Рішення № 33447229, 27.08.2013, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/23/13- ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2013 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Волощука В.В.

секретаря Федорчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань, в м.Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» м.Київ про стягнення коштів за договором та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

16.01.2013 року ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» м.Київ (далі по тексту ПрАТ «АІСЕ Україна») про стягнення на його користь 2525.02 грн., основного боргу, 349.46 грн., - інфляційних втрат, 227.87 грн., - 3 % річних та 2000.00 грн., - у відшкодування моральної шкоди, а всього на загальну суму 5102.35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.11.2005 року між позивачем та Закритим акціонерним товариством «АІСЕ Україна» було укладено Угоду про надання послуг № 107851 (далі Угода), предметом якої, відповідно до ст.1 Угоди є надання позивачу - учаснику системи, послуг, спрямованих на придбання автомобіля, зазначеного в Додатку № 1 до Угоди, через систему Автоплан, організовану відповідачем.

Позивач взяв на себе зобов'язання сплачувати внески в розмірі, передбаченому Угодою та Додатками до неї. На виконання умов визначених в Додатках № 1 та № 2 до Угоди, ОСОБА_1, було сплачено Чисті внески на загальну суму 2525.02 грн. Оскільки позивачу було встановлено групу інвалідності, він вирішив розірвати Угоду № 107851, у зв'язку із чим 07.05.2006 року надіслав відповідачу заяву, в якій виявив бажання розірвання Угоди та повернення сплачених Чистих внесків у розмірі 2525.02 грн., у відповідності із вимогами п.14.3 Додатку № 2 до Угоди, так як позивач належним чином виконував свої зобов'язання за Угодою до виникнення непередбаченої обставини, а саме: отримання інвалідності.

08.06.2006 року позивачу було надіслано листа від відповідача, у якому відповідач задовольнив бажання позивача про розірвання Угоди, однак вказав, що повернення сплачених позивачем Чистих внесків буде здійснено згідно п.14.2 статті 14 Правил здійснення діяльності Автоплану, по закінченні Графіку внесків Групи, до якої належить позивач.

З червня місяця 2006 року по грудень місяць 2012 року, в телефонному режимі позивач переконував відповідача не утримувати з нього штрафу, передбаченого п.14.2 б) ст.14 Правил здійснення діяльності Автоплану, так як настав той випадок, який передбачає розірвання Угоди без утримання штрафу (п.14.3 Додатку № 2). Однак телефонні переговори ніякого результату не принесли і тоді позивач в грудні 2012 року звернувся до відповідача з письмовою вимогою щодо повернення всіх Чистих внесків, як то передбачено умовами Додатку № 2 до Угоди. На, що 17.12.2012 року відповідачем на адресу позивача направлено відповідь, до якої було додано заяву із розрахунком суми, що підлягає поверненню за Угодою. Згідно із наданим розрахунком відповідач утримує з позивача штраф, передбачений п.14.2 б) ст.14 Правил діяльності Автоплану.

Чисті внески на загальну суму 2525.02 грн., відповідачем не були перераховані на банківський рахунок позивача.

Оскільки з моменту розірвання Угоди та по теперішній час відповідач не повернув грошові кошти, чим порушив права позивача та завдав йому при цьому моральної шкоди позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь з урахуванням втрат від інфляції та 3 % річних грошові кошти в розмірі 3102.35 грн., а також 2000.00 грн., завданої моральної шкоди.

Відповідно до поданої заяви позивач заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив суд розглянути справу у його відсутності на підставі доказів наданих до позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши до суду письмове заперечення щодо пред'явленого позову ОСОБА_1 В поданому запереченні просить суд в задоволенні позову позивача відмовити та провести розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України, з якої слідує, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Так відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

17 листопада 2005 року між позивачем ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «АІСЕ Україна», після зміни організаційно-правової форми Приватне акціонерне товариство «АІСЕ Україна», було укладено Угоду про надання послуг № 107851 з Додатком № 1 (анкета учасника) та Додатком № 2 (Правила діяльності «Автоплану») (а.с.3-5).

Відповідно до умов Угоди та Додатків до неї - предметом договору є надання Учаснику послуг системи Автоплан, спрямованих на придбання автомобіля.

Угода складається з основного тексту Угоди, Додатку № 1 (анкети учасника) та Додатку № 2 (Правила діяльності «АВТОПЛАНу»). Всі додатки підписані сторонами і є невід'ємними частинами Угоди (ст.10 Угоди).

З умовами Угоди Приватне акціонерне товариство «АІСЕ Україна», є компанією яка надає послуги, предметом яких є придбання автомобілів Учасниками системи. Як зазначено в статті 1 Угоди, послуги ПрАТ «АІСЕ Україна» структуровані в системі придбання в групах, мають назву АВТОПЛАН. При цьому предметом Угоди є надання Учаснику послуг системи АВТОПЛАН спрямованих на придбання автомобіля. Правила ж функціонування Автоплану містяться у Додатку № 2 до цієї Угоди. Також у вищевказаній статті Угоди зазначено, що терміни, що використовуються у цій угоді, мають значення, визначене в Додатку № 2 до Угоди.

Згідно із Додатком № 1 до Угоди № 107851 від 17.11.2005 року з метою отримання автомобіля, марки «Chevrolet» моделі «Aveo», поточною вартістю 53025.00 грн., позивач взяв на себе зобов'язання вносити на рахунок відповідача щомісячні внески, передбачені Угодою, що складаються з чистого внеску у розмірі 1.1905 % від ціни автомобіля в поточному місяці та щомісячних внесків в оплату адміністративних витрат у розмірі 0.35 % від ціни автомобіля у поточному місяці, страховий внесок у розмірі 0.065 % від ціни автомобіля та 3% плати за право на отримання автомобіля.

В свою чергу, відповідач, відповідно до ст.2 Угоди взяв на себе зобов'язання надати учаснику системи послуги, які викладені в правилах діяльності системи Автоплан. Втому числі: включити Учасника системи до групи для придбання автомобіля, здійснювати відповідні процедури та проводити відповідні акти з метою надання учаснику Права на отримання автомобіля через механізми, визначені в Додатку № 2 до Угоди, здійснювати адміністративні процедури, необхідні для передачі автомобіля учаснику, який одержав Право на отримання автомобіля, перераховувати страховій компанії, з якою укладено договір страхування, страхові платежі.

Таким чином між позивачем та відповідачем склалися зобов'язальні правовідносини з приводу надання послуг.

Оплата внесків за Угодою, що передбачені у Додатку № 1 до Угоди № 107851 здійснювалася позивачем своєчасно та в повному обсязі відповідно покладених на нього зобов'язань. В матеріалах справи наявні платіжні доручення, які свідчать про належну сплату позивачем на розрахунковий рахунок відповідача щомісячних внесків, які зазначені в Додатку № 1 Угоди (а.с.7-12).

Початком функціонування системи для цієї Угоди є момент формування групи до якої включено Угоду. Початком функціонування групи вважається перший день місяця, в якому підлягає сплаті перший повний внесок у групі, до якої належить Учасник системи.

Угоду № 107851 було включено до Групи № 427 та надано порядковий номер 30 у цій групі.

Як вбачається з наданих позивачем документів, 07.05.2006 року позивач повідомив відповідача про розірвання укладеної Угоди та прохання перерахувати сплачені за угодою грошові кошти, а саме - чисті внески у порядку передбаченому п.14.3 ст.14 Додатку № 2 до Угоди (а.с.13).

08.06.2006 року відповідач повідомив позивача про розірвання угоди за заявою у відповідності до ст.12 Угоди та статті 14, п.14.1 Додатку № 2 до Угоди. Та повідомив позивача про те, що поверненню підлягають чисті внески, розраховані у відповідності до положень статті 14, п.14.2 Додатку № 2 до Угоди по закінченні Графіку внесків Групи, до якої належить позивач (а.с.16).

Позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам Угоди не виконав взяті на себе зобов'язання та не повернув грошові кошти, як це передбачено умовами договору.

Статтею 14 Додатку № 2 до Угоди передбачено, що Учасник системи, який ще не отримав автомобіль, має право у будь-який момент розірвати Угоду без пояснення причин. Учасник повинен повідомити Фірму про своє рішення у письмовій формі (п.14.1 Додатку № 2). Пунктом 14.2 ст.14 Додатку № 2 до Угоди Фірма здійснює повернення сплачених Чистих внесків Учаснику, що розірвав Угоду, тільки по закінченні Графіка внесків групи, до якої він належав. У цьому випадку Фірма здійснює повернення тільки Чистих внесків, сплачених Учасником, що розірвав Угоду, у відповідності до ціни автомобіля, що діяла в останньому місяці існування відповідної групи, за такою процедурою:

А) для розрахунку суми, що підлягає поверненню Учаснику системи, кількість сплачених Учасником системи внесків помножується на розмір Чистого внеску, що діяв в останньому місяці існування відповідної групи;

Б) з суми, отриманої в результаті описаного вище розрахунку, утримуються у вигляді штрафу 2 (два) цілих Чистих внески.

Крім того, пунктом 14.3 ст.14 Додатку № 2 до Угоди, слідує, що у разі непередбачених обставин, що сталися після вступу Учасника до АВТОПЛАНу, повернення внесених цим Учасником Чистих внесків буде здійснено Фірмою в найкоротший термін без утримання штрафів, передбачених п.14.2. Б) за умови, якщо цей Учасник виконував усі зобов'язання згідно з Угодою на момент виникнення непередбаченої обставини. До таких обставин відносяться, зокрема отримання Учасником інвалідності.

Так, як зазначав позивач та не заперечував відповідач, ОСОБА_1, отримав інвалідність, ІІ-гу групу якої було підтверджено повторним медичним оглядом МСЕК від 04.05.2009 року (а.с.14,15). ОСОБА_1, виконував усі зобов'язання згідно з Угодою на момент виникнення непередбаченої обставини, що стверджується відповідними копіями платіжних документів (а.с.7-12). Чисті внески, згідно до яких становлять 2525.02 грн., що також не заперечується відповідачем.

Згідно вимог пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Правовими наслідками невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов є покладення на сторону правових наслідків, передбачених ст.611 ЦК України.

Як було зазначено вище, позивач ОСОБА_1, сплатив відповідачу 2525.02 грн., Чистих внесків, які згідно до Додатку № 2 до Угоди, у порядку передбаченому п.14.3 ст.14 Додатку № 2 до Угоди підлягають поверненню позивачу, оскільки розірвання угоди відбулося за непередбачених обставин, що сталися після вступу Учасника до АВТОПЛАНу при виконанні Учасником усіх зобов'язань згідно з Угодою на момент виникнення непередбаченої обставини та які (Чисті внески) слід стягнути з відповідача - приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна», оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів стосовно невиконання ОСОБА_1, взятих на себе зобов'язань на момент виникнення непередбаченої обставини, а доводи представника відповідача, що викладені у запереченні не знайшли свого підтвердження відповідними доказами, які б підтвердили такі доводи.

Посилання представника відповідача щодо наявності у позивача другої групи інвалідності з 29.03.2005 року, тобто до вступу до системи АВТОПЛАНу 17.11.2005 року суд не бере до уваги, оскільки відповідач знаючи про наявність інвалідності у позивача при вступі до системи мав звернути на це увагу і застерегти позивача з цього приводу, що при вирішенні питання про розірвання Угоди останній буде позбавлений права скористатися ст.14 п.14.3 Додатку № 2 до Угоди, однак натомість уклав Угоду, що свідчить про недобросовісність з боку відповідача, а відтак повинен повернути Чисті внески позивачу у тому розмірі, в якому він просить, протилежне стороною відповідача не спростовано.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом України.

Статтею 60 ЦПК України крім того покладено обов'язок доказування і подання доказів сторонами. Із зазначеної статті слідує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Слід зазначити також, що відповідно до ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливим є, зокрема, умови договору про встановлення жорстоких обов'язків споживача, тоді як надання послуг обумовлене лише власним розсудом виконавця.

Приписами ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Відповідно до п.3 ст.9 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі розірвання договору, споживачу мають бути повернено грошові кошти у день розірвання договору, а в разі неможливості - в інший термін за домовленістю сторін, але не пізніше семи тижнів.

Отже, з врахуванням викладеного та того, що відповідач у своєму листі не заперечив проти розірвання Угоди № 107851, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача зазначеної вище суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому слід зазначити, що правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням. І саме до останнього виду грошових зобов'язань належить укладена сторонами Угода про надання послуг, спрямованих на придбання автомобіля (ст.1 Угоди), оскільки нею установлена ціна Угоди (Додаток № 1 до Угоди 53025.00 грн., - вартість автомобіля, якого позивач мав намір отримати за Угодою).

Крім того, слід також зазначити, що ст.625 ЦК України розміщена в розд.І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, а тому поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі Угоди № 107851, є грошовим зобов'язанням, а тому зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином з відповідача слід стягнути на користь позивача 349.46 грн., - суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 227.87 грн., - 3% річних від простроченої суми.

Щодо відшкодування позивачу моральної шкоди в розмірі 2000.00 грн., суд зазначає наступне.

Докази мають бути належними і доступними у відповідності до вимог ст.ст.58-59 ЦПК України.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до ст.23 та ст.1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Встановлено, судом, що між позивачем та відповідачем діяли договірні правовідносини, що регулюються вищевказаною Угодою та Книгою п'ятою «Зобов'язальне право» Цивільного кодексу України. Умовами угоди укладеної між позивачем та відповідачем відшкодування моральної шкоди не передбачено, позивачем не доведено факту заподіяння зі сторони відповідача моральних страждань, втрат немайнового характеру в зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань, суд дійшов висновку, що вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000.00 грн., задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Виходячи із цього принципу, суд не може за власною ініціативою збирати докази або робити інші процесуальні дії, направлені на збирання доказів, а лише оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з вище наведеного та у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України на користь держави повинно бути стягнуто з відповідача також і 229.40 грн., судових витрат, оскільки позивач звільнений від цього обов'язку на підставі п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».(а.с.14).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.21,55,129 Конституції України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст.23,509,526,610,611,625,626,1167 ЦК України та ст.ст.3,10,11,15,57-61,88,158,197,212-215,218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» м.Київ про стягнення коштів за договором та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» 01601 м.Київ вул.Воровського, 24, корпус № 1, 3-й поверх, р/р 26005003028300 в АБ «ІНГ Банк Україна», МФО 300379, код ЄДРПОУ 21691356 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_1, кошти в сумі 2525 (дві тисячі п'ятсот двадцять п'ять) грн., 02 коп., основного боргу за Угодою № 107851, 349 (триста сорок дев'ять) грн., 46 коп., - суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 227 (двісті сімдесят сім) грн., 87 коп., - 3% річних від простроченої суми, а всього на загальну суму 3102 (три тисячі сто дві) грн., 35 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» 01601 м.Київ вул.Воровського, 24, корпус № 1, 3-й поверх, р/р 26005003028300 в АБ «ІНГ Банк Україна», МФО 300379, код ЄДРПОУ 21691356 на користь держави судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн., 40 коп., який перерахувати на р/р 31215206700460, УДК у Олевському районі, код класифікації доходів бюджету - 220300001, Банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО - 811039.

В решті позову ОСОБА_1, щодо стягнення з відповідача моральної (немайнової) шкоди відмовити за безпідставністю даних вимог.

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. А особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В. В. Волощук