Ухвала суду № 33405422, 30.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2013 р. справа № 804/139/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алком» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алком» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська, в якому просило суд:

- визнати протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо встановлення висновку про порушення ТОВ "Алком" ч.1, ч.5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215 ЦК України встановлення висновку про документальне не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ "Пента плюс", ТОВ "Ригель", АТ ПП "Техмаш", ТОВ "Будівельна компанія" їх вид, обсяг, якість та розрахунки, що зафіксовані в акті № 1380/225/30581140 від 12.11.2012р. про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Алком" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2011р. по 30.09.2011р.;

- визнати протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо встановлення висновку про порушення ТОВ "Алком" п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, встановлення висновку про завищення валових витрат та валових доходів на суму 539304 грн., в т.ч.: 3-ій квартал 2011 року на суму 539304 грн., що зафіксовано в акті № 1380/225/30581140 від 12.11.2012р. про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Алком" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2011р. по 30.09.2011р.;

pan style="background-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">- визнати протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо встановлення висновку про порушення ТОВ "Алком" ч.5 ст.203, ч.1,2 ст. 215, ст.216, ст.662, 655 та 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів вимог, висновок про їх не спрямованість на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними ( п.5 ст. 203 ЦК України) по правочинах; ст. 1 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; ст.44 Господарського Кодексу України, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.6 ст. 198.3 ст.198 ПКУ від 02.12.10 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), також по встановленню висновку про те, що ТОВ "Алком" завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "Пента плюс", ТОВ "Ригель", АТ ПП "Техмаш", ТОВ "Будівельна компанія" на суму 107860,75 грн., а саме: вересень 2011 року у сумі 107861 грн. та відповідно завищено податкові зобов'язання всього на суму 107861 грн. в т.ч. по взаємовідносинах з вигодонабувачем ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" по періодах: вересень 2011 року у сумі 107861 грн., що зафіксовано в акті №1380/225/30581140 від 12.11.2012р. про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Алком" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2011р. по 30.09.2011р.;

- визнати протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо встановлення висновку про завищення ТОВ "Алком" податкового кредиту за період вересень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "Пента Плюс" на суму 12557,48 грн., ТОВ "Ригель" на суму 26 312,85 грн., АТ ПП "Техмаш" на суму 68220,00 грн., ТОВ "Будівельна компанія" на суму 770,40 грн. та завищення податкових зобов'язань на суму 107861,00 грн. ТОВ "Алком" по взаємовідносинах з ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2011р. по 30.09.2011р.;

- зобов'язати ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська утриматися від використання будь-яким чином як в своїй роботі та/або при виконанні своїх функцій та повноважень так і у відносинах із третіми особами акту № 1380/225/30581140 від 12.11.2012р. документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Алком" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2011р. по 30.09.2011р., а також висновків викладених в ньому;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська вилучити з АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА" інформацію про результати перевірки ТОВ "Алком", оформлених актом № 1380/225/30581140 від 12.11.2012р. і поновити в ній дані, що містяться у наданих ТОВ "Алком" звітах з податку на додану вартість за період з 01.09.2011р. по 30.09.2011р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська, які полягають у визнанні правочинів здійснених ТОВ "Алком" у період з 01.09.2011р. по 30.09.2011 року такими, що вчинені з порушенням п.1, п.5, ст.203, п.1,п.2 ст.215, ст.216, ст.662,655 та 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах, в тому числі завищення позивачем валових витрат та валових доходів в порушення п.п.139.1.9, п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та завищення податкового кредиту в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.6, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, викладені в акті перевірки від 12.11.2012р. № 1380/225/30581140. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська щодо проведення коригування та внесення змін до бази "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" з податку на додану вартість без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення на підставі акту перевірки № 1380/225/30581140 від 12.11.2012 року за період з 01.09.2011р. по 30.09.2011р. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Дніпропетровська відновити у базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, що були відкориговані на підставі акту перевірки №1380/225/30581140 від 12.11.2012 року, задекларовані ТОВ "Алком" за період з 01.09.2011р. по 30.09.2011р. В іншій частині позовних вимог - відмовилено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

w Roman CYR;font-size:12pt;"> Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Алком» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська.

