Рішення № 33403491, 28.08.2013, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/404/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2013 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Волощука В.В.

секретаря Федорчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» м.Київ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

15 липня 2013 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Банк) звернулись до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача суми боргу, відсотків, комісії та неустойки відповідно до кредитного договору, на загальну суму 26 948.46 грн., а також понесених позивачем судових витрат при зверненні до суду у розміри 269.48 грн., на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» за кредитним договором, який було укладено 26 травня 2011 року між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_2, на суму 13 500.00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач не виконав умови кредитного договору № ВLаЖГА00037770 від 26.05.2011 року, укладеного між ОСОБА_2, та ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», про надання кредиту в сумі 13 500.00 грн., зі сплатою 15% річних за користування кредитними коштами, тобто своєчасно не сплачує проценти Банку та не повертає кредитні кошти.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, але надіслав заяву, у якій позов підтримав із наведених у ньому підстав і просив суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України, з якої слідує, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2, у судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав частково, в сумі заборгованості за кредитом 12007.41 грн., та 1875.63 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом. В решті позову не визнає, при цьому надав пояснення суду про те, що він дійсно отримав кредит на поточні потреби у позивача, у сумі 13 500.00 грн. Не відмовляється від виконання зобов'язань по погашенню тіла кредиту та відсотків з користування кредитом. З початку укладення зазначеного кредитного договору з позивачем він виконував умови договору, але після того та у зв'язку із кризою у Державі, яка позначилась на всьому фінансово-економічному секторі країни, в тому числі і на його фінансовому стані, на даний час не може у повному обсязі виконати взятих на себе зобов'язань. В момент укладення кредитного договору він не міг припустити настання таких обставин та виходив з того, що така зміна обставин не настане. Він втратив джерело доходу і у зв'язку з чим не виконує дані зобов'язання за кредитним договором, оскільки постійного доходу не має, тимчасово не працює, є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС першої категорії та має інвалідність ІІ-ї групи захворювання пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, у зв'язку із чим часто хворіє і перебуває на обліку в Житомирському обласному онкологічному диспансері з 2002 року та потребує постійного лікування, домашнього господарства не має. Кредитні кошти витратив на проходження курсу реабілітації в інституті реабілітації м.Вінниця, де було проведеного його медичне дослідження та лікування. Просить суд, з урахуванням тяжкого стану його здоров'я, матеріального та сімейного становища, відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного Кодексу України зменшити розмір стягнення неустойки по кредитному договору, яка значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, а також звільнити його від сплати процентів за користування кредитом.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні 26.05.2011 року між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_2, було укладено кредитний договір № ВLаЖГА00037770. За умовами якого Банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 13 500.00 грн., зі сплатою 15% річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення 26.05.2014 року (а.с.5). Кредитні кошти ОСОБА_2, були перераховані позивачем 26.05.2011 року, тобто в день укладення вказаного кредитного договору.

Згідно договору відповідач взяв на себе зобов'язання щомісяця сплачувати позивачу грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, а також нараховані по ньому відсотки за користування кредитом, комісія та інші витрати (а.с.6-12), але покладені на боржника відповідно до умов договору обов'язки виконав частково і в зв'язку з чим станом на 03.07.2013 року за розрахунками позивача утворилась заборгованість по кредиту, відсоткам, комісії та неустойці на загальну суму 26 948.46 грн.

Дані правовідносини врегульовані наступними нормативно-правовими актами: так, відповідно до ст.526 ЦК України слідує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Із статті ст.530 ЦК України слідує, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст.536 ЦК України слідує, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.

Крім цього ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ). Правовими наслідками невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов є покладення на сторону правових наслідків, передбачених ст.611 ЦК України, зокрема сплату неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України, які регулюють договір позики.

Згідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності ст.1050 ЦК України боржник, який не повернув своєчасно суму кредиту, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

В даному випадку відповідач ОСОБА_2, отримавши кредит не виконав повністю свого зобов'язання по його поверненню та оплаті за користування кредитом, чим порушує право позивача на повернення отриманої позики від боржника та отримання оплати за надані послуги, що повинно бути стягнуто в судовому порядку.

Разом із тим, статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача нарахованої неустойки (штрафу, пені), суд виходить із приписів ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України, відповідно до яких загальними засадами цивільного законодавства та, водночас засадами, на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами, є добросовісність, розумність і справедливість.

Враховуючи положення ч.3 ст.551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшеним за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Так ч.2 ст.22 ЦК України відносить до збитків втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Проте, до суду не надано доказів на підтвердження того, що в результаті невиконання зобов'язання відповідачем позивачу заподіяні будь-які збитки, розмір яких дорівнював би сумі нарахованої позивачем неустойки, або перевищував би вказану суму.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи із співмірності вимог із розміром заподіяних збитків із врахуванням таких істотних обставин справи, як майновий стан відповідача, який на час розгляду справи у суді не має постійного доходу, достатнього для погашення кредиту в силу об'єктивних причин: тимчасово ніде не працює, заробітної плати не отримує (а.с.66), постійного доходу не має, є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС першої категорії (а.с.63). Згідно медичної довідки № 1412 від 30.07.2013 року ОСОБА_2, з 2002 року і по даний час знаходиться на диспансерному спостереженні у лікаря - онколога, де отримує періодичне постійне лікування. Відповідач є інвалідом ІІ-ї групи захворювання пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, домашнього господарства в результаті тривалої хвороби не веде, оскільки втратив можливість працювати (а.с.65,66), нерухоме майно у відповідача за рахунок, якого він зміг би погасити заборгованість відсутнє, інших доходів не має, та того факту, що непомірні для сім'ї грошові зобов'язання викличуть труднощі щодо свого існування і ту обставину, що сума неустойки за невиконання зобов'язання, про стягнення якої просить позивач значно перевищує розмір збитків, суд вважає необхідним застосувати правило ч.3 ст.551 ЦК України про співмірність вимог із розміром заподіяних збитків і зменшити розмір неустойки до 104.99 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 16 948.46 грн., (за кредитом - 12 007.41 грн., за процентами - 1875.63 грн., за комісією - 2960.43 грн., неустойка - 104.99 грн.). У задоволенні позову в іншій частині належить відмовити на підставі ч.3 ст.551 ЦК України.

Суд не приймає до уваги прохання відповідача в тій частині, що його належить також звільнити від сплати процентів за користування кредитом, оскільки ч.3 ст.551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки може бути застосована лише до процентів, які нараховуються як пеня, так як пеня є засобом цивільно-правової відповідальності. Проценти за користування кредитом, які підлягають сплаті згідно до ст.ст. 1054, 1056-1 ЦК України не підлягають зменшенню через не співмірність з розміром основного боргу, бо вони є встановленою договором платою за користування грошовими коштами і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Виходячи з вище наведеного суд вважає, що відповідно до вимог ст.88 ЦПК України на користь позивача повинно бути стягнуто з відповідача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 169.48 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.3, 11, 22, 509, 526, 530, 536, 549, 551, 610, 611, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 3,10,11,15,57,60,88,158, ч.3 ст.209,212-215,217 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» м.Київ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Замисловичі Олевського району Житомирської області жителя АДРЕСА_1 Інд.код НОМЕР_1 не працюючого, інваліда ІІ-ї групи по ЧАЕС на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» м.Київ вул.Зоологічна, 5, р/р № 2003176201 у Головному Управлінні НБУ по м.Києву і Київській області, код ЄДРПОУ 19017842, МФО 321024 заборгованість за кредитним договором в сумі 16 948 (шістнадцять тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн., 46 коп., із них:

- 12007.41 грн., заборгованості по кредиту;

- 1875.63 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом;

- 2960.43 грн., комісії за РО;

- 104.99 грн., неустойки та 169.48 грн., понесених судових витрат при зверненні до суду, а всього на загальну суму 17 117 (сімнадцять тисяч сто сімнадцять) грн., 94 коп.

В решті позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» відмовити.

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. А особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В. В. Волощук