Постанова № 33421273, 12.09.2013, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 1718/2-а-454/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2013 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі: головуючої судді - Галінської В.В.

при секретарі - Мороз Ю.М.

з участю: позивача ОСОБА_1, її представника - ОСОБА_2

представника відповідача - Геги Г.С.

представника третьої особи - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сарни адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області, треті особи: ОСОБА_5, управління Держземагенства у Сарненському районі Рівненської області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернулася до Сарненського районного суду Рівненської області з позовом до Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області, треті особи - ОСОБА_5, управління Держкомзему в Сарненському районі, в якому просила визнати протиправним і скасувати рішення Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області від №502 від 07 квітня 2010 в частині визнання недійсним рішення Стрільської сільської ради №334 від 29 вересня 2009 року в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки розміром 0,0888 га для ведення садівництва по вул.Чапленка с.Срільськ; визнати пункт 1 рішення сесії Стрільської сільської ради від 29.09.2009 року №334 "Про передачу у власність земельної ділянки гр.ОСОБА_5" таким, що втратив чинність; визнати протиправним і скасувати рішення Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 07 квітня 2010 року №511 про надання дозволу ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0,0888 га для ведення садівництва в межах села Стрільськ, вул.Чапленка на території Стрільської сільської ради; визнати протиправним і скасувати рішення Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 07 квітня 2010 року №512 про відмову ОСОБА_1 у погодженні вибіру місця розташування земельної ділянки орієнтованим розміром 0,0888 га по вул. Чапленка; визнати протиправним і скасувати рішення Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 07 квітня 2010 року №513 про відмову ОСОБА_1 у наданні у користування земельної ділянки загальною площею 0,0888 га по вул. Чапленка; визнати недійсним Державний акт серії ЯИ №880921 від 15 січня 2010 року на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 Сарненського району площею 0,0888 га для ведення садівництва, виданий на ім'я ОСОБА_5 на підставі рішення Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 29.09.2009 року №334.

Позивачем подано заяву про уточнення позову, а саме в частині зміни назви третьої особи на управління Держземагенства у Сарненському районі Рівненської області, ухвалою суду було прийнято дані зміни до позову.

В обґрунтування позову зазначила, що вона проживає в АДРЕСА_1 та має в користуванні земельну ділянку площею 0,005 га., яку вона отримала у користування в грудні 2002 р., коли за договором купівлі-продажу придбала будинок по АДРЕСА_1. Враховуючи, що площа цієї присадибної ділянки дуже мала, як для сільського жителя і не дає можливості вести на ній належним чином домашнє та сільське господарство, використовувати її для проведення реконструкції (добудови) житлового будинку, обслуговування його та господарських будівель і споруд. Поруч з її господарством знаходилось господарство ОСОБА_6, у користуванні якої знаходилась земельна ділянка площею біля 0,10 га. Остання вибула з села ще у вересні 2005 р. З врахуванням цієї обставини, а саме, що суміжна з її земельна ділянка, виявилась вільною, житлового будинку, який би міг бути наданий будь-кому в користування, на ній не має, а також того факту, що в її користуванні знаходиться земельна ділянка, розмір якої не задовольняє її потреби, на її переконання вона мала переважне право для надання земельної ділянки в її користування. З цією метою ще 12 серпня 2008 р. вона подала відповідну заяву до Стрільської сільської ради про виділення цієї земельної ділянки (площею для добудови будинку). Проте, рішенням № 164 від 12.08.08 Стрільської сільської ради їй відмовлено в наданні даної земельної ділянки на тій підставі, ніби, вільних земель запасу по сусідству з нею не було.

Дана відмова була безпідставною по тій причині, що вказана земельна ділянка, яка в минулому була в користуванні ОСОБА_6, на той момент офіційно нікому в користування чи власність не передавалась. Будь-якого рішення з цього приводу не має.

У листі за №400 від 21.11.08 Стрільська сільська рада повідомила, що згідно протоколу № 1 від 16.08.05 ОСОБА_5 було виділено квартиру в 4-х квартирному житловому будинку по АДРЕСА_2. У зв'язку з цим відповідно ч.2 ст.120 3К України в її користування перейшла спірна земельна ділянка, оскільки на ній, ніби, розташований вказаний будинок. Викладений у цьому листі факт не відповідав дійсності, оскільки будинок, в якому отримала квартиру ОСОБА_5, не розміщений на цій земельній ділянці.

