Ухвала суду № 33407843, 03.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«03» вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Соколовського В.М.,

суддів: Проскурніцького П.І., Меленко О.Є.,

секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ІмексБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ІмексБанк» на рішення Івано-Франківського міського суду від 03 жовтня 2012 року,-

в с т а н о в и л а:

Публічне акціонерне товариство «ІмексБанк» (надалі ПАТ «ІмексБанк») звернулось з позовом в суд до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №268 від 07.06.2007 року в розмірі 62457 грн. 67 коп.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 03 жовтня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства "ІмексБанк", місцезнаходження: Проспект Гагаріна, 12А, м. Одеса, код ЄДРПОУ 20971504, - заборгованість у розмірі 62457 гривень 67 коп. за Договором кредиту №263 від 30.05.2007 року. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, - на користь акціонерного комерційного банку "ІмексБанк", місцезнаходження: Проспект Гагаріна, 12А, м. Одеса, код ЄДРПОУ 20971504, - 903 гривні 06 коп. витрат по оплаті державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПАТ «ІмексБанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на необґрунтованість рішення, яке постановлене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що судом не взято до уваги, що відповідач ОСОБА_2 уклав договір поруки від 07.06.2007 року.

Також вказує на те, що ОСОБА_2 частково погашав заборгованість боржника за договором кредиту №268 від 07.06.2007 року, що стверджувало про факт схвалення та часткового виконання договору поруки від 07.06.2007 року.

В зв'язку з цим просив оскаржуване рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 62457 грн. 67 коп. у солідарному порядку із ОСОБА_2 і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «ІмексБанк».

В судове засідання сторони чи їх представники не прибули, хоча належно повідомлялися про розгляд справи.

Вислухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Частково задовольняючи позов ПАТ «ІмексБанк», суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги мали бути заявлені тільки до боржника, з якого суд і стягнув суму заборгованості за кредитним договором. Що стосується стягнення боргу з поручителя, то в задоволенні таких вимог було відмовлено, оскільки за умовами договору поруки не передбачено відповідальність відповідача ОСОБА_2 за кредитні зобов'язання ОСОБА_1.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

За змістом статей 3, 59, 60 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається із матеріалів справи, 07.06.2007 року між ПАТ «ІмексБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №268, відповідно до якого банк надав, а позичальник отримав кредитні кошти в розмірі 24000 доларів США, з процентною ставкою 14% річних та кінцевим терміном повернення до 29.05.2008 року (а.с.7-8).

Проте свої зобов'язання за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував, тому станом на 23.08.2012 року у нього виникла кредитна заборгованість на загальну суму 62457 грн. 67 коп., а саме: заборгованість за кредитом - 4484,79 дол. США, що за офіційним курсом НБУ 7,9930 еквівалентно 35846,93 гривень; пеня - 26610,74 грн. Зазначена обставина нічим не спростована.

Статтями 526, 1049 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строки та в порядку, що встановлені у договорі.

Відповідно ж до ст.ст.1050, 1052 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договори поруки від 07 червня 2007 року, згідно яких поручитель ОСОБА_2 відповідає за кредитними зобов'язаннями одночасно з боржником ОСОБА_1 (а.с.13).

Статтями 553, 554 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, виходячи з п.1.1. Договору, поручитель ОСОБА_2 зобов'язується перед кредитором - ПАТ «ІмексБанк» у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_3, зобов'язань щодо повернення суми кредиту, відсотків та можливих штрафних санкцій, у розмірах та у випадку передбачених договором кредиту №263 від 30.05.2007 року. Тобто з тексту договору поруки не передбачена відповідальність ОСОБА_2 перед банком за виконання боржником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №268 від 07.06.2007 року.

Судом також встановлено, що поручителю направлявся лист-претензія про погашення суми боргу та відсотків, однак заборгованість за кредитним договором погашена не була (а.с.15).

Згідно платіжних доручень №1, №2, №3, №б/н від 16.08.2011 року ОСОБА_2 здійснював погашення заборгованості ОСОБА_1 згідно кредитного договору №268 від 07.06.2007 року, але у даних платіжних дорученнях вказано невідомий для суду договір поруки від 16.08.2011 року.

Отже суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до правильного висновку, що за договором кредитної позики повинен відповідати тільки ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_2 надав свою поруку та поручився за виконання зобов'язань по зовсім іншій кредитній угоді, котра не зазначена в матеріалах справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено правовідносини між сторонами, яким дана належна юридична оцінка на підставі досліджених доказів.

Рішення судом першої інстанції постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ІмексБанк» відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 03 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий В.М. Соколовський

Судді: П.І. Проскурніцький

О.Є. Меленко