Ухвала суду № 3341634, 10.03.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2009 року                                                                                    № 22-н-37/08/5036

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого – судді                                     Олендера І. Я.,

суддів –                                                         Старунського Д. М., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання –            Троцькому Є.Г.,

за участю осіб:

від позивача –                                              Дунець О.Я. – представник,

від відповідача –                                           Думяк В.О., Гуменюк Б.С. – представники,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу

за заявоюВідкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття»

проперегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від  30 березня 2005 року в зв’язку з нововиявленими обставинами, в справі № А-15/115

за адміністративним позовомВідкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття»

до Надвірнянської об’єднаної Державної податкової інспекції Івано-Франківської області правонаступником якої на час подачі заяви про перегляд судового рішення в зв’язку з нововиявленими обставинами є Державна податкова інспекція в Надвірнянському районі Івано-Франківської області 

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

30 березня 2005 року Львівським апеляційним господарським судом прийнято постанову по справі № А-15/115 за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» до Надвірнянської об’єднаної Державної податкової інспекції Івано-Франківської області правонаступником якої на час подачі заяви про перегляд судового рішення в зв’язку з нововиявленими обставинами є Державна податкова інспекція в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, якою рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2004 року у справі за № А-15/115 скасовано та прийнято нове про відмову в задоволені позову ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття». Вказана постанова апеляційної інстанції в подальшому була скасована ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2007 року,  яка в свою чергу була скасована постановою Верховного Суду України від 04 березня 2008 року, згідно якої постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30 березня 2005 року залишено в силі.

Предметом судового розгляду було визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 09 січня 2004 року № 0000012600/0 та № 0000022600/0, якими ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» визначено суми податкового зобов’язання зі сплати акцизного збору – відповідно 41015336 грн. (20507668 грн. – основний платіж, 20507668 грн. – штрафні (фінансові) санкції) та 34173534 грн. (17086767 грн. – основний платіж, 17086767 грн. – штрафні (фінансові) санкції), які були прийняті у зв’язку з тим, що ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» на порушення вимог ст.ст.2-4 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 18-92 «Про акцизний збір» передало ДП «Фірма «Фіаніт-Альфа» СВІП АТ «Фірма Фіаніт» нафтопродукти, виготовлені на давальницьких умовах, без підтвердження банківської установи про перерахування останнім відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок позивача.

11 вересня 2008 року позивач – ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про перегляд вище вказаної постанови Львівського апеляційного господарського суду за нововиявленими обставинами, в якій просить скасувати постанову і прийняти нову про залишення апеляційної скарги ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2004 року без задоволення.

Як на доводи в своїй заяві представник позивача покликається на те, що на час постановлення судом апеляційної інстанції постанови від 30.03.2005 року в даній адміністративній справі заявнику не було відомо обставини встановлені рішенням господарського суду Одеської області від 15 серпня 2008 року в справі № 21/39-08-1559, яке набрало законної сили, а саме те, що вина ДП «Фірма Фіаніт «Фірма Фіаніт-Альфа» відсутня у завданні шкоди ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», так як до ДП «Фірма Фіаніт «Фірма Фіаніт-Альфа» застосовувалось спеціальне законодавство, яке діяло на момент внесення іноземної інвестиції, тобто у нього не було обов’язку сплачувати позивачу акцизний збір, а позивач немає права вимагати його стягнення, так як згідно законодавства та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2001 року по справі № 8/194, ні ДП «Фірма Фіаніт «Фірма Фіаніт-Альфа» при здійсненні спільної господарської діяльності не виступали платниками акцизного збору, окрім того, сплата даного збору позивачем до бюджету за рахунок власних коштів не передбачена Декретом Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», так як акцизний збір є непрямим податком (збором), що випливає із загального аналізу ст.ст.1-4,6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір».

Представник заявника –  ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» в судовому засіданні підтримав доводи поданої заяви та просить її задовольни.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти доводів заяви та просять відмовити в її задоволені.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника – позивача, представників відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи поданої заяви про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для її задоволення.

          Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв’язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.    

          Перевіряючи обґрунтованість поданої заяви колегія суддів апеляційної інстанції виходить із загальних положень про докази, у тому числі про належність і допустимість  засобів доказування, обов'язку доказування і подання доказів.

          При цьому колегія суддів вважає, що встановлення обставин п.1 ч.2 ст.245 КАС України є підставою для скасування судового рішення, коли від їх наявності чи відсутності залежали наслідки справи.

          Колегія суддів враховує при вирішенні поданої заяви, що як нововиявлені можуть розглядатися   обставини, які обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення судового рішення, але про них не знали і не  могли  знати  заявник і суд.

            При цьому колегія суддів вважає встановленим, що обставини, на які, як на  нововиявлені покликається заявник, а саме встановлені рішенням господарського суду Одеської області від 15 серпня 2008 року в справі № 21/39-08-1559 за наслідками розгляду господарського спору про стягнення шкоди, зокрема щодо обов’язку зі сплати акцизного збору, на час прийняття постанови від 30.03.2005 року, щодо якої подано заяву про її перегляд за нововиявленими обставинами, існували та про такі позивач повинен був знати і знав, що в свою чергу спростовує його покликання на те, що такі істотні обставини справи не були йому відомі на час прийняття постанови в справі.

            Такий висновок можна зробити з огляду на те, що при розгляді справи вказані обставини, що пов’язані зі сплатою акцизного збору згідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір»досліджувались судом апеляційної інстанції при винесені постанови, їм надано відповідну оцінку.

При цьому колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне відмітити, що відповідно до статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» платниками цього збору є, зокрема, виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах.

За встановлених у цій справі, зокрема постановою господарського апеляційного суду Львівської області від 30.03.2005 року  обставин ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» відповідає наведеному визначенню і є платником акцизного збору. Таким чином, воно мало сплатити його до бюджету при відвантаженні готової підакцизної продукції, виготовленої з давальницької сировини ДП «Фірма «Фіаніт-Альфа».

Акцизний збір, згідно зі статтею 1 Декрету, є непрямим податком на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

За змістом законодавства обов’язок платника акцизного збору (у справі, що розглядається, – виробника давальницької сировини) сплатити зазначений збір зберігається незалежно від того, чи сплачував йому попередньо будь-які кошти замовник (у цій справі – власник такої сировини).

У частині третій статті 4 Декрету, якою останню було доповнено згідно із Законом від 22 березня 2001 року № 2324-ІІІ, установлено, що датою виникнення податкових зобов’язань із продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а в разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти – дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої – дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору; або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Згідно з частиною третьою статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». У разі ліквідації юридичної особи заборгованість із податків і зборів (обов’язкових платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України. У разі укладення мирової угоди у процедурі провадження у справі про банкрутство заборгованість із податків і зборів (обов’язкових платежів) сплачується в розмірах, визначених мировою угодою, укладеною в порядку, встановленому законами України.

На день прийняття ОДПІ оспорюваних податкових повідомлень-рішень перелічених у наведеній нормі юридичних фактів, з якими законодавець пов’язує припинення обов’язку щодо сплати податків і зборів, установлено не було. Оскільки позивач незважаючи на існування податкового зобов’язання не сплатив акцизний збір, ОДПІ мала підстави для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень.

Щодо, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26 червня 2001 року в іншій справі, то таке не звільняло ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» від сплати цього збору до бюджету.

Крім того, як зазначалось вище відповідно змісту п.1 ч.2 ст.245 КАС України як нововиявлені можуть розглядатися обставини, які обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення судового рішення, але про них не знали і не  могли  знати  заявник і суд та від їх наявності чи відсутності залежали наслідки справи.

Отже, за змістом наведеної норми значення мають обставини, а тому твердження, викладені в рішенні господарського суду Одеської області від 15 серпня 2008 року в справі № 21/39-08-1559 про те, що вироблені, передані та відвантажені ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» нафтопродукти не можуть бути для нього об’єктом оподаткування акцизним збором у рамках договору з ДП «Фірма “Фіаніт-Альфа», є не істотними для справи обставинами, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а є оціночним судженням, висновком суду, який не може розглядатись, як нововиявлена обставина.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що при прийняті Львівським апеляційним господарським судом постанови від 30 березня 2005 року, про перегляд якої подано заяву, були відомі обставини на які покликається заявник в своїй заяві, як на нововиявлені, їх було враховано при прийняті судом постанови по суті, надано належну оцінку, такі ніяким чином не можуть вплинути на законність та правильність прийнятого рішення, і такі заявнику повинні були бути відомі та були відомі на час розгляду справи по суті, а тому підстави для скасування постанови та задоволення поданої заяви відсутні.

Керуючись  ст.ст. 160, 245, 252, 253 КАС  України, колегія суддів –

УХВАЛИЛА:

Заяву Відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від  30 березня 2005 року в зв’язку з нововиявленими обставинами, в справі № А-15/115 за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» до Надвірнянської об’єднаної Державної податкової інспекції Івано-Франківської області правонаступником якої на час подачі заяви про перегляд судового рішення в зв’язку з нововиявленими обставинами є Державна податкова інспекція в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України – з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя:                                                                                                        І. Я. Олендер

Судді:                                                                                                                   Д. М. Старунський

  В.М. Каралюс