Рішення № 33428909, 11.09.2013, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/11297/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючої - судді Демінської А.А.,

з участю секретаря судового засідання Підвальної Є.З.,

представника позивача та третьої особи МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» - Стороженка Ю.В.,

представника третьої особи на стороні позивача ДП ЖЕД КВП ПМК-33 - Собецької Г.В.,

представника відповідача - ОСОБА_3,

представника третьої - особи органу опіки та піклування - Тамойка В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницький цивільну справу за позовом

Хмельницької міської ради

до

ОСОБА_5 у власних інтересах

та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6

(треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Дочірнє підприємство ЖЕД колективного виробничого підприємства ПМК-33,

Міське комунальне підприємство «Хмельницьктеплокомуненерго»,

орган опіки та піклування Хмельницької міської ради в особі Служби у справах дітей Хмельницької міської ради)

про виселення, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2013 року позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом, зазначивши, що 06.06.2008 р. постановою державного виконавця на користь МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» в рахунок погашения боргу передано кімнату АДРЕСА_1, в місті Хмельницькому, належну ДП ЖЕД колективного виробничого підприємства ПМК-33. При цьому вказане майно підприємства як таке, що придбане ним у процесі здійснення господарської діяльності, належить на праві власності територіальній громаді міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради. На момент передачі вказаної кімнати вона не була ніким заселена та використовувалась ПМК 33 як підсобне приміщення, однак в квітні 2009 р. самовільно, без отримання ордеру до кімнати НОМЕР_1 проникла та заселилася ОСОБА_5 разом із малолітньою донькою ОСОБА_6 Не зважаючи на вимоги, відповідачі добровільно звільнити кімнату відмовляються, чим створюють перешкоди територіальній громаді міста у користуванні належною їй на праві власності кімнатою. Просить виселити відповідача з малолітньою донькою із вказаної кімнати без надання іншого житлового приміщення та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача та третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача позовні вимоги підтримав і просить задовольнити. Додатково пояснив, що відповідач дійсно зареєстрована в гуртожитку по вулиці АДРЕСА_1, без зазначення кімнати, підстава її реєстрації позивачеві невідома, однак вважає, що проживання її у будь-якій кімнаті цього гуртожитку є незаконним, оскільки на жодну кімнату гуртожитку вона не має ордера.

В судовому засіданні представник третьої особи на стороні позивача ДП ЖЕД КВП ПМК-33 пояснила, що відповідач проживала в гуртожитку по вулиці АДРЕСА_1, в кімнаті НОМЕР_2, з якої на три роки виїхала, після чого в 2008 році кілька місяців знову проживала в кімнаті НОМЕР_2, після чого в червні самовільно без ордера вселилася з дочкою в кімнату НОМЕР_1. Якою була підстава проживання відповідача в кімнаті № НОМЕР_2, представнику третьої особи невідомо. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, вказуючи, що всі обставини, на які посилається представник позивача, вже були досліджені в ході судового розгляду позову МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» про виселення відповідача з її донькою, при чому в задоволенні відповідного позову було відмовлено і таке рішення суду набрало законної сили. Хоча позивач у даній справі змінився, однак мотиви виселення не змінилися і правова оцінка їм уже була надана судами усіх трьох інстанцій. Просить в позові відмовити, додатково зазначаючи, що позов є необґрунтованим, оскільки з жодної із передбачених законом підстав відповідач з донькою виселена із займаної нею кімнати НОМЕР_1 в гуртожитку бути не може.

В судовому засіданні представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору органу опіки та піклування Хмельницької міської ради пояснив, що проти виселення заперечує, оскільки відповідач сама виховує малолітню дитину, вони з донькою не мають іншого житла, а тому виселенням порушуватимуться права дитини.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЖК УРСР, п. 44 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою РМ УРСР від 3.06.1986 року № 208, громадян, які самоправно зайняли жилу площу в гуртожитку, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Судом встановлено, що згідно постанови старшого державного виконавця відділу ДВС Хмельницького МРУЮ від 6.06.2008 року про передачу непроданого майна в рахунок погашення боргу міському комунальному підприємству «Хмельницьктеплокомуненерго» було передано належну ДП ЖЕК КВП «ПМК-33» кімнату АДРЕСА_1. Передачу оформлено актом від 6.08.2008 року, придбання кімнати посвідчено свідоцтвом від 27.04.2009 року, виданим приватним нотаріусом ОСОБА_7 Внаслідок цього власником вказаної кімнати стала територіальна громада міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради, право власності зареєстровано 3.06.2009 року. Вказані обставини підтверджуються постановою про передачу непроданого майна в рахунок погашення боргу від 6.06.2008 року, актом передачі непроданого майна в рахунок погашення боргу від 6.06.2008 року, свідоцтвом про придбання майна від 27.04.2009 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Хмельницького БТІ від 3.06.2009 року, технічним паспортом на приміщення по АДРЕСА_1, повідомленням БТІ від 17.05.2010 року № 623194, витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копії котрих містяться в матеріалах справи.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 11.01.2012 року у справі № 2/2218/443/12 за позовом МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» до ОСОБА_5 про примусове виселення встановлено, що ОСОБА_5 з 14.01.2000 року прописана та проживає в гуртожитку по АДРЕСА_1, разом з нею в гуртожитку проживає її малолітня донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення м. Хмельницький ОСОБА_5 з 1.02.2008 року по 28.02.2016 року призначено допомогу як одинокій матері. ОСОБА_5 в гуртожитку була прописана з 2000 року та проживала зі згоди підприємства, що є власником гуртожитку, а саме ЖЕД КВП «ПМК-33». З дня народження дочки зі згоди коменданта гуртожитку ОСОБА_5 було надано для проживання кімнату НОМЕР_1.

Вказане рішення суду набрало законної сили як таке, що було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду України від 1.03.2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7.02.2013 року.

Крім того, ухвалою Апеляційного суду України від 1.03.2012 року, залишеною без змін вище вказаною ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7.02.2013 року, встановлено також, що між ОСОБА_5 та власником гуртожитку виникли житлові правовідносини, вона є одинокою матір'ю та одна виховує малолітню дитину. Складені МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» акти від 13.04.2012 року, 14.04.2009 року, 17.04.2009 року не є достовірними доказами на підтвердження обставин самовільного вселення відповідача, оскільки вони містять лише інформацію про фактичне проживання відповідача у спірній кімнаті та ознайомлення з попередженнями про необхідність її звільнення.

У відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, оскільки у вище вказаній справі № 2/2218/443/12 брали участь ОСОБА_5 та МКП «Хмельницьктеплокомуненерго», то встановлені відносно них вище вказаними судовими рішеннями обставини є для них обов'язковими і доказуванню не підлягають.

При цьому позивач всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України не надав суду належних та достатніх доказів самоправності зайняття відповідачем з донькою кімнати НОМЕР_1 гуртожитку. Таким доказом не є акт про обстеження кімнати АДРЕСА_1, датований 29.01.20913 року, оскільки будь-якої інформації на доведення незаконності саме вселення відповідача до спірної кімнати в ньому не зафіксовано.

Не встановлено факту неправомірного вселення відповідача і постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 5.02.2013 року та ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 року, на які посилається представник третьої особи ДП ЖЕД КВП ПМК-33, оскільки вказаними судовими рішеннями у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління ДМС України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії встановлено лише обставину ненадання ОСОБА_5 Управлінню ДМС України в Хмельницькій області документа, що підтверджує її право на проживання в кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку, та відсутність в неї такого документа. Однак зазначені обставини у даній справі ніким із учасників процесу не оспорюються.

Більше того, вище вказаною постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 5.02.2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 року, встановлено, що на момент реєстрації (14.01.2000 року) ОСОБА_5 проживала в гуртожитку по АДРЕСА_1, з дозволу адміністрації; місце проживання ОСОБА_5 та її доньки у вказаному гуртожитку вважається зареєстрованим.

Будь-яких доказів представником ДП ЖЕД КВП ПМК-33 на підтвердження вказаних нею обставин відсутності відповідача в гуртожитку впродовж трьох років та подальшого її повторного вселення до гуртожитку з донькою представник зазначеної третьої особи не надала та в судовому засіданні таких здобуто не було.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.

За сукупності вище вказаних обставин в задоволенні позовних вимог про виселення відповідача з малолітньою донькою без надання їм іншого житлового приміщення слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 5, 8, 10, 11, 60, 61, 212 - 215 ЦПК України, ст. 116 ЖК України, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», п. 44 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою РМ УРСР від 3.06.1986 року № 208, суд -

ВИРІШИВ:

В позові Хмельницькій міській раді до ОСОБА_5 у власних інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6 про виселення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Апеляційному суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.

Суддя:

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частини)

11 вересня 2013 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючої - судді Демінської А.А.,

з участю секретаря судового засідання Підвальної Є.З.,

представника позивача та третьої особи МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» - Стороженка Ю.В.,

представника третьої особи на стороні позивача ДП ЖЕД КВП ПМК-33 - Собецької Г.В.,

представника відповідача - ОСОБА_3,

представника третьої - особи органу опіки та піклування - Тамойка В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницький цивільну справу за позовом Хмельницької міської ради до ОСОБА_5 у власних інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6 (треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Дочірнє підприємство ЖЕД колективного виробничого підприємства ПМК-33, Міське комунальне підприємство «Хмельницьктеплокомуненерго», орган опіки та піклування Хмельницької міської ради в особі Служби у справах дітей Хмельницької міської ради) про виселення, -

ВИРІШИВ

В позові Хмельницькій міській раді до ОСОБА_5 у власних інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6 про виселення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Апеляційному суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.

Суддя: