Постанова № 33419798, 02.09.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"02" вересня 2013 р. Справа № 5/5007/62/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Дужич С.П.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

за участю учасників судового процесу:

від позивача - Чернюк В.М. (довіреність №146 від 11.04.2013р.);

від відповідача 1 - Обєщенко С.М. (довіреність 16 від 08.01.2013р.);

від Відділу ДВС - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» на ухвалу господарського суду Житомирської області від 01.08.2013р. у справі №5/5007/62/11 (постанова ДВС)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське

підприємство «Нібулон»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердичівська

солодова компанія»

за участю Відділу Державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління

юстиції

про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.07.2013р. у справі №5/5007/62/ 11 (суддя Ляхевич А.А.) задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердичів-ська солодова компанія» (надалі в тексті - Компанія) на дії Відділу Державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції (надалі в тексті - Відділ ДВС), про визнання протиправною постанови державного виконавця від 01.03.2013р. про накладення на Компанію 680 грн. штрафу та скасування даної постанови. Визнано неправомірними дії відділу Державного ви-конавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції з винесення постанови про накладення штрафу від 01.03.2013р. під час примусового виконання виконавчого провадження №32821802 від 29.05.2012р. Постанову Відділу ДВС від 01.03.2013р. про накладення штрафу, ви-несену під час примусового виконавчого провадження №32821802 від 29.05.2012р. скасовано

Суд першої інстанції виходив з того, що постановою державного виконавця від 01.02.2013 року на боржника накладено 680 грн. штрафу за невиконання рішення суду, при цьому, зазначену постанову винесено з посиланням на ст.ст. 75 та 89 Закону України «Про виконавче проваджен-ня», однак вона суперечить даним нормам Закону, оскільки положення ст.89 Закону України «Про виконавче провадження» передбачають накладення штрафу лише в разі невиконання без поваж-них причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника вико-нати певні дії, в той час як відповідальність за невиконання законних вимог державного виконав-ця встановлена ст.90 названого Закону, посилання на яку оскаржувана постанова державного ви-конавця взагалі не містить.(т.6, арк.справи 194-197).

Не погоджуючись із даною ухвалою, Позивач у справі Товариство з обмеженою відпові-дальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» (надалі в тексті - Товариство) подав апе-ляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 23.07.2013р. у справі №5/5007/62/11 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги Компанії на дії Відділу ДВС №464 від 19.04.2013р.

Скаржник вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування су-дом усіх обставин, що мають значення для справи, а також невідповідності висновків суду мате-ріалам справи та решті досліджених фактичних обставин. Зазначає, що суд першої інстанції не на-вів підстав, з яких вважає незаконними вимоги державного виконавця, зокрема щодо складання акту від 27.02.2013р. про відмову виконувати рішення суду і такими, що не спрямовані на вико-нання рішення суду та накладання на боржника штрафу відповідно до заактованих обставин в порядку ст.89 Закону України «Про виконавче провадження». Скаржник вважає, що місцевий гос-подарський суд залишив без правової оцінки факти невиконання боржником не лише законних вимог державного виконавця в межах виконавчого провадження, а й рішення суду від 15.08.2012 року про відстрочку виконання рішення, яким скористався боржник для зловживання правом.(т. 7, арк.справи 55-60).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.08.2013р. апеляційну скар-гу Позивача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(т.7, арк.справи 53).

До початку судового засідання, розпорядженням голови Рівненського апеляційного госпо- дарського суду №5/5007/62/11 від 02.09.2013р., в зв'язку з перебуванням у відпусці судді Розізна-ної І.В., визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В., суддя Дужич С.П.(т.7, арк.справи 70).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 02.09.2013р. представник Позивача підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Представник Відпо-відача заперечив проти доводів Скаржника, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.

Представник органу ДВС не з'явився в призначене на 02.09.2013р. судове засідання, при-чини неявки суду не повідомив, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у вста-новленому порядку.(т.7, арк.справи 98, 100).

Проте така неявка не перешкоджає розгляду скарги по суті, оскільки, ухвалою Рівненсько-го апеляційного господарського суду у даній справі від 28.08.2013р. - явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а наявні у справі матеріали дозволяють вирішити справу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, вивчивши ма-теріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду касаційної скарги Товариства на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.02.2012р. та рішення госпо-дарського суду Житомирської області від 20.12.2011р. у справі №5/5007/62/11 - зазначені рішення та постанову було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2012р. Позовні вимоги Товариства задоволено у повному обсязі. Прийнято нове рішення, яким визнано за Товариством право власності на 251,656 тонн зерна кукурудзи третього класу для кормових пот-реб якістю згідно ДСТУ 4525:2006, переданого на зберігання ТзОВ «Бердичівська солодова ком-панія». У Компанії на користь Товариства витребувано 251,656 тонн зерна кукурудзи третього кла-су для кормових потреб якістю ДСТУ 4525:2006. Крім того, з Компанії на користь Товариства під-лягає стягненню 4 262 грн. 50 коп. судових витрат.(т.3, арк.справи 200-204).

На примусове виконання зазначеної постанови Вищого господарського суду України від 24.04.2012р., після надходження справи до господарського суду Житомирської області, останнім 23.05.2012р. видано накази у справі №5/5007/65/11 про витребування у Компанії на користь Това-риства 251,656 тонн зерна кукурудзи третього класу для кормових потреб якістю ДСТУ 4525: 2006 та про стягнення з боржника судових витрат.(т.3, арк.справи 206, 207).

29.05.2012р. до Відділу ДВС надійшов на виконання виданий господарським судом Жито-мирської області 23.05.2012р. наказ №5/5007/62/11 про витребування у Компанії на користь Това-риства 251,656 тонн зерна кукурудзи третього класу для кормових потреб якістю ДСТУ 4525: 2006.(т.3, арк.справи 206). 30.05.2012р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ЄДРВП №32821802, яку направлено сторонам рекомендованим відп-равленням. Боржнику надано 7 діб для самостійного виконання та 10 діб для оскарження постано-ви про відкриття виконавчого провадження, яка згідно повідомлення №5669 була отримана борж-ником 05.06.2012р.(т.4, арк.справи 170).

Матеріалами справи стверджується, що 06.08.2012р. Компанія звернулась до господарсько-го суду Житомирської області із заявою №834 від 06.08.2012р. про відстрочку виконання рішення суду в порядку ст.121 ГПК України.(т.4, арк.справи 124-129). За наслідками розгляду даної заяви, місцевий господарський суд ухвалою від 15.08.2012р. відстрочив до 31.01.2013р. виконання пос-танови Вищого господарського суду України від 24.04.2012р. у справі №5/5007/62/11.(т.4, арк. справи 155-157).

Водночас, ухвалою від 11.10.2012р. у справі №5/5007/62/11 Вищий господарський суд Укра-їни відмовив Головному державному виконавцю Відділу державної виконавчої служби Бердичів-ського міськрайонного управління юстиції (надалі в тексті - Відділ ДВС) Наумчуку В.П. у задово-ленні заяви про роз'яснення постанови ВГСУ від 24.04.2012р. у справі №5/5007/62/11, а також ви-правив технічну помилку, допущену у пункті 6 резолютивної частини зазначеної постанови, вик-лавши його в наступній редакції:

«6. Зобов'язати ТзОВ «Бердичівська солодова компанія» (Житомирська обл., м.Бердичів, вул.Ватутіна, буд.10, код ЄДРПОУ 30741096) повернути на користь ТзОВ «Нібулон» (м.Миколаїв, Каботажний спуск,1, код ЄДРПОУ 14291113) 251,656 тонн зерна кукурудзи третього класу для кормових потреб якістю ДСТУ 4525:2006.», доручивши господарському суду Житомирської об-ласті видати відповідний наказ.(т.4, арк.справи 176-177).

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2013р. до господарського суду Житомирської об-ласті надійшла заява Компанії №128 від 31.01.2013р. в порядку ст.117 ГПК України про визнання наказу, виданого господарським судом Житомирської області від 23.05.2012р. №5/5007/62/11, та-ким, що не підлягає виконанню. Заявник також просив зупинити стягнення за наказом на час роз-гляду заяви.(т.5, арк.справи 115-116).

Оскільки справа №5/5007/62/11 була надіслана до Рівненського апеляційного господарсь-кого суду для розгляду апеляційної скарги і станом на 05.02.2013р. до місцевого господарського суду ще не повернулась, листом №1048 від 05.02.2013р. останній повідомив заявника про немож-ливість розгляду його заяви №128 від 31.01.2013р. через відсутність матеріалів справи.(т.5, арк. справи 122).

Вбачається, що після повернення до місцевого господарського суду матеріалів справи №5/ 5007/62/11, останній ухвалою від 11.03.2013р. призначив заяву Компанії №128 до розгляду, витре-бувавши у Відділу ДВС наказ №5/5007/62/11 і зупинивши стягнення за даним наказом.(т.5, арк. справи 123). На виконання ухвали суду від 11.03.2013р., Відділ ДВС надіслав до суду оригінал на-казу №5/5007/62/11 від 23.05.2012р. та постанову від 14.03.2013р. про закінчення виконавчого про-вадження на підставі п.9 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження».(т.6, арк. справи 134-136).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 19.03.2013р. у справі №5/5007/62/ 11, прийнятою за наслідками заяви Відповідача №128 від 31.01.2013р. - наказ від 23.05.2012р. № 5/5007/62/11 визнано таким, що не підлягає виконанню на підставі ч.1 ст.117 ГПК України та п.4 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, текст наказу не відповідає ре-золютивній частині ухвали Вищого господарського суду України від 11.10.2012р. про внесення виправлень до резолютивної частини постанови Вищого господарського суду України від 24.04. 2012р. у справі №5/5007/62/11.(т.5, арк.справи 141-142).

З матеріалів справи вбачається, що заперечуючи проти скарги на дії Відділу ДВС про на-кладення на боржника штрафу постановою від 01.03.2013р. - начальник Відділу ДВС надіслав міс-цевому суду письмові пояснення та копії актів державного виконавця.

Так, з Актів державного виконавця від 20.02.2013р. вбачається, що у присутності предс-тавника стягувача Чернюка В.М. складено акт про те, що під час візиту державного виконавця охоронець Компанії відмовився пропустити державного виконавця на територію підприємства че-рез відсутність керівництва Компанії, виконуючий обов'язки директора Бабіцький А.С перебуває у відрядженні. Крім того, складено акт, що 27.02.2013р. з 8.00 години будуть проводитись виконавчі дії з виконання судового наказу та передачі Товариству 251,656 тон зерна кукурудзи. Виконавчі дії буде проведено по місцю збереження майна за адресою: м.Бердичів, вул.Ватутіна,10. Навантажен-ня буде проведене боржником за умови оплати погрузки стягувачем.

27.02.2013 р. складено акт державного виконавця про те, що в.о.директора Бабіцький А.С. відмовиввся підписати договір №40 про виконання робіт (послуг) з відвантаження зерна кукуруд-зи відповідно до рішення суду. Бабіцький А.С. відмовився виконувати рішення суду, надати дос-туп до приміщення де зберігається кукурудза та підписати даний акт.(т.6, арк.справи 106-110).

З покликанням на ст.ст. 5, 11, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» дер-жавним виконавцем 01.03.2013р. винесено постанову про накладення штрафу в сумі 680 грн. на ТзОВ «Бердичівська солодова компанія».(т.6, арк.справи 47).

Компанія в порядку ст.1212 ГПК оскаржила в господарському суді Житомирської області постанову державного виконавця від 11.04.2013р. про накладення штрафу під час виконання судо-вого рішення у справі №5/5007/62/11.(т.6, арк.справи 24-26).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при винесенні ос-каржуваної ухвали, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга безпідставна з огляду на таке:

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі в тексті - Закон), виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб Державної виконавчої служ-би, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, яке здійснюються на підс-тавах, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також рі-шеннями, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 18, 181, 19 Закону, рішення, ухвали та постанови господарсь-ких судів підлягають виконанню державною виконавчою службою.

