408 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. пп.7.4.1, пп.7.2.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) та п.198.6 ст.198, ст.185 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 133 731 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 21.11.2012 року №0012792208, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 133 731 грн. 00 коп. за основним платежем та 24369 грн. 00 коп. за штрафними санкціями.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту не дозволяється включення суми податку на додану вартість, сплаченого в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що не відносяться до складу валових витрат чи основних фондів (п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону) та витрати по сплаті податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України № 168, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У відповідності з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Під господарською діяльністю також розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з акту перевірки, підставами для висновку відповідача щодо порушення позивачем податкового законодавства стали матеріали акту позапланової невиїзної перевірки №730/23-04/37146414 від 31.03.2011 р. стосовно ТОВ «ТПК Салтіс» та протокол допиту свідка громадянки ОСОБА_3 від 31.08.2011 р. - засновника та директора ТОВ КБ «Оксідон».

З матеріалів справи вбачається, 27.12.2010 року між ТОВ «Алвір -Тандем» та ТОВ «КБ Оксідон» укладено господарський договір поставки №27/12-10.

Факт виконання даного договору підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

17.11.2010 року між ТОВ «Алвір - Тандем» та ТОВ «ТПК «Салтіс» укладено господарський договір поставки №17-11.

На підтвердження здійснення розрахунків між сторонами за вказаним договором до матеріалів справи додано видаткові та податкові накладні.

Оплата товару за вказаними договором на адресу ТОВ «КБ Оксідон». та ТОВ «ТПК «Салтіс» підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму в розмірі 217 565,08 грн. в адресу ТОВ «КБ Оксідон» та в розмірі 584 818,12 грн. в адресу ТОВ «ТПК «Салтіс».

Крім того, подальше використання поставленого за договорами №27/12-10.від 27.12.2010 та №17-11 від 17.11.2010 товару у господарській діяльності позивача підтверджується видатковими накладними, відповідними податковим накладними на адресу інших суб'єктів господарювання, довіреностями на отримання товару, платіжними документами про оплату поставлених товарів тощо. Тобто даними документами встановлена наявність причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності;

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. З спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що на момент спірних правовідносин ТОВ «ТПК «Салтіс» та ТОВ «КБ Оксідон» були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тобто підтверджується факт наявності у контрагентів позивача спеціальної податкової правосуб'єктності.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги висновки акту перевірки щодо відсутності у ТОВ «ТПК «Салтіс» необхідних умов для здійснення господарської діяльності, оскільки такі висновки не підтверджені жодним доказом, та свідчення директора ТОВ «ТПК «Салтіс», як єдину підставу для висновку про фіктивність цього підприємства, оскільки наведена обставина не є достатньою для можливості констатації факту відсутності реального характеру операцій з продажу товарів суб'єктом господарювання.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платників податку - ТОВ «ТПК «Салтіс» та ТОВ «КБ Оксідон» встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності поставленого товару (виконаних робіт) та проведення оплати за них, використання придбаного товару (виконаних робіт) у господарській діяльності позивача, натомість, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення 21 листопада 2012 року №0012792208, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 41,160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 06 вересня 2013 року

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: О.А. Губська

Г.Г. Федорова

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Губська О.А.

Федорова Г. Г.