Разом з тим, рішенням Стрільської сільської ради № 169 від 3 жовтня 2008 р. ОСОБА_5, в числі іншого, було передано у власність для садівництва земельну ділянку площею 0,088 га по вул. Чапленка, на яку претендувала позивач і мала на неї переважне право. У зв'язку з цим вона звернулась до суду з позовом про скасування рішення Стрільської сільської ради Сарненського району № 164 від 12 серпня 2008 р. про відмову у виділенні їй земельної ділянки площею 0,10 га по вул. Чапленка в с. Стрільськ, та рішення Стрільської сільської ради № 169 від 3 жовтня 2008 р. в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0.088 га по вул. Чапленка, с. Стрільськ. Після відкриття Сарненським районним судом провадження у цій справі Стрільська сільська рада, не очікуючи судового розгляду, самостійно рішенням № 192 від 23.12.08 скасувала своє рішення № 164 від 12 серпня 2008 р. Одночасно рішенням № 193 від 23.12.08 сільрада скасувала і своє рішення № 169 від 3 жовтня 2008 р. В описово-мотивувальній частині рішення № 192 зазначено, що підставою для скасування рішення № 164 являється те, що ним їй безпідставно відмовлено у виділенні земельної ділянки, так як на момент його прийняття поруч з її господарством знаходилась вільна ділянка із земель запасу житлової та громадської забудови.

Натомість взамін скасованим рішенням, Стрільська сільська рада цього ж дня - 23.12.08, ігноруючи наявність її заяви про виділення земельної ділянки, розглянула аналогічну заяву ОСОБА_5 і знову надала їй у власність цю ж саму земельну ділянку.

До розгляду її заяви сільрада приступила лише 21.01.2009 р. і прийняла рішення за № 217, яким знову відмовила їй у наданні земельної ділянки для добудови житлового будинку площею 0,10 га по вул. Чапленка с. Стрільськ на тій підставі, ніби вільних земель запасу по сусідству з нею не має (оскільки земельну ділянку, на яку вона претендувала, вже надано ОСОБА_5 ). Рішення сільської ради № 196 та № 217 були оскаржені нею до суду.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області від 3.09.09 у справі № 22-1148-09 названі рішення сільської ради були скасовані. У даному рішенні в числі встановлених судом обставин названо наступне: 1) спірна земельна ділянка не перебуває у користуванні ОСОБА_5 з 2005 р.; 2) з заявою про надання цієї земельної ділянки позивач звернулася раніше від ОСОБА_5; 3) спірна земельна ділянка є суміжною з її земельною ділянкою, а ОСОБА_5 має у власності іншу земельну ділянку площею 0,2 га по вул. Случанській с. Стрільськ. З наведених обставин слідує, що вона має переважне право на надання їй у користування (чи власність) вказаної земельної ділянки.

Після судового вирішення вказаної справи 23 вересня 2009 р. вона подала до Стрільської сільської ради чергову заяву про надання у користування вказаної земельної ділянки. (Хоча у зв'язку із скасуванням вищезазначених рішень сільської ради підлягала до розгляду її сама перша заява про надання цієї земельної ділянки). Проте, рішенням Стрільської сільської ради № 334 від 29 вересня 2009 р. спільну земельну ділянку втретє надано ОСОБА_5 Рішення по розгляду її заяви на сесії не прийнято взагалі. Дане рішення в черговий раз було оскаржено до суду. Рішенням Сарненського районного суду від 13 березня 2010 р. (справа № 2-168/10) визнано недійсним рішення Стрільської сільської ради № 334 від 29.09.09 в частині передачі ОСОБА_5 земельної ділянки розміром 0,0888 га для ведення садівництва по вул. Чапленка в с. Стрільськ Сарненського району. Разом з тим, 7 квітня 2010 р., коли назване рішення ще не набуло законної сили, Стрільською сільською радою приймаються чергові незаконні рішення щодо спірної земельної ділянки на користь ОСОБА_5

Так, рішенням № 502 (п.1) сільської ради визнано недійсним рішення Стрільської сільської ради № 334 від 29.09.2009 р. в частині передачі ОСОБА_5 земельної ділянки розміром 00888 га для ведення садівництва по вул. Чапленка в с. Стрільськ Сарненського району. Також рішенням № 502 визнано таким, що втратив чинність п.1 рішення сесії Стрільської сільської ради від 29.09.2009 р. № 334 «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_5». Одночасно 7 квітня 2010 р. Стрільська сільська рада ухвалила рішення за № 511 яким надала дозвіл ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0,0888 га для ведення садівництва в межах с. Стрільськ вул. Чапленка на території Стрільської сільської ради. Також сільська рада цього ж числа прийняла рішення №512 та №513, якими в черговий раз відмовила їй у наданні земельної ділянки розміром 0,0888 га по вул. Чапленка с. Стрільськ Сарненського району.

Вважає рішення Стрільської сільської ради № 502 від 7.04.10 незаконним у зв'язку з наступним. Виходячи зі змісту цього рішення (його вступної та описової частин), воно ухвалено за результатами розгляду зазначеного вище рішення Сарненського районного суду від 13.03.2010 р. і у його п.1 продубльовано ч.1 резолютивної частини даного рішення суду.

Разом з тим, оскільки рішення суду від 13.03.10 було оскаржене в апеляційному порядку і не набуло чинності, воно не могло бути підставою для перегляду сільською радою свого ж рішення. У рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа № 1-9/200921 про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено, що в Основному Законі України передбачено право направляти письмові звернення або особисто звертатися до органів місцевого самоврядування, які зобов'язані розглянути звернення (стаття 40). Законом України «Про звернення громадян» встановлено право органів місцевого самоврядування скасовувати або змінювати оскаржувані рішення (абзац п'ятий частини першої статті 19). Також, у вказаному рішенні Конституційний Суд зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3).

Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст.74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Разом з тим, Стрільська сільська рада прийняттям рішення № 502 від 7.04.10, яким частково відмінила своє рішення № 334 від 29.09.09 всупереч її волі, погіршила її становище. Отже, виходячи з наданих їй законами України повноважень, Стрільська сільська рада не повноважна була скасовувати рішення № 334.

Рішення Стрільської сільської ради № 511 від 7.04.10 було прийнято у зв'язку переглядом рішення цієї ж ради № 334 від 29.09.09 та визнанням його недійсним у певній частині. Незаконність рішення № 502 від 7.04.10 автоматично тягне за собою недійсність рішення № 511 від 7.04.10, оскільки воно може бути чинним тільки за умови чинності рішення № 502.

Відмовляючи позивачу в наданні земельної ділянки по вул. Чапленка с. Стрільськ, сільська Рада, всупереч тому, що вона має очевидні переваги щодо надання їй цієї земельної ділянки, вкотре порушила конституційний принцип рівності громадян перед законом, про що неодноразово зазначалось у названих вище судових рішеннях.

У жовтні 2010 р. їй стало відомо, що ОСОБА_5 15 січня 2010 р. видано Державний акт серії ЯИ№ 880921 на право власності на земельну ділянку по вул. Чапленка с. Стрільськ Сарненського району площею 0.0888 га для ведення садівництва. Даній земельній ділянці присвоєно кадастровий № 56 254 872 00 01 001 0046. У цьому Державному акті ЯИ № 880921 від 15.01.2010 р. зазначено, що він виданий на підставі рішення Стрільської сільської ради Сарненського району № 334 від 29 вересня 2009 р. Разом з тим, дане рішення сільської ради визнане судом недійсним, у зв'язку з чим припинила своє існування правова підстава для видачі даного Державного акту на землю. По цій причині він має бути визнаний судом недійсним.

В той же час наявність Державного акту на право власності на спірну земельну ділянку перешкоджала прийняттю сільською радою рішення про надання дозволу ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0,0888 га для ведення садівництва, так як право власності на неї вже було встановлено.

Вважає, що причиною того, що Стрільською сільською радою систематично порушується конституційний принцип рівності громадян перед законом, є факт родинних відносин між Стрільським сільським головою ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які являються рідними сестрами, по причині чого Стрільською сільською радою постійно приймається одне і теж рішення на користь ОСОБА_5

В судовому засіданні позивач та її представник повністю підтримали позовні вимоги та їх обґрунтування за вищевказаних обставин, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, суду вказала, що на сесії Стрільської сільської ради 07 квітня 2010 року були прийняті законні рішення, жодних порушень прав позивача допущено не було. Просила відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи управління Держземагенства у Сарненському районі вказала, що управління не має відношення до даної справи взагалі, на момент видачі державного акту на земельну ділянку дії управління були правомірними.

Представник третьої особи ОСОБА_5 в судовому засіданні надав пояснення, згідно яких вказав, що відповідно до Інформаційного листа ВАСУ від 14.11.2012 р. № 2379/12/13-12 «Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства» звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини,, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом частини першої статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України.

При цьому суди також повинні враховувати вимоги частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

ОСОБА_1 обґрунтовує позов тим, що має в користуванні земельну ділянку площею 0,05 га, яку отримала в користування в грудні 2002 р., коли за договором купівлі-продажу придбала будинок по АДРЕСА_1, що на її переконання, вона має переважне право на надання їй в користування земельної ділянки, яку звільнила ОСОБА_6, оскільки земельна ділянка, яка знаходиться в її користуванні, своїм розміром не задовольняє її потреби і є суміжною до спірної.

В судовому засіданні встановлено, що право власності на будинок ОСОБА_1 зареєструвала 26.03.2010 р. за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, чинній станом на 26.03.2010 р. і на даний час якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Зважаючи на наведені норми закону безпідставним є посилання позивача на те, що вона має в користуванні земельну ділянку площею 0,05 га, яку отримала в користування в грудні 2002 р., коли за договором купівлі-продажу придбала будинок по АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги.

Крім того ОСОБА_1 обґрунтовує позов посиланням на рішення апеляційного суду Рівненської області від 03.09.2009 р., яким встановлено певні обставини. Таке обгрунтування позову безпідставне відповідно до Інформаційного листа ВАСУ від 14.11.2012 р. № 2379/12/13-12 «Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства».

Так відповідно до заяв, наданих суду представником відповідача, в судовому засіданні встановлено, що перша заява ОСОБА_5 про передачу їй у власність спірної земельної ділянки зареєстрована у сільраді 10.07.2008 р., а заява ОСОБА_1 про виділення їй земельної ділянки для будівництва (добудови будинку) - 12.08.2008 р., що відповідає оглянутим в судовому засіданні книгам реєстрації вхідної кореспонденції сільради.

У заяві про надання земельної ділянки, зареєстрованої в сільраді 22.03.2010 р., ОСОБА_1 просить надати їй у користування (власність) спірну земельну ділянку зокрема для добудови і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

За вказаних обставин сільрада рішенням № 512 від 07.04.2010 р. підставно відмовила ОСОБА_1 у виділення їй земельної ділянки для будівництва (добудови будинку), оскільки, як встановлено в судовому засіданні оглядом плану забудови села, на місці спірної земельної ділянки передбачена паркова зона.

