Постанова № 33403106, 06.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2013 року № 813/5417/13-а

16 год. 49 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Качур Р. П.

За участю секретаря судового засідання Іваськевича С.В.

прокурора Бойко Н. І., представника позивача Сороки В.С., представника відповідача ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2013 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафу у розмірі 1700 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено законодавство про рекламу - самовільно встановлено зовнішню рекламу біля входу в кафе за адресою: м. Львів, просп. Т.Шевченка, 22 без погодження з органами місцевого самоврядування, за що на відповідача було накладено штраф у розмірі 1700 грн. У передбачений законом строк сума штрафу відповідачем не сплачена.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просили позов задовольнити. Прокурор додатково зазначив, що рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 0257 від 17.05.2013 року відповідачем отримано та у встановлений строк не оскаржено. Представник позивача пояснив, що позивачем вжито усіх заходів, передбачених Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, щодо повідомлення позивача про розгляд його справи, проте позивач на розгляд справи не з'явився.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив, пояснив, що позивача не викликали на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, відтак позивач не міг належним чином захистити свої інтереси. Крім того звертає увагу, що на світлинах, які містяться у вимозі Департаменту економічної політики Львівської міської ради, неможливо ідентифікувати місцезнаходження зовнішньої реклами. Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності, суд встановив наступні факти та правовідносини.

21.02.2013 року Департамент економічної політики Львівської міської ради направив відповідачу вимогу № 23/Р-3-523, у якій у зв'язку із порушенням ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме самовільне встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами біля входу в кафе на просп. Т.Шевченка, 22 у м. Львові запропоновано позивачу в термін до 26.02.2013 року усунути вказане порушення.

12.03.2013 року Департаментом економічної політики Львівської міської ради скеровано позивачу подання № 23/Р-3-712 про порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме: фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 самовільно встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами біля входу в кафе на просп. Т.Шевченка, 22 у м. Львові.

01.04.2013 року позивачем складено Протокол про порушення законодавства про рекламу № 0299, відповідно до якого в порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 прийнято рішення про самовільне розміщення зовнішньої реклами біля входу в кафе на просп. Т.Шевченка, 22 у м. Львові без погодження з органами місцевого самоврядування, про що позивача поінформував Департамент економічної політики Львівської міської ради поданням № 23/Р-3-712 від 12.03.2013 року.

01.04.2013 року позивач звернувся до відповідача із листом № 1636, у якому просив у відповідності до ст. ст. 26, 27 Закону України «Про рекламу» надати до 23.04.2013 року інформацію про вартість розміщеної реклами, розповсюдженої з порушенням вимог рекламного законодавства (копії рахунків, платіжних доручень), пояснення по факту розміщення зовнішньої реклами з дорученням підтверджуючих документів.

10.04.2013 року позивач звернувся до відповідача із листом № 1831, у якому просив у відповідності до ст. ст. 26, 27 Закону України «Про рекламу» надати до 30.04.2013 року інформацію про вартість розміщеної реклами, розповсюдженої з порушенням вимог рекламного законодавства (копії рахунків, платіжних доручень), пояснення по факту розміщення зовнішньої реклами з дорученням підтверджуючих документів.

23.04.2013 року позивачем прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу № 0356, яким вирішено розпочати справу про порушення законодавства про рекламу відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

23.04.2013 року позивачем надіслано відповідачу повідомлення № 2011 та № 2012, відповідно до яких позивач запрошує відповідача на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу 17.05.2013 року з 09:00 год. до 11:00 год.

08.05.2013 року позивачем надіслано відповідачу повідомлення № 2211, відповідно до якого позивач запрошує відповідача на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу 21.05.2013 року з 09:00 год. до 11:00 год.

17.05.2013 року позивачем складено Протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу № 0257, відповідно до якого в порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 прийнято рішення про самовільне розміщення зовнішньої реклами біля входу в кафе на просп. Т.Шевченка, 22 у м. Львові без погодження з органами місцевого самоврядування, в порушення вимог п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу» не подано інформації про вартість розповсюдженої реклами або виготовлення реклами.

17.05.2013 року позивачем прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 0257, яким за самовільне розміщення зовнішньої реклами у населеному пункті без погодження з органами місцевого самоврядування на відповідача фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 1700 грн.

Станом на момент розгляду справи суму штрафу відповідачем у добровільному порядку не сплачено.

Приймаючи рішення, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно з ч. 1 ст. 16 цього ж Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 26 цього ж Закону контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

На вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Відповідно до ст. 27 цього ж Закону особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

- рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

- розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 року, у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 9-11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 року, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.

За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Згідно з п. 14 цього ж Порядку Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Згідно з п. 16 цього ж Порядку справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з п. 18 цього ж Порядку за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем не виконано рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 0257, яким за самовільне розміщення зовнішньої реклами у населеному пункті без погодження з органами місцевого самоврядування на відповідача фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 1700 грн.

Суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про неотримання ним повідомлень про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу. Позивачем до матеріалів справи додано копії реєстрів поштових відправлень та конверти з повідомленнями про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу. Вказаними доказами підтверджується виконання позивачем обов'язку щодо повідомлення відповідача про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази Суд дійшов висновку, що позивачем дотримано вимог Закону України «Про рекламу» та 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу під час прийняття рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 0257 від 17.05.2013 року. Вказане рішення відповідачем у встановлений законом не оскаржувалось та є обов'язковим до виконання.

Беручи до уваги те, що вимоги рішення № 0257 від 17.05.2013 року відповідачем не виконано, суму штрафу не сплачено, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 17-19, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету м. Львова (ЗКПО 38007573, Банк одержувач ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, р/р 31118106700004, код платежу 21081100) штраф у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 11 вересня 2013 року.

Суддя Качур Р.П.