Ухвала суду № 33432084, 10.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" вересня 2013 р. м. Київ К/800/22865/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Муравйова О.В.

Шипуліної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року

у справі № 2а-15960/12/2670

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу" доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу" (далі по тексту - позивач, ТОВ «База МТЗ АПК») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2013 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2013 року. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «База МТЗ АПК» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Торговельна продуктова кооперація "Еколайф" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, з ДП "Нарком - агро" за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року, з ТОВ "ВКФ "Колос" за період з 01.08.2011 року по 31.10.2011 року, за результатами якої складено акт від 14.06.2012 року №583/22-30/19485589.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 228, 236 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у зв'язку з чим правочини між ТОВ "База МТЗ АПК" та ТОВ "ВКФ "Колос" з придбання товарів за серпень 2011 року на загальну суму 1103140,00 грн., за вересень 2011 року на загальну суму - 1355700,00 грн. та жовтень 2011 року на загальну суму - 1002240,00 грн. є нікчемними та як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення, та пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України у зв'язку з чим завищено суму податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "ВКФ "Колос" на загальну суму 576847,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0004352230 від 06.07.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 721058,75 грн.

За результатами адміністративного оскарження, зазначене податкове повідомлення-рішення податковими органами залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Суд першої інстанції визнав не обґрунтованими такі висновки ДПІ, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до вимог пп. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції, 01.08.2011 року між ТОВ «База МТЗ АПК» (покупець) та ТОВ «ВКФ «Колосс» (продавець) укладено договір купівлі-продажу продукції №01-08/11 (далі - договір), відповідно до умов якого, продавець, зобов'язується здійснити за заявками покупця, поставку борошна пшеничного та житнього в асортименті та кількості згідно товарних накладних, передати у власність покупця, який у свою чергу зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату.

Факт поставки товару ТОВ «База МТЗ АПК» ТОВ «ВКФ «Колосс» підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними тощо.

Використання ТОВ «База МТЗ АПК» придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи, зокрема - угодами з контрагентами ПМП "Галант", ТОВ "Коло ЛТД", КК ДП "Рошен", ТОВ "Еквітас", ТОА "Ашан Україна гіпермаркет", ТОВ "Три ведмеді", ТОВ "Круїз продукт", ТОВ "Алекса", ТОВ "Українська здоба", ТОВ "Фабрика Світязь", ТОВ "Фудмаркет", ТОВ ВТК "Юніверсал", ТОВ "ТАК-Компані", ПрАТ "Київський ЕВРЗ", ПП "Ольховий", ПП "Віта Люкс".

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності господарських операцій, укладених між позивачем та контрагентом.

Також, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги висновки ДПІ щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог чинного законодавства.

Таким чином, колегія суду приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми матеріального права та невірно надана правова оцінка обставин у справі, що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2013 року - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року - скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2013 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді О.В. Муравйов Т.М. Шипуліна