Ухвала суду № 33411129, 10.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 р.Справа № 820/5210/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Бондара В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2013р. по справі № 820/5210/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- стягнути з відповідача суму заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в розмірі 5 766,45 грн.

В прохальній частині позовної заяви позивач також просить суд накласти арешт на рахунки та майно відповідача, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2013 року відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову .

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, позивач просить ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2013 року скасувати та задовольнити клопотання про забезпечення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів норм чинного законодавства.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся з позовом до суду в якому просив стягнути з відповідача суму заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в розмірі 5 766,45 грн.

В прохальній частині позовної заяви позивач також просить суд накласти арешт на рахунки та майно відповідача, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи привести про необхідність додавати значні зусилля для відновлення прав позивача до суду не надано.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст. 117 КАС України, суд за клопотання позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Як вбачається з клопотання про забезпечення позову управління просить його задовольнити, оскільки на його думку, є підстави вважати, що управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для забезпечення реального стягнення заборгованості, оскільки відповідач ухиляється від сплату боргу.

Разом з тим, управлінням, всупереч вимог ст. 117 КАС України, не наведено обставин та не надано доказів, на підставі яких він дійшов висновку, що відповідачем будуть вчинені дії щодо продажу майнових активів. Управління лише відмічає, що відповідач не сплачує заборгованість, разом з тим, доказів на підтвердження того, що відповідачем вчинюються дії щодо розпродажу майновий активів, з метою уникнення від сплати заборгованості управлінням не додано.

Крім того, варто зазначити, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому інститут забезпечення адміністративного позову згідно ст.ст. 3, 117 КАС України повинен відповідати завданню адміністративного судочинства - забезпечувати захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових, чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що не вжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Як вбачається з позовної заяви та клопотання про забезпечення позову, будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи привести про необхідність додавати значні зусилля для відновлення прав позивача до суду не надано.

Крім того, відповідно до ч. ч. 3, 4 ст.117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається у формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчинити певні дії.

З клопотання про забезпечення позову вбачається, що управлінням фактично пропонується забезпечити позов шляхом накладення арешту на майнові активи відповідача, що суперечить вимогам ст.117 КАС України.

Крім того, заявляючи клопотання про заборону вчиняти певні дії по відчуженню майна відповідача, управляння не вказує які саме активи, на його думку, необхідно заборонити відчужувати.

Відсутність зазначених відомостей позбавляє суд прийняти ухвалу, яка б відповідала вимогам ч.3 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто на підставі повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Крім того, відсутність зазначених відомостей унеможливить виконання судового рішення, щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2013р. по справі № 820/5210/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Бондар В.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.