Ухвала суду № 33403050, 27.08.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2355/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у Хмельницькій області про визнання неправомірним та скасування наказу , -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління юстиції у Хмельницькій області про визнання неправомірними та скасування наказів, зобов'язання поновити на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.06.2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.06.2013 року, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 працювала на посаді головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції і наказом в.о. начальника Головного управління юстиції у Хмельницькій області №229/04к від 23.04.2013 року була звільнена з посади за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків, покладених на неї трудовим договором.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Зокрема, в оскаржуваному рішенні суд зазначив, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки під час перебування на посаді позивач, неодноразово притягувалась до дисциплінарної відповідальності та отримувала догани, а тому відповідачем правомірно доведено, що при винесенні оскаржуваних наказів останній діяв на підставі та в межах повноважень передбачених чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.21 КзПП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові.

На підставі п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Згідно зі ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Головного управління юстиції у Хмельницькій області №170/04к від 04.03.2013 року позивачу за неналежне виконання своїх посадових обов'язків та допущені порушення вимог чинного законодавства оголошено догану. При винесенні даного наказу відповідач виходив з наступного. 14 січня 2013 року заявник ОСОБА_3 подав заяву про державну реєстрацію права власності на виробничо-складські та побутові приміщення за адресою АДРЕСА_1. За результатами розгляду даної заяви державний реєстратор 28.01.2013 року прийняла рішення №146090 про відмову у державній реєстрації прав та їх обмежень, мотивуючи тим, що подані заявником документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, зокрема: адреса незавершених будівництвом складських приміщень, визначена в договорі купівлі-продажу від 22.07.2003 року (АДРЕСА_2), не співпадає з адресою виробничо-складських та побутових приміщень, визначеною в декларації про готовність об'єкта до експлуатації (АДРЕСА_1), а також з адресою, визначеною в договорі оренди землі (АДРЕСА_1).

Зазначено, що згідно з п.13 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 (далі - Порядок), у разі подання не в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття. Державний реєстратор зупиняє розгляд заяви про державну реєстрацію на строк, що не перевищує п'яти робочих днів з моменту отримання заявником рішення про зупинення розгляду такої заяви.

Також відмічено, що відповідно до п.8-1 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон), під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно.

Проте в порушення вказаних норм державним реєстратором не було зроблено жодних запитів з даного питання та не зупинено розгляд справи.

22.03.2013 року наказом Головного управління юстиції у Хмельницькій області за №215/04к позивачу за неналежне виконання своїх посадових обов'язків та допущені порушення вимог чинного законодавства оголошено догану. З даного наказу вбачається, що підставою для його винесення було наступне. Так, 25 січня 2013 року до реєстраійної служби Кам'янець-Подільського управління юстиції надійшла заява від ОСОБА_4 про державну реєстрацію права власності (спільної сумісної) на квартиру за ОСОБА_5, ОСОБА_6, та померлим ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 за №324992 позивач прийняла рішення про державну реєстрацію та зареєструвала право власності (спільної сумісної) на квартиру за вказаними особами, порушивши п.7 ст.16 Закону, відповідно до якого державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

23.04.2013 року наказом Головного управління юстиції у Хмельницькій області №299/04к ОСОБА_2 було звільнено із займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків, покладених на неї трудовим договором. Підставою для винесення даного наказу було наступне. Так, 04.04.2013 року начальником реєстраційної служби головного управління юстиції проведено перевірку фактів за результатами розгляду скарги гр-на ОСОБА_8 до Державної реєстраційної служби України щодо відмови йому державним реєстратором ОСОБА_2 у державній реєстації права власності на нерухоме майно. Встановлено, що 11.01.2013 року ОСОБА_8 подав заяву про державну реєстрацію права власності на літню кухню. Разом із заявою було подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, державний акт на право приватної власності на землю та технічний паспорт на жилий будинок індивідуального житлового фонду. Зазначено, що державний реєстратор мала всі підстави для відмови в державній реєстрації на літню кухню в порядку п.4 ч.1 ст.24 Закону у зв'язку з невідповідністю поданих документів вимогам, встановленим цим Законом або неможливістю встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, оскільки державна реєстрація права власності на літню кухню неможлива, тому що це господарська будівля. Вказує, що разом з цим позивач прийняла рішення про зупинення розгляду заяви, обгрунтовуючи це тим, що не подані всі необхідні документи (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна), а 04.02.2013 року нею було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки заявником у зазначений строк не надано необхідних документів. Зазначається, що цим позивач порушив п.1 ч.2 ст.9 Закону, згідно якого державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Наказом від 23.04.2013 року №299/04к також відмічено, що протягом року до державного реєстратора ОСОБА_2 неодноразово застосовувались заходи дисциплінарного стягнення за неналежне виконання своїх посадових обов'язків та допущені порушення вимог чинного законодавства у вигляді оголошення догани (накази від 04.03.2013 року №170/04к та від 22.03.2013 року №215/04к), що свідчить про систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків.

Відповідно до п.2.2 Посадової інструкції головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції (затвердженої 19.04.2012 року) головний спеціаліст встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

Згідно з п.4.1-4.2 вказаної Інструкції головний спеціаліст несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань. За порушення законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно головний спеціаліст несе, зокрема, дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Зазначеним наказом (враховуючи наказ №307/04к від 26.04.2013 року про внесення змін до наказу від 23.04.2013 року №299/04к) позивача було звільнено із займаної посади на підставі п.3 ч.1 ст.40 КзПП України.

Позивач вказує на те, що, звільняючи її за вказаним пунктом, відповідач не витребував згоди Первинної профспілкової організації реєстраторів речового права на нерухоме майно Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик", членом якої вона є, однак слід зазначити наступне.

В Наказі від 23.04.2013 року №299/04к вказано, що у Кам'янець-Подільському міськрайонному управлінні юстиції та його структурних підрозділах не утворено первинних профспілкових організацій і ОСОБА_2 не є членом первинної профспілкової організації. Представник відповідача зазначив, що Головне управління юстиції у Хмельницькій області не володіло інформацією про те, що позивачка є членом профспілкової організації; будь-яких заяв про відрахування членських внесків профспілковій організації "Харчовик" до відповідача не надходило.

Судова колегія також враховує, що згідно Протоколу від 09.03.2013 року №1 установчих зборів первинної профспілкової організації реєстраторів речового права на нерухоме майно реєстраційної служби Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик" було створено первинну профспілкову організацію реєстраторів речових прав на нерухоме майно реєстраційнї служби Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик", вирішено приєднатись до Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик" та визнано її статут.

Рішенням від 13.03.2013 року №2 профспілкового комітету Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик" вирішено взяти на облік первинну профспілкову організацію реєстраторів речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик", яка є організаійною ланкою Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик".

13.03.2013 року за №440 профспілковим представником Фіголь С.В. було надіслано на адресу начальника Головного управління юстиції у Хмельницькій області повідомлення про створення первинної профспілкової організації реєстраторів речового права на нерухоме майно реєстраційної служби Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик".

Колегія суддів враховує, що згідно з ч.1 ст.43 КзПП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до ч.2 ст.252 КзПП України зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Разом з цим, відповідно до ст.1 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" член профспілки - особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески.

Відповідно до п.3.3 Статуту Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик" вступ до профспілки здійснюється шляхом подання письмової заяви в первинну організацію Профспілки про бажання стати членом Профспілки, визнання статуту Профспілки та підтвердження зобов'язання виконувати членські обов'язки.

Згідно з ч.2 ст.7 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами.

Однак позивачем не надано та не зазначено про наявність будь-яких заяв, поданих в первинну організацію профспілки, про вступ до неї чи про бажання стати її членом. Не містить відповідних положень про прийом ОСОБА_2 до профспілки і Протокол від 09.03.2013 року №1 установчих зборів первинної профспілкової організації реєстраторів речового права на нерухоме майно реєстраційної служби Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик".

Відповідно до п.6.4 Статуту Кам'янець-Подільської місцевої профспілкової організації "Харчовик" щомісячні членські внески складають один відсоток від заробітної плати та інших виплат, що здійснюються роботодавцем на користь працівника, однак будь-яких підтверджень відрахувань таких внесків до профспілки позивачем суду не надано. Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позивач не була членом первинної профспілкової організації, а тому згоди останьої на її звільнення не потрібно.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови об'єктивно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 серпня 2013 року .

Головуючий Боровицький О. А.

Судді Сапальова Т.В.

Сушко О.О.