Ухвала суду № 33436822, 13.09.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 209/1699/12

Провадження №11/772/731/2013 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Крейдін О.О.

Доповідач : Нагорняк Є. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2013 року місто Вінниця

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого-судді Нагорняка Є.П.,

суддів Федчука В.В., Рибчинського В.П.,

за участю прокурора Миколайчука Д.Г.,

засудженого ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілої ОСОБА_3 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області

від 29.05.2013 року яким засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лапшанга Варнавінського району Горьківської області, Російська Федерація, жителя АДРЕСА_1, росіянина, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого,

за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 3 роки не вчинить нового злочину. Відповідно до п.п. ст. 76 КК України покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 80 000 грн у відшкодування моральної шкоди та на користь ОСОБА_5 10 000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Вирішено долю судових витрат.

Згідно вироку суду 17.11.2009 р. близько 18 год. 20 хв. водій ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21093», державний номер НОМЕР_2 з причепом «Скіф М 1», державний номер НОМЕР_3, рухаючись в напрямку м. Козятин, по вул. Дружби в смт. Залізничне Козятинського району, неподалік електроопори № 18/99, в момент об'єктивної появи на полі зору пішоходів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які перебували на правому краю проїзної частини та рухалися в попутному напрямку, невчасно вжив заходи до зупинки керованого транспортного засобу і допустив наїзд на ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Таким чином, водій ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, де вказано, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Відповідно до висновку автотехнічної транспортно-трасологічної експертизи № 9-175, в даній дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзд на пішоходів шляхом застосування своєчасного гальмування з моменту виявлення перешкоди для руху.

Невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної пригоди.

Внаслідок наїзду, ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди, а ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 9 на трупі ОСОБА_6 виявлено такі ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма - гематома в потиличній ділянці справа, перелом потиличної та правої скроневої кістки, субарахноїдальний та правобічний субдуральний крововиливи, забій головного мозку в лобових долях, садно на обличчі, синець на спині носа, садно та підшкірний крововилив в ділянці правого кульшового суглоба, синці в ділянці колінних суглобів.

Відкрита черепно-мозкова травма є тяжким тілесним ушкодженням за ознакою небезпеки для життя в момент її заподіяння.

Смерть ОСОБА_6 настала від відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася переломами потиличної та правої скроневої кісток, крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку й ускладнилась набряком головного мозку.

Між відкритою черепно-мозковою травмою та смертю ОСОБА_6 - прямий причинний зв'язок.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 190, у ОСОБА_5 були виявленні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку легкого ступеню, множинні гематоми м'яких тканин голови, підокісна гематома правої лобної ділянки, крововиливи під кон'юнктиву обох очей; закриті переломи діалізів обох кісток лівої гомілки зі зміщеннями.

Дані тілесні ушкодження належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являлися небезпечними для життя, спричинили тривалий розлад здоров'я.

Порушення водієм ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху перебуває у причинному зв'язку з наслідками.

Прокурор в апеляції просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку з невідповідністю покарання, призначеного судом, ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, мотивуючи свої вимоги тим, що суд призначаючи ОСОБА_2 покарання не в повній мірі врахував, що внаслідок наїзду померла неповнолітня особа, а малолітній ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, відповідно до ст. 12 КК України даний злочин віднесений до тяжких злочинів.

В апеляції потерпіла ОСОБА_3 просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку з невідповідністю покарання, призначеного судом, ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років, мотивуючи свої вимоги тим, що суд призначаючи покарання не в повній мірі врахував, що відповідно до ст. 12 КК України даний злочин віднесений до тяжких злочинів, не дана оцінка тому, що внаслідок злочину постраждало двоє осіб, ОСОБА_2 фактично визнав себе винним лише через два роки під тиском зібраних у справі доказів.

В запереченнях адвокат ОСОБА_4, який представляє інтереси засудженого ОСОБА_2, просить постановити ухвалу про залишення вироку суду без змін, апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_3 без задоволення, оскільки вважає вирок суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, виступи в дебатах прокурора та потерпілої ОСОБА_3, які підтримали апеляції, засудженого ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_4, які заперечили проти їх задоволення, наполягаючи на залишенні вироку суду першої інстанції без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення поданих апеляцій.

Суд, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши обставини справи, дійшов вірного висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і такий висновок учасниками судового розгляду не оспорюється.

Призначивши винному покарання у виді реального позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на певний строк, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням та поклавши на нього передбачені ст. 76 КК України певні обов'язки, суд дотримався вимог ст. 65 КК України.

Таке рішення суд прийняв обґрунтовано, зваживши на особу підсудного, який, хоча вчинив тяжкий злочин, проте з необережності та вперше, позитивно характеризується, є інвалідом третьої групи, врахувавши за відсутності обставин, які обтяжують покарання, такі обставини, які його пом'якшують, як щире каяття та повне відшкодування потерпілим матеріальної шкоди.

Отже, з огляду на наведене, вважати, що призначене ОСОБА_2 покарання є надто м'яким, підстав немає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційні скарги прокурора та потерпілої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Козятинського міськрайонного суду від 29 травня 2013 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: