Ухвала суду № 33386215, 10.09.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/5484/13-к Головуючий у І інстанції Бобкова Н.В.Провадження № 11-кп/780/274/13 Доповідач у 2 інстанції СеменцовКатегорія 4 10.09.2013

УХВАЛА

іменем України

05 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Семенцова Ю.В.,

суддів Костенко І.В., Говорухи В.І.,

при секретарі Підлісної В.В.,

за участю прокурора Стаховської Н.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12013100030000933 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури м. Біла Церква Київської області на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2013 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Абаза Таштибського району Красноярського краю, Росія, громадянина України, росіянина, з вищою освітою, розлученого, жителя АДРЕСА_1,

засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до п'яти років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки та відповідно до ст. 76 КК України покладено на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально- виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі міського фінансового управління Білоцерківської міської ради задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Білоцерківського міського бюджету 4179 грн. 14 коп. витрат Білоцерківської міської лікарні № 2 на лікування потерпілої ОСОБА_3

Вирішено питання щодо речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіянні, за наступних обставин.

05.02.2013 року близько 20-ї години ОСОБА_1, знаходячись в своїй квартирі АДРЕСА_1 та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння після спільного розпиття алкогольних напоїв зі своєю співмешканкою ОСОБА_3, на грунті раптово виниклих неприязних відносин вчинив сварку з останньою, в ході якої умисно, передбачаючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи наслідків у вигляді завдання ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, наніс цілеспрямований удар кухонним ножем в область живота останньої, чим заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді рани на передній поверхні живота зліва у нижньому відділі, від якої йде рановий канал «ззовні до середини, медіально та вверх» і проникає в черевну порожнину; ушкодження стінки та брижі тонкої кишки, 300 мл крові у черевній порожнині, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію - як небезпечні для життя.

В апеляційній скарзі та доповнені до неї прокурор вважає вирок суду незаконним і просить його скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та ухвалити новий вирок, призначивши ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України 6 років позбавлення волі, а також вирішити у вироку питання щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення 30000 грн. моральної шкоди, оскільки суд першої інстанції у вироку не зазначив рішення по даному позову.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а вирок слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Обставини провадження, доведеність вини та кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому розгляді ніким, в тому числі обвинуваченим, не оспорювались і, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, судом не досліджувалися. Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину та цивільний позов, заявлений прокурором, про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3, визнав повністю.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні злочину за зазначених у вироку обставин відповідають фактичним обставинам провадження.

Суд першої інстанції, розглядаючи дане кримінальне провадження, прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1, правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 121 КК України, як спричинення потерпілій ОСОБА_3 тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, та стягнув з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід Білоцерківського міського бюджету 4179 грн. 14 коп. витрат Білоцерківської міської лікарні № 2 на лікування потерпілої ОСОБА_3

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції статті КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин відповідно до положень Загальної частини КК, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах мінімального строку санкції статті обвинувачення, суд першої інстанції в достатній мірі врахував тяжкість вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_1, маючи судимість, вчинив новий злочин у стані алкогольного сп'яніння - наведені обставини суд визнав як обтяжуючі відповідальність обставини.

Разом з тим, ОСОБА_1 у скоєному розкаюється, своїми діями сприяв слідству, надає потерпілій ОСОБА_3, яка хворіє, матеріальну допомогу, утримує матір-пенсіонерку - наведені обставини суд першої інстанції вважав як пом'якшуючі.

Виходячи з наведеного, доводи апелянта, що призначене судом обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, є безпідставними.

Врахувавши всі наведені обставини, а також думку потерпілої ОСОБА_3, яка просила суд обрати ОСОБА_1 покарання, не пов'язане з позбавленням волі, оскільки вона знаходиться на його утриманні, колегія суддів вважає законним і обґрунтованим висновок суду про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без відбування покарання у виді позбавлення волі та рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.

А тому доводи прокурора про те, що суд першої інстанції неправильно застосував ст. 75 КК України, не ґрунтуються на вимогах закону..

Доводи прокурора в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції у вироку не зазначив рішення по цивільному позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 є слушними. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, потерпіла ОСОБА_3 просила суд залишити без задоволення заявлений нею до обвинуваченого ОСОБА_1 цивільний позов про стягнення моральної шкоди. Але суд першої інстанції у вироку рішення по даному цивільному позову не зазначив, що є порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, але не істотним та не є підставою для скасування вироку, оскільки дане порушення не впливає на права, свободи та інтереси учасників кримінального провадження, в тому числі потерпілої ОСОБА_3, яку не позбавлено права звертатися з даним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки судом першої інстанції правильно застосовано кримінальний закон, істотних порушень кримінально-процесуального закону не допущено, тому підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування або зміни вироку колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Головуючий

Судді