Ухвала суду № 33383966, 02.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Ковалюк Я.Ю., Горейко М.Д.,

секретаря - Лисак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації України на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 21 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання права власності на автомобіль,-

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 27 березня 2013 року звернувся з позовом до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання права власності на автомобіль та зобов'язання зняти автомобіль зі свого обліку. Заявлені позовні вимоги мотивував тим, що позивач, як член сім'ї інваліда другої групи - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до п.37 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 08.09.1997 №999, набув право власності на автомобіль, переданий ОСОБА_2 громадянином Німеччини в благодійних цілях через головне управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської ОДА. Вважає неправомірним посилання відповідача на те, що розгляд питання про передачу йому автомобіля можливий тільки після сплати митних платежів за ставками, що діяли на час ввезення автомобіля, оскільки Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою КМУ від 19.07.2006 №999, набрав чинності після виникнення спірних правовідносин, а тому застосуванню не підлягає.

Рішенням Тисменицького районного суду від 21.06.2013 позов було задоволено - визнано за позивачем право власності на автомобіль марки AUDI А6 1,8, 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, зобов'язано Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації зняти зі свого обліку вказаний автомобіль. Дане рішення обґрунтовано тим, що відповідно до п.37 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями від 08.09.1997 №999, в редакції, чинній на час прийняття рішення про надання спірного автомобіля, після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безоплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення. Щодо посилання відповідача на п.п. 16, 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19.07.2006 №999, то суд першої інстанції виходив з того, що за приписами ч.1 ст. 58 Конституції України, ст.5 ЦК України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. При вирішенні справи була врахована правова позиція Верховного суду України, викладена в постанові від 30.01.2012 у справі №6-72 цс11, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації оскаржив дане рішення в апеляційному порядку, вважаючи його незаконним внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Апелянт вважає, що при вирішенні спору слід застосовувати п.п. 16, 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19.07.2006 №999, який був чинним на час смерті ОСОБА_2, а також ст.11/1 Закону України "Про гуманітарну допомогу" від 15.12.2009. Просить рішення суду першої інстанції скасувати.

ОСОБА_1 подав заперечення на апеляційну скаргу, в якій посилається на положення ст.41 Конституції України, ч.2 ст.328 ЦК України, рішення Конституційного суду України від 29.06.2010 №17-рп/2010, вказує, що правовідносини за своїм характером є триваючими, такими, що не могли бути припиненими шляхом внесення змін (втрати чинності) правовим актом. Просить рішення Тисменицького районного суду від 21червня 2013 року залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримали з наведених у ній мотивів.

Позивач та його представник проти вимог апеляційної скарги заперечили. Просили її відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

Перевіряючи застосування судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів погоджується з тим, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення п.37 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями від 08.09.1997, які були чинними на час надання автомобіля ОСОБА_2

Порядок забезпечення інвалідів автомобілями від 19.07.2006 установлює обмеження та зобов'язання, яких не було в цьому Порядку від 08.09.1997, чинному на момент виникнення правовідносин. А тому суд першої інстанції вірно виходив із положень ч.1 ст. 58 Конституції України, ст.5 ЦК України щодо незворотності дії в часі нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Саме така правова позиція наведена в постанові Верховного суд України від 30.01.2012 у справі №6-72цс11, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Дана постанова в силу ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації слід відхилити, рішення Тисменицького районного суду від 21.06.2013 - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації України відхилити.

Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 21 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: Я.Ю. Ковалюк

М.Д. Горейко