Постанова № 33380600, 03.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2013 р. Справа№ 910/4715/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

за участю представників:

від позивача: Глущенко О.А. - представник; Рудницький В.Ю. - голова правління;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українського фонду підтримки підприємництва

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 22.04.2013р.

у справі № 910/4715/13 (суддя Босий В.П.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Космос"

до Українського фонду підтримки підприємництва

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.04.2013р. у справі № 910/4715/13 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення місцевого суду повністю, та прийти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013р. у справі № 910/4715/13 апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

В апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що на момент вчинення виконавчого напису 22.07.2002 року юридичну особу ПП «Укрінпродмаш» не було ліквідовано, а тому виконавчий напис підлягав виконанню, але на думку апелянта, до теперішнього часу напис не міг бути виконаний, оскільки апелянт не мав змоги захистити свої інтереси.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя Тищенко А.І., судді: Корсакова Г.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013р. у справі № 910/4715/13 апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Корсакової Г.В. сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2013р. у справі № 910/4715/13 розгляд справи відкладено на 03.09.2013 рік у зв'язку з витребуванням у сторін додаткових документів.

В судове засідання 03.09.2013 року представник відповідача не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Вислухавши думку представників позивача, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Космос" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Українського фонду підтримки підприємництва про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

11.08.1998 р. між Фондом та Закритим акціонерним товариством "Укрінпродмаш" було укладено фінансово-кредитну угоду №5, відповідно до умов п. 1.1 якої згідно з рішенням Кредитної ради Фонд надає позичальнику фінансовий кредит на організацію виробництва лабораторного обладнання для діагностики сифілісу при використанні вітчизняних тест-систем 2 500 000,00 грн. строком на три роки із сплатою 10% річних.

Пунктом 2.1 вказаної угоди встановлено, що в забезпечення платіжних зобов'язань Фондом прийнято поручительство ВАТ "Космос" у формі майна, яке буде стягнено у разі порушення умов угоди в порядку, встановленому законодавством України.

21.10.1998 р. між ВАТ "Космос", правонаступником якого є Товариство, (заставодавець), Фондом (заставодержатель) та ЗАТ "Укрінпродмаш" (підприємством) було укладено договір застави.

Даний договір, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П. 21.10.1998 р. за №484.

Відповідно до п. 1 договору застави заставодавець за згодою підприємства зобов'язується перед заставодержателем відповідати за виконання в повному обсязі фінансових зобов'язань, які складають суму 2 500 000,00 грн. і витікають з фінансово-кредитної угоди від 11.08.1998 р. №5, що укладений між підприємством і заставодержателем.

У забезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків заставодавець передає в заставу заставодержателю основні засоби.

Предметом застави згідно п. 2 договору застави є виробничий корпус №2 задовільної якості.

22.07.2002 р. на забезпечення зобов'язань ЗАТ "Укрінмаш" за угодою приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П. було вчинено виконавчий напис №3452, яким звернено стягнення на незакінчений будівництвом, побудований на 85% виробничий корпус №2, розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Леніна, 68, що належить товариству.

Із спірного виконавчого напису вбачається, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого нерухомого майна, нотаріус пропонував задовольнити вимоги Фонду в розмірі 2 831 739,32 грн., з яких 2 793 972,74 грн. основного боргу, 35 966,58 грн. штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 1 800,00 грн. виконавчого збору.

21.03.2012 р. старшим державним виконавцем відділу ДВС Обухівського МРУЮ було відкрито виконавче провадження ВП31791161 з виконання вказаного виконавчого напису.

12.12.2012 р. було проведено державну реєстрацію припинення ПП "Украінпродмаш", яке є правонаступником ЗАТ "Укрінпродмаш", на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи.

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю, на думку позивача, підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що Закрите акціонерне товариство "Укрінпродмаш" своїх зобов'язань щодо повернення суми кредиту та штрафних санкцій у визначений угодою строк не виконало.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

21.03.2012 р. старшим державним виконавцем відділу ДВС Обухівського МРУЮ було відкрито виконавче провадження ВП31791161 з виконання виконавчого напису №3452, вчиненого 22.07.2002 р. Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П., яким звернено стягнення на незакінчений будівництвом, побудований на 85% виробничий корпус №2, розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Леніна, 68, що належить Товариству.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Як свідчать матеріали справи, а саме відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які містяться на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) підтверджується, що 12.12.2012 р. було проведено державну реєстрацію припинення Приватного підприємства "Украінпродмаш", яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Укрінпродмаш", на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Таким чином, слід зауважити, що з 12.12.2012 р. боржник за угодою (ПП "Украінпродмаш") є ліквідованим у визначеному законом порядку, а відтак і зобов'язання з повернення ним суми кредиту та штрафних санкцій, які виникли на підставі угоди, припинилися згідно приписів статті 609 ЦК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про заставу" застава припиняється, зокрема, з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання, яка в силу закону припиняється одночасно з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

За таких обставин, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання ПП "Украінпродмаш" зі сплати суми кредиту та штрафних санкцій в порядку статті 609 ЦК України, зобов'язання Товариства за договором застави станом на 12.12.2012 р. є також припиненим в силу Закону.

Відповідно до приписів ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 ГК України.

Положеннями ст. 16 15 ЦК України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника.

В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Виходячи з приписів частини другої статті 50 Закону України "Про нотаріат", право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК. При цьому за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК, статей 1 і 3 названого Закону нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 15 ГПК України справи у спорах про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню відповідача або про проведення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

Предметом доказування у спорах зазначеної категорії є наявність обставин, які свідчать про порушення нотаріусом при вчиненні спірного виконавчого напису встановлених чинним законодавством правил вчинення нотаріальної дії.

Окремим випадком звернення з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є випадок, коли обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.

Стосовно посилань скаржника на те, що судом першої інстанції здійснено невірний висновок про визнання виконавчого напису, вчиненого 22.07.2002 р. Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П. за №3452, таким, що не підлягає виконанню, слід зауважити наступне: відповідно до ст. 28 Закону України «Про заставу» визначено, що застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання. ПП «Укрінпродмаш», боржник за основним зобов'язанням був ліквідований, та 12.12.2012 року внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, похідне зобов'язання за договором застави між УФПП та ВАТ «Космос» від 21.10.1998 року є припиненим, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання за фінансово-кредитною угодою №5 від 11.08.1998 року між УФПП та ЗАТ «Укрінпродмаш» (з 19.02.2001 ПП «Укрінпродмаш»).

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 05.04.2007 р. у справі №2/1051-24/183.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Рішення Господарського суду м. Києва від 22.04.2013 у справі №910/4715/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Українського фонду підтримки підприємництва на рішення Господарського суду м. Києва від 22.04.2013 р. у справі № 910/4715/13 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 22.04.2013 року по справі № 910/4715/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/4715/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Тищенко А.І.

Судді Михальська Ю.Б.

Отрюх Б.В.