ун. № 759/9288/13-ц
пр. № 2/759/4437/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2013 року . Святошинський районний суд міста Києва
в складі: головуючого судді : Лук'яненко Л.М.,
при секретарі : Гаман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Національного музею народної архітектури та побуту України ( НМАП ) України про поновлення на роботі ,визнання незаконним наказу про звільнення , стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу , стягнення моральної шкоди ,
В С Т А Н О В И В :
19 червня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з врахуванням уточнених позовних вимог до Національного музею народної архітектури та побуту України ( НМАП ) України про поновлення на роботі , стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу , стягнення моральної шкоди , посилаючись на те , що з вересня 1975 року почав працювати в Національному музею народної архітектури та побуту України ( НМАП ) України , станом на 20.05.2013 року обіймав посаду старшого наукового співробітника науково - дослідного відділу « Полісся , Полтавщина та Слобожанщина « НМАП України . 20 травня 2013 року його було звільнено за прогул згідно ст..40 ч.4 КЗпП України на підставі наказу № 165 від 20.05.2013 року , за прогул - відсутність на робочому місці впродовж дня 18.05.2013 року , таке рішення вважає незаконним , без врахуванням поважних причин з яких він був відсутній 18.05.2013 року у суботу на робочому місці . Він працював відповідно до трудового договору за графіком 40- годинного 5- денного робочого тижня з вихідним у суботу та неділю . Як йому роз*яснино юристом , розпорядженням Кабінету Міністрів України « Про перенесення робочих днів у 2013 році від 19 грудня 2012 року рекомендовано керівникам підприємств, установ і організацій перенести у порядку та на умовах , установлених законодавством у працівників ,у яких встановлений п*ятидений робочий тиждень з двома вихідними . Його безпосередній керівник ОСОБА_2 - завідувач науково - дослідного відділу повідомила про усно про те , що 18.05.2013 рік є робочий день , повідомила лише перед травневими святами усно , та він крім того 10.05.2013 року в сій вихідний день відпрацював на прохання ОСОБА_3 за погодженням з ОСОБА_2 у зв*язку з потребами музею та усно було погоджено з ОСОБА_2 , що 18.05.2013 рік у нього буде вихідний день заперечень не надходило , та 16 і 17 травня 2013 року ОСОБА_2 була відсутня в с.Пирогів , а працювала у музейних фондах у Лаврі , із-за її відсутності заяви не подавав . Крім того , в наказі про звільнення йде мова про звільнення з 17.05.2013 року за прогул вчинений 18.05.2013 року , хоча 17.05.2013 року був повністю на робочому місці . Звільнення відбулось також без згоди профспілки . Просить поновити його на посаді старшого наукового співробітника науково - дослідного відділу « Полісся , Полтавщина та Слобожанщина « Національного музею народної архітектури та побуту України , стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 15 202 грн. 13 грн. , стягнути моральну шкоду у розмірі 1 ( одна ) гривня та судові витрати .
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю .
Представники відповідача проти позову заперечують , посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість .
Вислухавши учасників процесу , допитавши свідків , дослідивши письмові докази суд вважає встановленими слідуючі обставини справи .
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.
ОСОБА_1 працював в Національному музею народної архітектури та побуту України з 01.09.1975 року, а на посаді старшого наукового співробітника науково - дослідного відділу « Полісся , Полтавщина та Слобожанщина « Національного музею народної архітектури та побуту України з 01.03.2013 року ( а.с. 50- 51 копія трудової книжки ) .
Між позивачем та відповідачем було укладено безстроковий трудовий договір , яким працівникові визначено - п*ятидений робочий тиждень з вихідними суботу та неділю , у відповідності до ст.ст.21,23 КЗпП України .
Розпорядженням Кабінету Міністрів України « Про перенесення робочих днів у 2013 році від 19 грудня 2012 року рекомендовано керівникам підприємств, установ і організацій перенести у порядку та на умовах , установлених законодавством у працівників ,у яких встановлений п*ятидений робочий тиждень з двома вихідними .
Безпосередній керівник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, яка є завідувачем науково - дослідного відділу повідомила усно про те , що 18.05.2013 рік є робочий день , повідомила лише перед травневими святами усно .
ОСОБА_1 10.05.2013 року в свій вихідний день відпрацював на прохання ОСОБА_3 за погодженням з ОСОБА_2 у зв*язку з потребами музею , та усно було погоджено з ОСОБА_2 , що 18.05.2013 рік у нього буде вихідний день , заперечень не надходило , та 16 і 17 травня 2013 року ОСОБА_2 була відсутня в с.Пирогів , а працювала у музейних фондах у Лаврі , із-за її відсутності ОСОБА_1 заяви не подавав.
Наказ Генерального директора НМАП Заруби Д.В. № 42 від 23.04.2013 року « Про перенесення робочих днів « виданий з порушеннями ст.ст.32, 67 КЗпП України ,тому що згідно ст.32 КЗпП України про зміну істотних умов праці , зокрема режиму роботи , працівник повинен бути повідомлений не пізніше за два місяці . Відповідно до ст.67 КЗпП України , власник або уповноважений ним орган у разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України щодо переносу вихідних днів не пізніше ніж за два місяці видає наказ про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві ,в установі або організації , погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації .
З наказом № 42 від 23.04.2013 року про « Перенесення робочих днів « позивач письмово не був повідомлений , а також дізнався про нього усно за декілька днів від свого безпосереднього керівника ОСОБА_2 Не будучи юридично обізнаною особою не усвідомлював про те , що в вихідний день оформити заяву про відгул . Позивачу не було повідомлено завчасно за два місяці про зміни умов праці та запровадження робочого дня в суботу - 18.05.2013 року . Позивач не заперечував про те , що був відсутній в суботу 18.05.2013 року на робочому місці , про те він вважав , що погодив з безпосереднім керівником ОСОБА_2 , що цей день у нього вихідний .
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень . Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень .
Відповідачем не надано доказів про те , що 18.05.2013 року трудовим договором з працівником або внесеним до трудового договору за два місяці зміни , які встановлюють обов*язок працівника працювати в суботу 18.05.2013 року .
В наказі про звільнення позивача за прогул від 20.05.2013 року йде мова , про те , що позивач вчинив прогул 18.05.2013 року , а звільнити його з 17.05.2013 року , хоча позивач 17 травня 2013 року повністю відпрацював свій робочий день .
У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року « Про практику розгляду судами трудових спорів « у справах про поновлення на роботі осіб , звільнених за порушення трудової дисципліни , судам необхідно з*ясовувати , в чому конкретно проявилось порушення , що стало приводом до звільнення , чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3,4,7,8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП України , чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147,148,149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень , зокрема , чи не закінчився для цього строк , чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення , чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода , обставини , за яких вчинено проступок , і попередня робота працівника .
Крім того згідно обліку робочого часу , наданого відповідачем ( а.с.52 ) 10.05.2013 року ОСОБА_1 не працював , хоча в судовому засіданні достовірно встановлено та підтверджено показами свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про те , що ОСОБА_1 10.05.2013 року в свій вихідний день працював , хоча в табелі робочого часу цього не відмічено .
Позивач впевнений , що робота у вихідний день - 10.05.2013 року буде йому зараховуватись за роботу 18.05.2013 року , заяву ним не було написано , про те існувала усна домовленість , що підтвердила в судовому засіданні безпосередній керівник ОСОБА_2 , що 16 та 17 травня 2013 року вона знаходилась не на території музею в с.Пирогів , а працювала у музейних фондах Лаври , вона знала , що ОСОБА_1 10.05.2013 року у свій вихідний день працював і можливо не вийде на роботу 18.05.2013 року , тому що працював 10.05.2013 року .
Крім того в наказі про звільнення йде мова про звільнення з 17.05.2013 року за прогул вчинений 18.05.2013 року , хоча 17.05.2013 року був повністю на робочому місці . Звільнення відбулось також без згоди профспілки .
Звільнення відбулось за ст.40 п.4 КЗпП України .
Згідно ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав , передбачених пунктами 1, 2-5 , 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу ( профспілкового представника ) первинної профспілкової організації , членом якої є працівник . У випадках , передбачених законодавством про працю , виборний орган первинної профспілкової організації , членом якої є працівник , розглядає у п*ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником . Рішення про звільнення було прийняте без отримання згоди профспілкового комітету ,а лише отримано 22.07.2013 року , позивач не запрошувався на засідання комітету (а.с. 45 ,46 ) .
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 суду пояснила , що вона працює молодшим науковим співробітником в Національному музею народної архітектури та побуту України та 10.05.2013 року ОСОБА_1 працював у свій вихідний день , а натомість повинен домовитись з ОСОБА_2 про вихідний , він збирався на поминальні дні .
Свідок ОСОБА_5 , яка працює старшим науковим співробітником в Національному музею народної архітектури та побуту України пояснила , що ОСОБА_1 10.05.2013 року проводив екскурсію в свій вихідний день , вона його попросила , в табелі не задокументовано його вихід на роботу .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила , що пропрацювала в Національному музею народної архітектури та побуту України 41 рік . Знає позивача ,як віданного працівника своїй справі , який часто працює на ентузіазмі , як і багато працівників , які в минулому році новим керівництвом було звільнено 21 особу .
Суд відноситься до показів свідків , які залишились працювати на підприємстві відповідача скептично , оскільки особи працюють на підприємстві , перебувають в залежності від роботодавця і тому свої покази надають з засторогою .
У відповідності до ст.10 ЦПК України сторони та інші особи ,які беруть участь у справі , мають рівні права щодо подавання доказів ,їх дослідження а доведення перед судом їх переконливості . Кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків встановлених цим Кодексрм .
З 20 травня 2013 року позивач не працює , перебуває у вимушеному прогулі , трудову книжку йому до теперішнього часу не повернули .
З огляду на наведене звільнення відбулось з порушеннями . А тому слід визнати незаконним та скасувати наказ Національного музею народної архітектури та побуту України від 20.05.2013 року № 165 про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого наукового співробітника науково - дослідного відділу « Полісся , Полтавщина та Слобожанщина « .
Так у відповідності до ст.43 Конституції України , кожен має право на працю,що включає можливість заробляти собі на життя працею ,яку він вільно обирає або на яку він погоджується ,а також на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. У відповідності до ст.234 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь - яким строком .
Згідно ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом , який розглядає трудовий спір . При винесенні рішення про поновлення на роботі орган , який розглядає трудовий спір , одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижеоплачуваної роботи але не більше як за один рік .
Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати ,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 , згідно до пункту ІІ - у всіх випадках середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи , що передують події з якою пов*язана відповідна виплата . Працівникам , які пропрацювали на підприємстві , в установі , організації менше двох календарних місяців , середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час . Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював , середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці .
А тому середня заробітна плата ОСОБА_1 за один робочий день складає : ( а.с. 53 )
( 3 815 грн. 19 коп. - за березень заробітна плата + 3 831 грн. 43 коп. за квітень заробітна плата ) : в березні 20 робочих дні + 22 робочих дні в квітні = 186 грн. 062 коп. середня заробітна плата за один день роботи позивача .
Кількість днів за період вимушеного прогулу складає :
З 20.05.2013 по 11.09.2013 рік :
В травні 2012 року - 10 робочих днів
В червні 2012 року - 18 робочих днів
В липні 2013 року - 23 робочих днів
В серпні 2013 року - 21 робочих днів
В вересні 2013 року - 8 робочих днів
, всього за період з 20.05.2013 по 11.09.2013 рік - 80 робочих днів .
А тому середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 80 х 182.062 = 14 564 грн. 96 коп. , які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача..
У відповідності зі ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути також судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.
Суд вважає , що заподіяння моральної шкоди не доведено , а тому в цій частині позову слід відмовити .
Враховуючи викладене та керуючись Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» , ст.32,67,234,235-1 КЗпП України , ст.ст.50-60,61,79,169,209,212-215,218,223 ЦПК України ,суд,
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 до Національного музею народної архітектури та побуту України ( НМАП ) України про поновлення на роботі , визнання незаконним наказу про звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу , стягнення моральної шкоди - задовольнити частково .
Визнати незаконним та скасувати наказ Національного музею народної архітектури та побуту України від 20.05.2013 року № 165 про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого наукового співробітника науково - дослідного відділу "Полісся , Полтавщина та Слобожанщина".
Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого наукового співробітника науково - дослідного відділу "Полісся , Полтавщина та Слобожанщина" Національного музею народної архітектури та побуту України.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого наукового співробітника науково - дослідного відділу "Полісся , Полтавщина та Слобожанщина" Національного музею народної архітектури та побуту України.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Національного музею народної архітектури та побуту України (НМАП) України (01010 м.Київ вул. Лаврська буд.9 корпус 19 ЄДРПОУ 03922125 на користь ОСОБА_1 місячної середньої заробітної плати в розмірі 3 815 грн .
Стягнути з Національного музею народної архітектури та побуту України ( НМАП ) України ( 01010 м.Київ вул.Лаврська буд.9 корпус 19 ЄДРПОУ 03922125 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 травня 2013 року по 11 вересня 2013 рік до дня поновлення на роботі , що становить 14 564 грн. 96 коп.
В іншій частині позову - відмовити .
Стягнути з Національного музею народної архітектури та побуту України ( НМАП ) України ( 01010 м.Київ вул.Лаврська буд.9 корпус 19 ЄДРПОУ 03922125 судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів .
Суддя:
Судове рішення № 33420699, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 11.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 759/9288/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: