УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2013 року Справа № 9104/35869/10
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів: Сапіги В.П., Хобор Р.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління комунальної власності Тернопільської міської ради на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2010 року по справі за позовом Управління комунальної власності Тернопільської міської ради до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000702304/0/25972 від 22.04.2010 року,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Управління комунальної власності Тернопільської міської ради, в липні 2010 року звернулося в суд з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000702304/0/25972 від 22.04.2010 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що при прийнятті рішення, відповідач не взяв до уваги той факт, що управління комунальної власності Тернопільської міської ради є органом, уповноваженим укладати договори оренди, а не орендодавцем майна комунальної власності. В договорах оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності, управління комунальної власності Тернопільської міської ради виступає як уповноважений орган по укладенню договорів оренди. Позивач вважає, що контролюючим органом також допущено ряд суттєвих невідповідностей та порушень вимог Закону України «Про податок на додану вартість», так згідно п.3.2.2. 4.3.2 ст.3 вказаного Закону, визначено, що не є об'єктом оподаткування операції з передачі майна у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг. Внаслідок чого Управління, не порушувало п.1.4 ст. 1, пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст.4 Закону «Про податок на додану вартість» і не занижувало сплату податку на додану вартість в сумі 3 758 993 грн.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2010 року в справі №2а-2442/10/1370 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Управлінням комунальної власності Тернопільської міської ради подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2010 року в справі №2а-2442/10/1370 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної постанови було неповно з'ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права. Апелянт додатково зазначає, що визначаючи, Управління комунальної власності орендодавцем комунального майна, суд посилається, зокрема, на ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», де зазначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, проте, не враховує, що міська рада своїми рішеннями від 15.08.2002 року №4/4/62 «Про розмежування повноважень по управлінню майном, яке належить до комунальної власності м. Тернополя», №5/4/14 від 24.11.2006 року «Про розмежування повноважень по управлінню майном, що є комунальною власністю м. Тернополя» зі змінами та доповненнями, якраз і визначила орендодавцем комунального майна виконавчий комітет міської ради, а не управління комунальної власності чи будь-який інший виконавчий орган міської ради. Апелянт також зазначає, що операції з оренди майна (оперативного лізингу) не підлягають оподаткуванню.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1,2,ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Управління комунальної власності Тернопільської міської ради слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що Управління комунальної власності Тернопільської міської ради зареєстроване як юридична особа 17.10.2006р. (ідентифікаційний код 25781553) виконавчим комітетом Тернопільської міської ради та здійснює свою діяльність відповідно до «Положення про управління комунальної власності Тернопільської міської ради» затверджене рішенням Тернопільської міської ради від 28.09.2006р. №5/2/48.
Управління було зареєстровано, як платник ПДВ, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 11.02.2004р. №26750178 та від 06.11.2006р. №26758361, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 257815519189. Рішенням Тернопільської ОДПІ від 30.12.2008р. скасовано реєстрацію управління, як платника ПДВ.
08 квітня 2010р. Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено позапланову невиїзну перевірку управління комунальної власності Тернопільської міської ради з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року за результатами якої складено акт перевірки №№3281/23-42/25781553.
На підставі Акту Тернопільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0000702304/0/25972 від 22.04.2010р. за порушення п.1.4 ст. 1, пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3 , п.4.1 ст.4, п.п.7.8.1. п.7.8. ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», п.п.4.1.4. п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість 7 518 156 грн. в тому числі 3 758 993грн. - основного платежу та 3 759 163грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Управління у своїй діяльності при наданні в оренду майна комунальної власності з липня 2006року по листопад 2008року керувалося:
Рішенням Тернопільської міської ради від 24.07.2002р. №655, яким затверджено «Положення про порядок надання в оренду нежитлових приміщень комунальної власності міста Тернополя»;
Рішенням Тернопільської міської ради від 27.12.2006р. №495, яким затверджено «Положення про порядок надання в оренду комунального майна міста Тернополя»;
Рішенням Тернопільської міської ради від 21.03.2007р. №317, яким затверджено нове «Положення про порядок надання в оренду комунального майна міста Тернополя»;
Рішення Тернопільської міської ради від 07.03.2007 року №5/7/22 «Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду комунального майна».
Статтею 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: 1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
В статті 11 вказаного вище Закону зазначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Правовий статус Управління комунальної власності Тернопільської міської ради визначений Положенням про управління комунальної власності Тернопільської міської ради затвердженим рішенням Тернопільської міської ради від 28.09.2006 року №5/2/48 (далі - Положення).
Відповідно до цього Положення Управління комунальної власності є виконавчим органом Тернопільської міської ради, нею утворюється, їй підзвітне і підконтрольне, підпорядковане виконавчому комітету та міському голові. Управління комунальної власності є юридичною особою, має рахунки в установах банків, круглу гербову печатку, штампи, бланки та інші реквізити. Управління комунальної власності користується майном, наданим міською радою.
Відповідно до Положення Управлінню комунальної власності Тернопільської міської ради делеговані наступні повноваження щодо управління комунальним майном: облік та контроль за використанням майна міста; управління майном, що належить до комунальної власності міста; здійснення функцій по укладенню, припиненню договорів оренди та безоплатного користування, виступає продавцем об'єктів комунальної власності міста та здійснює інші повноваження, які наведені в цьому Положенні.
Відповідно до делегованих прав управляти комунальним майном Управління комунальної власності Тернопільської міської ради як уповноважений орган та орендодавець заключало договори оренди майна, що належить до комунальної власності, визначало в даних договорах розмір орендної плати (без ПДВ), обумовлювало інші істотні умови договору. Дані договори складались в двох екземплярах, які зі сторони «Орендодавця» підписувались керівником управління та скріплювались круглою печаткою Управління комунальної власності Тернопільської міської ради. Приміщення передавались орендодавцем - Управлінням комунальної власності Тернопільської міської ради орендарям згідно Актів передавання нежитлових приміщень в оренду. У періоді, що перевірявся, Управлінням комунальної власності Тернопільської міської ради помісячно виставлялись рахунки орендарям на орендну плату, в яких не нараховано ПДВ на вартість орендної плати.
Оцінивши наведені обставини та беручи до уваги матеріали справи колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що в Положенні про порядок надання в оренду комунального майна міста Тернополя затвердженому рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №495 від 27 грудня 2006 року, Положенні про надання в оренду комунального майна міста Тернополя затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №317 від 21 березня 2007 року та договорах про оренду орендодавцем комунального майна зазначено виконавчий комітет Тернопільської міської ради, проте при укладенні договорів оренди комунального майна Управління комунальної власності Тернопільської міської ради виступало, як уповноважений орендодавець і управлінець майном, визначало розмір орендної плати та щомісячно виставляло рахунки орендарям за орендну плату в яких не нараховувалось ПДВ на вартість орендної плати.
Відповідно п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).
Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Згідно п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).
Виходячи з вище викладеного, операції з оплати вартості послуг за договорами оренди комунального майна є об'єктом оподаткування податком на додану вартість і визначена договором плата за оренду приміщення підпадає під об'єкт оподаткування. Відповідно у орендодавця виникають податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суми визначені об'єктом оподаткування.
Базою оподаткування відповідно до вимог п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» визначається повна вартість орендної плати.
Викладене твердження підтверджується висновком № 5806 судово-економічної експертизи від 30.07.2010 року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса
Управління комунальної власності Тернопільської міської ради, як уповноважений орендодавець і управлінець майном видавало рахунки орендарям комунальної власності без включення ПДВ.
В наслідок вказаного порушення Закону України «Про податок на додану вартість», суд вважає, що позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 3758993грн. з липня 2006 року по листопад 2008 року, що підтверджується актом перевірки №3281/23-42/25781553 від 08.04.2010 року, податковим повідомленням - рішенням №0000702304/0/25972 від 22.04.2010р., висновком № 5806 судово-економічної експертизи від 30.07.2010 року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса та матеріалами справи.
При цьому нагадаємо, що ПДВ обкладаються операції тільки у бюджетних організацій, зареєстрованих платниками ПДВ. Але якщо за останні 12 календарних місяців загальний обсяг поставки у такої організації перевищив 61 200 грн. (3 600 НМДГ), то згідно з п. 2.1 і 9.3 Закону України «Про податок на додану вартість» ця неприбуткова організація зобов'язана зареєструватися платником податку на додану вартість і на неї поширюватимуться всі правила та вимоги, установлені Законом.
Відповідно до пп. 3.1.1 указаного Закону операції з оплати вартості послуг, що надаються на підставі договорів оренди, є об'єктом обкладення податком на додану вартість.
Оскільки відповідно до п. 4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» база обкладення операції податком на додану вартість визначається виходячи з договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), то повна вартість послуги оренди, у тому числі і відшкодовані витрати (податок на землю та комунальні витрати), є базою обкладення ПДВ при оренді майна, що належить бюджетній організації.
На дату виникнення податкових зобов'язань бюджетною організацією, відповідно до п. 7.2 Закону України «Про податок на додану вартість», виписується податкова накладна у двох примірниках.
Що стосується дати виникнення податкових зобов'язань, то при її визначенні слід керуватися пп. 7.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість». Ця норма свідчить, що такою датою вважається дата, на яку припадає подія, що відбулася раніше:
- або дата зарахування коштів від орендаря на спеціальний рахунок (оприбуткування грошових коштів у касу організації);
- або дата оформлення документа, що підтверджує факт надання послуг з надання приміщення в оренду (підписання акта виконаних послуг).
Суд першої інстанції правильно вказав, що неотримання Управлінням комунальної власності Тернопільської міської ради на власні поточні банківські рахунки сум за оплату орендної плати не спростовує обов'язку управління виписувати податкові накладні на повну вартість орендної плати, де окремим рядком визначати суду ПДВ, яка додається до вартості орендної плати.
Крім того в матеріалах справи міститься вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 березня 2011 року, в якому встановлено ознаки злочину в діях головного бухгалтера Управління комунальної власності Тернопільської міської ради, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді ненадходження до бюджету податку на додану вартість.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене апеляційні вимоги управління комунальної власності Тернопільської міської ради є неаргументованими та в їх задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління комунальної власності Тернопільської міської ради залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2010 року в справі №2а-2442/10/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий І.О. Яворський
Судді В.П. Сапіга
Р.Б. Хобор
Судове рішення № 33397223, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2442/10/1970. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: