Ухвала суду № 33411490, 03.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17212/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

03 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Шостака О.О.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відповідності до положень ст.41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс» (Товариства з обмеженою відповідальністю «РН Коммерс») до Окружної державної податкової служба-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 04 жовтня 2012 року №0000152310.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 травня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

З матералів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість.

Окружною державною податковою службою-Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку даних, задекларованих ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» у податковій звітності з податку на додану вартість щодо суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів за січень 2012 року, травень 2012 року, за результатами якої складено акт від 21 вересня 2012 року №1068/41-20/23-20/33500195.

Судом першої інстанції в ході розгляду справи встановлено, що правильність визначення сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2011 року була предметом перевірки Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби в липні 2012 року (акт Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 02 липня 2012 року №633/41-20/33500195 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року).

В ході проведеної відповідачем в липні 2012 року перевірки, встановлено порушення ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» вимог пп. 14.1.98 п. 14.1 ст. 14, п.200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України. А саме, позивачем завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 квітня 2011р. по 31 грудня 2011р. на загальну суму 9 611 439, 00 грн., в тому числі за грудень 2011 року на суму 102 758, 00 грн. по взаємовідносинам з постачальником нафтопродуктів - ТОВ «Елемент-Са» (договір поставки нафтопродуктів від 09 червня 2011р. № 019К). На думку відповідача позивачем завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2011 року на суму 102 758, 00 грн., оскільки позивачем не зменшено значення рядка 21.3 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року. На підставі даного атку відповідачем прийнято ряд податкових повідомлень - рішень, зокрема і про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2012 року.

За результатами проведеної 21 вересня 2012 року перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми заявленого бюджетного відшкодування за січень 2012 року на суму 102 758,00 грн.

На підставі акту перевірки від 21 вересня 2012 року №1068/41-20/23-20/33500195 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 04 жовтня 2012 року №0000152310 (форми «В1»), яким позивачу зменшено суму заявленого ним бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012 року на 102 758,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 51 379,00 грн. Дане податкове повідомлення - рішення оскаржене позивачем в адміністративному порядку, подані скарги залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення - без змін.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для виникнення такого права є виписана контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України. Здійснення господарської операції має бути підтвердженого первинними документами.

Відповідно до п.п.14.1.18. ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Так, 09 червня 2011 року між позивачем ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» (Покупець) і ТОВ «Елемент-СА» (Постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів за № 019К, згідно якого Постачальник зобов'язуються передати, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (товар) згідно умов даного договору, за кількістю, асортиментом, цінами і строками поставки згідно умов договору і додатків до нього, які є невід'ємною його частиною.

На виконання умов даного договору його сторонами складені: додатки та додаткові угоди до даного договору, акти приймання - передачі нафтопродуктів, податкові накладні і розрахунки коригування кількісних і якісних показників до певних податкових накладних. Оплата отриманих позивачем нафтопродуктів проведена шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Елемент-СА».

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду пішої інстанції про те, що перелічені первинні документи, складені позивачем та його контрагентом ТОВ «Елемент-СА» на виконання умов договору 09 червня 2011 року №019К, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенню про документальну забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (зареєстрованого в міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року №168/704).

Колегія суддів вважає, що податкові накладні, виписані позивачу контрагентом ТОВ «Елемент-СА» є належною підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2011 року.

Слід також, зазначити, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2012 року (справа №2а-10638/12/2670), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року, задоволено адміністративний позов ТОВ «ТНК-ВР Коммерс». Скасовані податкові повідомлення - рішення, прийняті Окружною державною податковою службою-Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на підставі акту перевірки від 02 липня 2012 року №633/41-20/3350019 (зокрема, і про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012 року).

Судами першої та апеляційної інстанції в ході розгляду справи зроблені висновки про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2011 року на підставі податкових накладних ТОВ «Елемент-СА».

Вказані судові рішення набрали законної сили та у відповідності до положень ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені у справі №2а-10638/12/2670 не підлягають доказуванню у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність визначення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 102 758, 00 грн. Відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийняття ним податкового повідомлення - рішення від 04 жовтня 2012 року №0000152310.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 41, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Окружної державної податкової служба-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Шостак О.О.

Повний текст виготовлено 06.09.13 року

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Шостак О.О.