ОСОБА_1 в обгрунтування позову безпідставно посилається на рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009, оскільки рішення сільради № 502 від 07.04.2010 р. її не стосується і не порушує її права, що вона сама підтвердила, відповідаючи на запитання учасників судового процесу і суду під час розгляду справи. Крім того, підставою відмови сільської ради було те, що спірною земельною ділянкою постійно користувалася ОСОБА_5 ще з дня звернення ОСОБА_1 до сільради з заявою 12.08.2008 р. Дана земельна ділянка виділялася сільрадою ОСОБА_5 Вказав, що в позові ОСОБА_1 слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог, оскільки, вважає, що в судовому засіданні вона не довела протиправність оскаржуваних рішень сільради.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка секретар Стрільської сільської ради суду показала, що ОСОБА_5 у липні 2008 року звернулася до сільської ради із заявою для виділення їй земельної ділянки, так як вона отримала квартиру по даній вулиці і за даною квартирою була закріплена дана земельна ділянка. На сесії сільської ради було прийнято рішення про виділення їй цієї земельної ділянки. Вказала, що даною земельною ділянкою користується ОСОБА_5 Цільове призначення земельної ділянки - для садівництва.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 суду вказав, що він може підтвердити той факт, що в 2008 році, коли здійснювалася перевірка дотримання вимог земельного законодавства по виділенню земельної ділянки у власність для ОСОБА_5, жодних порушень виявлено не було. Інших обставин чітко згадати та підтвердити суду не міг.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка землевпорядник сільської ради ОСОБА_10 суду показала, що ОСОБА_5 в 2007 році мала намір оформити документи на право власності на земельну ділянку, якою вона користувалася після від'їзду ОСОБА_6 з 2005 року. Питання передачі земельних ділянок вирішується на сесії сільської ради депутатами у кількості 16 чоловік. Для ОСОБА_5 було виділено земельну ділянку для садівництва, а ОСОБА_1 хотіла земельну ділянку для обслуговування житлового будинку. Крім того, зазначила, що виділена для ОСОБА_5 земельна ділянка була закріплена за квартирою в якій остання проживає.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши матеріали справи № 2-560, генплани с. Стрільськ, оригінал державного акту ЯИ № 880921, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Стрільської сільської ради Сарненського району № 502 від 07 квітня 2010 року визнано недійсним рішення Стрільської сільської ради № 334 від 29.09.2009 р. в частині передачі ОСОБА_5 земельної ділянки розміром 0,0888 га для ведення садівництва по вул. Чапленка в с. Стрільськ Сарненського району. Пунктом 2 визначено, що пункт 1 рішення сесії Стрільської сільської ради від 29.09.2009 р. № 334 «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_5» визнано таким, що втратив чинність.

Крім того, в рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа № 1-9/200921 про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено, що в Основному Законі України передбачено право направляти письмові звернення або особисто звертатися до органів місцевого самоврядування, які зобов'язані розглянути звернення (стаття 40). Законом України «Про звернення громадян» встановлено право органів місцевого самоврядування скасовувати або змінювати оскаржувані рішення (абзац п'ятий частини першої статті 19). Також, у вказаному рішенні Конституційний Суд зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3).

Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст.74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Однак судом не встановлено, а позивачем не надано доказів, чим саме скасування рішення сільської ради порушило її права. В судовому засіданні судом було встановлено, що ОСОБА_5, в інтересах якої було винесено рішення № 334 від 29 вересня 2009 року, не заперечувала проти скасування даного рішення.

Крім того, посилання позивача на передчасність скасування рішення на підставі рішення суду, яке не набрало законної сили, суд також до уваги не приймає, як встановлено судом дане рішення Сарненського районного суду від 13 березня 2010 року в цій частині не скасоване, а тому порушень у скасуванні Стрільською сільською радою свого попереднього рішення суд не вбачає, тому підстав для задоволення позову у цій частині не має.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно із ч. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, що діяв у період прийняття спірних рішень та видачі державного акту, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

З огляду на вищенаведені положення закону громадянин може порушувати питання про одержання ним безоплатно у власність чи в користування земельної ділянки, яка є вільною, тобто такою, що не перебуває у власності чи в користуванні іншої особи.

Надання громадянину в користування чи у власність земельної ділянки, що вже перебуває у власності або у користуванні іншої особи, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому ЗК України.

Таким чином, завідомо безпідставним є ініціювання громадянином питання про одержання ним у власність чи в користування земельної ділянки, яка не є вільною.

З урахуванням положень ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

15 січня 2010 року на підставі рішення Стрільської сільської ради № 334 від 29 вересня 2009 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5, що розташована с. Стрільськ, вул. Чапленка Сарненського району Рівненської області площею 0,0888 га. Про наявність даного державного акту, як зазначила представник відповідача, Стрільскій сільській раді було відомо в день його видачі, тобто з 15 січня 2010 року.

7 квітня 2010 р. Стрільська сільська рада ухвалила рішення за № 511, яким надала дозвіл ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0,0888 га для ведення садівництва в межах с. Стрільськ вул. Чапленка на території Стрільської сільської ради.

07 квітня 2010 року Стрільська сільська рада прийняла рішення №512 та №513, якими відмовила ОСОБА_1 у погодженні вибору місця розташування та у наданні в користування земельної ділянки орієнтовною площею 0,0888 га по вул. Чапленка с. Стрільськ Сарненського району.

Згідно ст. ст. 81, 116, 118, 125 ЗК України наявність не скасованих у встановленому законом порядку державних актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 є прямою перешкодою для вирішення сільською радою питання про наявність підстав для одержання позивачем чи третьою особою у власність чи користування земельної ділянки, тому рішення Стрільської сільської ради від 07 квітня 2010 року № 511, 512, 513 слід визнати протиправними та скасувати лише із цієї підстави.

Крім того, рішення Стрілської сільської ради від 07 квітня 2010 року № 512 та № 513 є протиправними у зв'язку із тим, що такі рішення мають бути належним чином мотивовані, чого при винесенні даних рішень зроблено не було, мотивів відмови позивачу у задоволенні її заяв не наведено.

Поміж цього, позивач наполягала на її присутності на сесії ради при розгляді її заяви про надання земельної ділянки (а.с. 34 Т.2). Однак, її запрошено не було, що є порушенням її права на участь при розгляді звернення, яке закріплено в п. 4 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про звернення громадян» та відповідачем не виконано обов'язку визначеного п. 3 ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про звернення громадян».

Враховуючи, що підставою для видачі державного акту на право власності на земельну ділянку було рішення Стрільської сільської ради № 334 від 29 вересня 2009 року, яке скасоване рішенням Стрільської сільської ради від 07 квітня 2010 року, державний акт виданий на підставі нечинного рішення не може залишатися дійсним, а тому вимога про визнання недійсним державного акту підлягає до задоволення.

Посилання позивача на переважене право на отримання земельної ділянки по вул. Чапленка в с. Стрільськ та висловлені заперечення з даного приводу суд до уваги не приймає, так як питання щодо правомірності вимог ОСОБА_1 про передачу їй земельної ділянки у власність чи користування перебуває за межами спору, що розглядався судом. Позивач не просить зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а просить лише скасувати рішення сільської ради.

Щодо стягнення судових витрат, то дані вимоги до задоволення не підлягають. Так як, позивач при зверненні до суду із позовом 15 лютого 2011 року була звільнена від сплати судових витрат у відповідності до ЗУ «Про захист громадян, що потерпіли внаслідок Чорнобильської АЕС» і нею витрати на сплату судового збору не понесені.

Кошти за оплату витрат на правову допомогу не підлягають до стягнення із відповідача виходячи із наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 90 КАС України, витрати пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків, надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», витрати на правову допомогу стягуються лише за участь адвоката у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Позивачем надано до суду договір-доручення про надання правової допомоги та квитанцію про оплату юридичних послуг в розмірі 1000 грн. Ця сума не підтверджена відповідними розрахунками та доказами про участь адвоката під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. Адвокат брав участь лише у судових засіданнях. Квитанція видана адвокатом не є фіскальним документом, який підтверджує сплату коштів, тому витрати на правову допомогу до стягнення не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

В скасуванні рішення Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області № 502 від 07 квітня 2010 в частині визнання недійсним рішення Стрільської сільської ради №334 від 29 вересня 2009 року в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки розміром 0,0888 га для ведення садівництва по вул. Чапленка с.Срільськ та визнання пункту 1 рішення сесії Стрільської сільської ради від 29.09.2009 року №334 "Про передачу у власність земельної ділянки гр.ОСОБА_5" таким, що втратив чинність - відмовити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 07 квітня 2010 року №511 про надання дозволу ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0,0888 га для ведення садівництва в межах села Стрільськ, вул.Чапленка на території Стрільської сільської ради.

Визнати протиправним і скасувати рішення Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 07 квітня 2010 року №512 про відмову ОСОБА_1 у погодженні вибору місця розташування земельної ділянки орієнтованим розміром 0,0888 га по вул. Чапленка.

Визнати протиправним і скасувати рішення Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 07 квітня 2010 року №513 про відмову ОСОБА_1 у наданні у користування земельної ділянки загальною площею 0,0888 га по вул. Чапленка.

Визнати недійсним Державний акт серії ЯИ №880921 від 15 січня 2010 року на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,0888 га для ведення садівництва, виданий на ім'я ОСОБА_5 на підставі рішення Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 29.09.2009 року №334.

В задоволенні позовних вимог про стягнення судових витрат - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Сарненський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови виготовлено 12 вересня 2013 року.

Суддя - підпис

копія вірно

Суддя Сарненського

районного суду В. В. ГАЛІНСЬКА