Ухвала суду № 3341661, 17.03.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

                           У Х В А Л А  

      І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

   17 березня 2009 року                                                                                № 22-а-7042/08/9104                

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача –  Довгополова О.М.,

суддів: Любашевського В.П., Богаченка С.І.

при секретарі Федуніву Б.Б.

за участю осіб:

від позивача– не прибув;

від відповідача– Бондарєв С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу

за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ужгороді 

на постанову господарського суду Закарпатської області від 12.03.2008 року у справі № 14/315

за позовомКомунального підприємства «Виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства міста Ужгорода»

доДержавної податкової інспекції у м. Ужгороді

провизнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

 В С Т А Н О В И Л А :

            12.12.2007 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення № 0026631640/0/2437/15-2/03344326/20064 від 16.07.2007 року, яким йому визначено штраф у розмірі 10 % від 23125,00 грн. в сумі 2312,50 грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

            Постановою господарського суду Закарпатської області від 12.03.2008 року позов задоволено, визнано нечинним в повному обсязі податкове повідомлення – рішення № 0026631640/0/2437/15-2/03344326/20064 від 16.07.2007 року.       

Постанову оскаржив відповідач, вважає, що останнім днем строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання було 30.05.2007 року, а тому сплата такої суми 31.05.2007 року є вчиненою з пропущенням встановленого законом десятиденного строку, у зв’язку з чим штрафні санкції застосовано правомірно. Просить постанову суду скасувати, відмовивши у задоволенні позову.  

В поданих запереченнях на скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову – без змін.

            Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

            За результатами проведеної відповідачем перевірки складено акт № 1950/15-2 від 06.07.2007 року, яким встановлено порушення позивачем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість на один день.

Суддя у І-й інст. – Карпинець В.І.

Господарський суд Закарпатської області

Справа № 14/315/5008

Суддя-доповідач – Довгополов О.М.22-а-7042_08.doc

Реєстр  17.03.09Справа № 22-а-7042

Рядок статзвіту № 2.11.1

             На підставі цього акта за вказане порушення відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення – рішення, яким позивачу визначено штраф у розмірі 10 % від 23125,00 грн. в сумі 2312,50 грн.

            Судом першої інстанції правильно встановлено, зазначена обставина не заперечується й апелянтом, що відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» останній день встановленого законом строку для подання податкової декларації з податку на додану вартість випав на 21.05.2007 року, коли позивачем й було подано таку податкову декларацію № 34613 від 18.05.2007 року. 

            Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону. 

            З врахуванням наведених правових норм та обставин справи щодо сплати позивачем 31.05.2007 року суми податку з ПДВ, що підтверджується відповідним платіжним дорученням на перерахування 24000,00 грн. до бюджету, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції в тому, що податкове зобов’язання сплачене позивачем в межах строку, встановленого підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону.

            Помилковим є покликання апелянта на те, що законом не встановлена залежність останнього строку подання податкової декларації від останнього строку сплати визначеного в податковій декларації зобов’язання у випадках, коли останній день зазначених строків припадає на вихідний або святковий день, оскільки підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону передбачено обов’язок платника податків сплатити визначену в поданій ним податковій декларації суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, яким, в даному випадку, було 21.05.2007 року згідно положень підпункту 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 Закону.

            Таким чином, початок обчислення строку для сплати визначеного у податковій декларації податкового зобов’язання перебуває у прямій залежності від закінчення граничного строку для подання податкової декларації.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, а тому скарга задоволенню не підлягає.

            Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

            Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді  залишити без задоволення, постанову господарського суду Закарпатської області від 12.03.2008 року – без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.  

Головуючий                                                                     О.М. Довгополов

Судді                                                                                С.І. Богаченко

                                                                                  В.П. Любашевський