Ухвала суду № 33431928, 10.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2013 року м. Київ К/9991/68904/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Муравйов О.В. Шипуліна Т.М.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.2012 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 р.

у справі № 2а-5353/11/0170/2

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

до Приватного підприємства «Савол»

про стягнення 827264,70 грн. податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі - позивач, ДПІ у м. Сімферополі) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Савол» (далі - відповідач, ПП «Савол») про стягнення 827264,70 грн. податкового боргу.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.2012 р. позов задоволено частково. Стягнуто з розрахункових рахунків Приватного підприємства «Савол» на користь Державного бюджету податку на додану вартість у сумі 912,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 р. постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Сімферополі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.2012 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у м. Сімферополі 30.07.2010 р. проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Савол» з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень-квітень 2010 року, за результатами якої складений акт №10164/15-20/33849388.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.п.7.2.6. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті у сумі 551 829,00 грн.

За результатами перевірки, податковим органом 11.08.2010 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011451502/0, згідно з яким підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 827 743,50 грн., у тому числі 551 829,00 грн. - за основним платежем, 275914,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, відмовляючи частково в задоволенні позову, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що стягнення з відповідача податкового боргу є безпідставним, оскільки податкове повідомлення-рішення, на підставі якого позивач просить стягнути вищевказану суму, визнано протиправним та скасовано.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підприємство в період часу, що перевірявся, використовувало для ведення статутної діяльності орендовані автомобілі, його працівники придбавали паливо за готівкові кошти, отримані під звіт в касі підприємства, під час находження у відряджені. Доказами проведення платежів були касові чеки, в яких визначалась сума платежу, сума ПДВ, податковий номер постачальника, який підтверджував факт його реєстрації платником ПДВ.

Суми ПДВ, сплачені відповідачем під час проведення розрахунків за паливо готівковими коштами, були віднесені до складу податкового кредиту за відповідні звітні періоди, зазначені у податковій звітності. Підприємством надані копії чеків, в яких зазначені суми ПДВ, сплачені ним під час розрахунків за паливо, що в подальшому віднесені ним до податкового кредиту за січень 2010р . у розмірі 72172,00 грн., за лютий 2010р. -143435,76 грн., березень 2010р. -117996,40 грн., квітень 2010 р. - 223025,00 грн., та податкові номера постачальників.

Постановою Окружного адміністративного суду від 06.06.2011 року у справі № 2а-12519/10/2/0170, що набрала законної сили згідно з ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011 року, адміністративний позов Приватного підприємства «Савол» задоволений, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0011451502/0 від 11.08.2010 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.2012 р. та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.2012 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді О.В. Муравйов

Т.М. Шипуліна