Ухвала суду № 33407847, 04.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Томин О.О., Пнівчук О.В.,

секретаря - Лисак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 червня 2013 року по справі за позовом Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, -

в с т а н о в и л а:

12.09.2012 Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» звернулось в суд з даним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 з вимогою про стягнення з них у солідарному порядку 12015,89 грн. боргу за послуги теплопостачання. Позов обґрунтовано тим, що відповідачі є споживачами послуг ТКЕ. Обов'язок відповідачів визначено положеннями ст.815 ЦК України, ст. 68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення (Постанова КМУ від 21.07.2005 «630). Від послуг не відмовились, але зобов'язання по їх оплаті не виконують. Станом на 01.08.2012 заборгованість склала 12015,89 грн. Після збільшення позовних вимог просили стягнути з відповідачів 13517,13 грн., а також судовий збір.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 червня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Ухвалено стягнути з відповідачів у солідарному порядку 6031,49 грн. солідарно та по 107,30 грн. судового збору з кожного.

ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» оскаржило рішення в апеляційному порядку, вважаючи його незаконним та необґрунтованим. Судом, під час застосування позовної давності за заявою відповідачів, не враховано, що за ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання боргу або обов'язку. У даному випадку перебіг позовної давності було перервано сплатою відповідачами суми, більшої ніж місячний платіж. Тому, обмеження суми стягнення строком позовної давності є невірним. Просили рішення скасувати, ухвалити нове, яким повністю задовольнити їх позовні вимоги.

В засіданні апеляційного суду представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав з наведених у ній мотивів, просив її задовольнити.

Відповідачі в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши представника апелянта, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Наведеним вимогам Закону оскаржуване рішення суду відповідає.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 4 ст. 267 цього ж Кодексу передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Задовольняючи позов Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» частково, суд першої інстанції, враховуючи заяву ОСОБА_1 щодо застосування позовної давності, вірно виходив з того, що заборгованість відповідачів перед позивачем внаслідок неналежного виконання споживачами-відповідачами зобов'язання по оплаті наданих послуг в межах строку позовної давності склала 6031 грн. 49 коп.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з приводу того , що у даному випадку перебіг позовної давності було перервано сплатою відповідачами суми, більшої ніж місячний платіж, оскільки суду не надано відповідних доказів про визнання заборгованості.

Такі доводи апелянта не підтверджуються матеріалами справи.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

За наведених обставин, вважає колегія суддів, що апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 червня 2013 року відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: О.О. Томин

О.В. Пнівчук