Постанова № 33426221, 11.09.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р. Справа № 920/877/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С., суддя Шевель О.В.

при секретарі Лисокобилка А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача – не з’явився,

відповідача - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2653 С/2-7) на ухвалу господарського суду Сумської області від 13.06.13р. у справі № 920/877/13

за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Суми,

до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром", м.Суми,

про стягнення 2 329 960,77 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.06.2013р. (суддя Заєць С.В.) провадження у справі припинено.

Позивач з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

Скарга обґрунтована тим, що місцевий господарський суд не врахував інформаційний лист Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013, в якому зазначається, що згідно з абзацом четвертим частини восьмої ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають будь-які (незалежно від характеру правовідносин) поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Також, в апеляційній скарзі позивач просить в зв’язку з відсутністю бюджетного фінансування на відрядження розглядати справу без участі представника відділення Фонду.

Позивач та відповідач у судове засідання не з’явились, про причини не з’явлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи ухвалою суду від 28.08.2013р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В травні 2013р. позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з відповідача 2316064,47 грн. адміністративно-господарських санкцій та 13896,30 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

13.06.2013р. господарським судом Сумської області винесено оскаржувану ухвалу, якою провадження у справі припинено з підстав порушення провадження у справі про банкрутство відповідача – ПАТ “Сумихімпром” ухвалою господарського суду Сумської області від 24.10.2011 року по справі № 5021/2509/11 та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зважаючи на що суд дійшов висновку, що заявлені позивачем у даній позовній заяві вимоги не можуть розглядатися в межах даного позовного провадження.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до п. 7 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсним будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов’язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Згідно зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що конкурсні кредитори –кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, а поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 зазначається, що згідно з абзацом четвертим частини восьмої ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають будь-які (незалежно від характеру правовідносин) поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до визнання боржника банкрутом суд, що розглядає справу про банкрутство, має відмовляти у прийнятті заяв поточних кредиторів з вимогами до боржника, що ґрунтуються на зобов’язаннях, які виникли після порушення провадження у справі, оскільки спори за такими вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження.

Разом з тим, після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні вимоги переходять у категорію конкурсних та повинні бути заявлені в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з наступним визнанням їх судом та включенням до реєстру вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, суд припиняючи провадження у справі посилався на те, що ухвалою господарського суду Сумської області від 24.10.2011 року по справі № 5021/2509/11 порушено провадження у справі про банкрутство відповідача – ПАТ “Сумихімпром” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, однак доказів того, що відносно боржника порушено провадження у справі матеріали справи не містять, як і того, на якій саме стадії банкрутства знаходиться відповідач на час звернення позивача з даним позовом. Суд першої інстанції в порушення норм матеріального та процесуального права не дослідив дані обставини.

Відповідно до ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок місцевого господарського суду стосовно того, що заявлені позивачем у даній позовній заяві вимоги не можуть розглядатися в межах даного позовного провадження є передчасним, необґрунтованим та не підтверджується матеріалами справи, а відтак ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа №920/877/13 переданню на розгляд місцевого господарського суду у відповідності до положень ст.106 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Сумської області від 13.06.13р. у справі № 920/877/13 скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.4 ч.1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 13.06.13р. у справі № 920/877/13 скасувати.

Справу №920/877/13 передати на розгляд господарському суду Сумської області.

Повний текст постанови складено 11.09.2013р.

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Хачатрян В.С.

Суддя Шевель О. В.