При здійсненні виконавчого провадження державний виконавець керується Законом Украї-ни «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.1212 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної вико-навчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як зазначалось, ухвалою місцевого господарського суду від 01.08.2012р. скаргу на дії Відді-лу ДВС залишено без задоволення.(т.6, арк.справи 244-247).

Обов'язки і права державних виконавців визначено у ст.11 Закону, зокрема державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рі-шень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам мож-ливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

У процесі здійснення виконавчого провадження державний виконавець вправі проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, по-садових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що зна-ходяться у виконавчому провадженні; залучати у встановленому порядку до провадження вико-навчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеці-алістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провад-ження; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, орга-нізацій, посадових осіб. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою від-повідальність згідно із законом.(ст.5 Закону).

Із тексту оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 01.03.2013р. вбачається і су-дом першої інстанції правомірно встановлено, що 27.02.2013р. складено акт державного виконав-ця про те, що виконуючий обов'язки генерального директора Компанії Бабіцький А.С. відмовився виконувати рішення суду. Вимогу державного виконавця щодо надання доступу до приміщення де зберігається кукурудза виконати відмовився. Ураховуючи викладене, керуючись ст.ст. 5, 11, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем постановлено за невико-нання законних вимог державного виконавця, притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу ТзОВ «Бердичівська солодова компанія» ЄДРПОУ 30741096, що зареєстровано за адресою: м.Бердичів, вул.Ватутіна, 10 в розмірі 680 грн.(т.6, арк.справи 47).

Як вбачається з пояснень Відділу ДВС штраф на боржника накладено за невиконання рі-шення суду, однак в резолютивній частині постанови прямо вказано, що штраф накладається за невиконання законних вимог державного виконавця.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накла-дає на боржника штраф відповідно до ст.89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і вико-нання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохо-ронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому ст.89 цього Закону.(ч.2 ст.75 Закону).

В свою чергу, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним вико-навцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.(ч.1 ст.89 Закону).

Разом з тим, як вірно зазначив місцевий суд, постанова про накладення штрафу, яка була винесена у відповідності до ст.75 та ст.89 Закону - суперечить приписам цих норм, оскільки поло-ження ст.89 Закону передбачають накладення штрафу лише в разі невиконання без поважних при-чин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати пев-ні дії, в той час як відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця уста-новлена ст.90 Закону, посилання на яку оскаржувана постанова державного виконавця про накла-дення штрафу від 01.03.2013р. не містить.

Водночас, вбачається, що передбачене Актом державного виконавця від 20.02.2013р. про-ведення 27.02.2013р. навантаження 251,656 тон зерна кукурудзи боржником за місцезнаходжен-ням Компанії було обумовлене оплатою погрузки стягувачем, а зафіксована в Акті від 27.02.2013р. відмова в.о.директора Бабіцького А.С. підписати договір №40 про виконання робіт (послуг) з від-вантаження зерна кукурудзи і висновок державного виконавця про відмову в.о.директора Бабіць-кого А.С. виконувати рішення суду, - не стверджені належними доказами, разом з тим, зобов'я-зання боржника укласти договір №40 про виконання робіт (послуг) з відвантаження не передбаче-не ні виконавчим документом, ні судовим рішенням і виходить за межі повноважень державного виконавця, встановлені ст.11, ч.1 ст.61 Закону.

За вказаних обставин, висновок місцевого суду про підставність доводів Компанії, викла-дених у скарзі на дії ДВС та необґрунтованість оскаржуваної постанови державного виконавця апе-ляційний суд вважає правомірним.

Колегія суддів дійшла висновку, що матеріалами справи стверджується безпідставність до-водів апелянта та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, що зумовлює залишення ухвали господарського суду Житомирської області у даній справі від 23.07.2013р. без змін.

Керуючись ст.ст. 33, 42, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підп-риємство «Нібулон» на ухвалу господарського суду Житомирської області від 23.07.13р. у справі №5/5007/62/11 - залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду першої інстанції - без змін.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і може бути оскаржена в касаційно-му порядку.

3. Справу №5/5007/62/11 повернути місцевому господарському суду.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Дужич С.П.