Ухвала суду № 33427677, 28.08.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2013 року м. Львів № 9104/30719/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого-судді: Савицької Н.В.

суддів: Запотічного І.І., Матковської З.М.

за участю секретаря судового засідання : Гнатик А.З.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області Державної податкової адміністрації України на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.07.2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області Державної податкової адміністрації України про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К» ( далі ТзОВ «СІО-К» ) звернувся в суд з позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області Державної податкової адміністрації України про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція у Закарпатській області Державної податкової адміністрації України подав апеляційну скаргу, зазначивши, що постанова винесена при неповному з'ясуванні обставин у справі та невірному застосуванні норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке слід скасувати. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що відповідач правомірно збільшив суму валових доходів позивача за період діяльності у 2008 на суму 163650,68 грн., а також правомірно нарахував суму штрафних санкцій відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 24.02.2010 р. Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією у Закарпатській області проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «СіО-К» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 30.09.2009 р.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «СіО-К»:

- п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.5.1 ст. 5, 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого встановлено заниження податку на загальну суму - 40912 грн. та зменшено від»ємне значення податку з прибутку за 9 місяців 2009 р. в сумі - 3145077 грн.

-п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі - 46235,12 грн.

На підставі даного акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 05.03.2010 р.№ 86/-23-0/22101670 у зв'язку з чим визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі - 40912 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі - 20456 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТзОВ «Сіо-К» та компанією нерезидентом «Лі. Про.Фін.Б.В.» укладено кредитний договір від 04.03.2004 р. про надання кредиту в сумі 250000 євро під 11 % річних.

Протягом 2004 р. та частково 2005 р. позивач сплачував проценти за даним кредитним договором. В подальшому відсотки за вказаним договором не сплачувались. (а.с. 19-20 ).

02.03.3006 р. між ТзОВ «СіО-К» та компанією нерезидентом «Лі.Про.Фін.Б.В.» укладено додаткову угоду в якій переглянуто розмір та порядок сплати відсотків. Сторони договору визначили, що відсотки підлягають сплаті в кінці терміну дії договору.

В подальшому 04.12.2006 р. та 04.03.2004 р. між сторонами кредитного договору укладено додаткові угоди яким внесено зміни до основного договору якими строк дії договору продовжений до 04.03.2008 р. та до 04.03.2011 р.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності до нового строку не зараховується.

Згідно п.п 1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова допомога - сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Отже, у зв'язку з укладенням вищезазначених додаткових угод між сторонами кредитного договору на визначених ними за взаємною згодою умовах, в тому числі щодо зміни відсоткової ставки за користування кредитом, порядку повернення основного боргу та відсотків, пролонгації дії основного договору перебіг трирічного строку позовної давності переривався тому, висновки податкового органу щодо віднесення до валових доходів позивача у 2008 р. суми в розмірі 163650,68 грн. не виплачених відсотків компанії «Лі.Про Фін.Б.В.» у 2005 р. та визначення вказаної суми як безповоротної фінансової допомоги не відповідає вимогам закону.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, про наявність підстав для задоволення позову оскільки, оскаржене повідомлення - рішення є протиправним.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області Державної податкової адміністрації України залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.07.2010 р. в справі № 2а-984/10/0770 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання ухвали законної сили.

Головуючий: Н.В. Савицька

Судді І.І. Запотічний

З.М. Матковська