У період з 23.10.2012 року по 05.11.2012 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Алком» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складено акт №1380/225/30581140 від 12.11.2012 року, в якому зафіксовано, зокрема, порушення ч.1, ч.5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215 ЦК України у зв'язку з чим ТОВ "Алком" документально непідтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "Пента плюс", ТОВ "Ригель", АТ ПП "Техмаш", ТОВ "Будівельна компанія" їх вид, обсяг, якість та розрахунки; на порушення п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПКУ ТОВ "Алком" завищено валові витрати на суму 539 304 грн. та завищено валовий дохід на суму 539304 грн.; на порушення ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст.216, ст.662, 655 та 656 ЦК України, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Господарського кодексу України, п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.198.6 п.198.3 ст. 198 ПКУ ТОВ "Алком" завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "Пента плюс", ТОВ "Ригель", АТ ПП "Техмаш", ТОВ "Будівельна компанія" на суму 107860,75 грн. та відповідно завищено податкові зобов'язання всього на суму 107861 грн. в т.ч. по взаємовідносинах з вигодо набувачем ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" у вересні 2011 р.

На підставі акту перевірки податковим органом було відкориговано показники податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Алком», які відображаються в Деталізованій базі співставлення.

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

ize:12pt;">За правилами статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, зокрема: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Алком» мало взаємовідносини з ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод», ТОВ «Пента Плюс», ТОВ «Ригель», ТОВ «Будівельна компанія», АТ ПП «Техмаш».

Так, позивачем були укладені договір № 172/ОКС від 18.03.2011р. з ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод", предметом якого було виконання будівельно-монтажних, демонтажних робіт; договір № 29/11 від 19.07.2011р. з ТОВ "Пента плюс", за умовами якого останній зобов'язувався виконати роботи для позивача з устаткування формовочно-заливної лінії "IMF", технічне переоснащення, допоміжні роботи; договір № 20/06-2011р. з ТОВ "Ригель", за умовами якого зазначене підприємство брало на себе зобов'язання виконати для позивача з устаткування формовочно-заливної лінії "IMF", технічне переоснащення, допоміжні роботи; договір № 144 від 04.07.2011р. з ТОВ "Будівельна компанія", предметом якого було виконання роботи з устаткування формовочно-заливної лінії "IMF"; договір № 25/05 від 25.05.2011р. з АТ ПП "Техмаш", згідно умов якого дане підприємство зобов'язувалося виконати роботи для позивача з устаткування формовочно-заливної лінії "IMF", технічне переоснащення, допоміжні роботи.

Виконання умов вказаних договорів підтверджується актами виконаних будівельних робіт, копіями довідок вартості виконаних будівельних робіт, податковими накладними, копіями податкової декларації з ПДВ, копіями реєстру виданих та отриманих податкових накладних, платіжними дорученнями. Оплата за договорами проводилася між підприємствами у безготівковій формі.

Проаналізувавши матеріали справи судом встановлено, що господарські операції за перевіряємий період здійснювалися між позивачем та його прямими контрагентами, що підтверджується належними первинними документами, та в результаті здійснення таких господарських операцій реально змінився майновий стан платника податків - позивача по справі.

Згідно ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, 228 (в редакції на момент правовідносин) ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд зазначає, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Пленум Верховного Суду України в п. 18 Постанови від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"зазначив, що такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо".

Таким чином, законодавством відокремлено порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачено наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи в даному випадку визначається умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов'язання.

Доказів наявності умислу у сторін на здійснення правочину його з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (вирок суду про притягнення сторін цього договору до кримінальної відповідальності тощо) відповідач не зазначив.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлений факт вчинення відповідачем дій щодо коригування в електронній базі "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податкових зобов'язань, задекларованих позивачем без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення на підставі акту №1380/225/30581140 від 12.11.2012 року.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

З наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що самостійна зміна відповідачем у базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача.

Отже, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов