Постанова № 33419786, 11.09.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2013 року Справа № 922/2203/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю представників сторін:

позивача - Гур'єв В.М. - дов. № 1159 від 20.12.2012р.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2511Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 18.07.2013р. у справі № 922/2203/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон. Телеком", м. Харків

про стягнення 105 376,11 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.07.2013 р. у справі № 922/2203/13 (суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" на користь ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" заборгованість по орендній платі в сумі 49546,68 грн., заборгованість по відшкодуванню витрат на електропостачання в сумі 2500,85 грн., пеню в сумі 374,38 грн., 3% річних в сумі 211,45 грн., збитки від інфляції в сумі 103,85 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2107,50 грн. Відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення по справі. Припинено провадження у справі в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 49546,68 грн., заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання в сумі 2409,37 грн. та пені в сумі 682,85 грн.

Відповідач, ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ", з рішенням місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні клопотання про надання розстрочки виконання рішення не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення та розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості в загальному розмірі 54844,71 грн. на 6 місяців з оплатами за вказаним в апеляційній скарзі графіком. В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що фінансовий стан відповідача є збитковим, тому виконання рішення є досить складним для нього.

Позивач, ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства. Позивач зазначає, що відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували неможливість виконання рішення боржником, оскільки відповідач не довів наявності виняткових обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення господарським судом Харківської області обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, 10.05.2011 р. між сторонами у справі було укладено договір № 227-19 оренди нерухомого майна, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування технологічні приміщення, розташовані в м. Харкові на другому поверсі чотирьохповерхової будівлі № 3 по просп. Героїв Сталінграду, загальною площею 35,34 кв.м. для розміщення обладнання (акт приймання-передачі майна від 10.05.2011 року).

Згідно з п. 3.6. вказаного договору, орендна плата перераховується відповідачем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок позивача не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються позивачем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У відповідності до п. 6.1.3. цього ж договору, відповідач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені договором.

Пунктом 3.4. даного договору було встановлено, що відповідач відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку позивача в термін, зазначений у п. 3.6. договору, згідно показань лічильника та діючих тарифів на електроенергію.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно зі ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 193 ГК України та статтею 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом першої інстанції правомірно було встановлено, що на час звернення позивача з позовом заборгованість відповідача з орендної плати за період з січня 2013 року по квітень 2013 року склала 99093,36 грн., заборгованість по відшкодуванню витрат на електропостачання за зазначений період склала 4910,22 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п.8.2. договору, у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, відповідачу була нарахована пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національно Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості, а саме, за період з 28.01.2013 року по 30.04.2013 року на суму 1057,23 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що надані позивачем розрахунки 3% річних на суму 211,45 грн. та інфляційних втрат на суму 103,85 грн. відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склалися між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем під час розгляду даної справи була сплачена позивачу заборгованість по орендній платі в сумі 49546,68 грн., заборгованість по відшкодуванню витрат на електропостачання в сумі 2409,37 грн. та пеня в сумі 682,85 грн. (платіжне доручення № 2494 від 03.06.2013 р. та платіжне доручення № 3710 від 14.06.2013 р.), у зв'язку з чим, суд першої інстанції правомірно на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України припинив провадження у справі в цій частині.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 49546,68 грн., заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання в сумі 2500,85 грн., пені в сумі 374,38 грн., 3% річних в сумі 211,45 грн., інфляційних втрат в сумі 103,85 грн., то суд першої інстанції обґрунтовано їх задовольнив.

Стосовно вимог відповідача про розстрочку виконання рішення, які і предметом оскарження в апеляційній скарзі відповідача, судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі статтею 121 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки зазначена стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Доказом існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про фінансові результати, тощо), достовірність якої підтверджена належними засобами.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що на момент розгляду даної справи його фінансовий стан є збитковим, а також, що проти нього заявлено декілька позовних вимог по інших справах на велику суму.

При цьому, відповідачем не надано суду належних доказів того, що його фінансовий стан є збитковим.

Так, як свідчать матеріали справи, відповідач під час слухання справи в суді першої інстанції добровільно сплатив 52638,90 грн. заборгованості, а взагалі до моменту винесення рішення по даній справі відповідач виконав грошові зобов'язання перед позивачем на суму 738567,50 грн., що підтверджується наданими позивачем до відзиву на апеляційну скаргу копіями платіжних доручень, які були долучені до матеріалів справи.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що як позивач, так і відповідач є комерційними підприємствами, що несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. Позивач, укладаючи з відповідачем договір оренди, брав на себе відповідні зобов'язання та всі ризики, з ним пов'язані.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що передбачені ст. 121 ГПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання розстрочки, є оціночними, а враховуючи, що відповідачем не надано жодних доказів щодо наявної загрози банкрутства, відсутності коштів на банківських рахунках або майна, на яке можливо було б звернути стягнення, а також, інших доказів того, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим без надання розстрочки, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення по справі.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 18.07.2013 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 18.07.2013 р. у справі № 922/2203/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 11.09.2013 року

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.