Ухвала суду № 33379502, 04.09.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1779/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Екосервіс" до Хмельницької митниці про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ПП "Екосервіс" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці про скасування податкового повідомлення-рішення. Позовні вимоги мотивовано тим, що Хмельницькою митницею було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання приватним підприємством "Екосервіс" законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товару за митною декларацією №400040000/2013/000901, результати якої оформлені актом №Н/0010/2013/400000000/0023654276 від 19.02.2013 року. На підставі висновків акту Хмельницькою митницею винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 15.03.2013 року №034. Вважаючи висновки митного органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року скасувати, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дав пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПП "Екосервіс" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 20.03.1998 року.

В період з 15.02.2013 року по 19.02.2013 року Хмельницькою митницею було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання приватним підприємством "Екосервіс" законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товару за митною декларацією №400040000/2013/000901, результати якої оформлені актом №Н/0010/2013/400000000/0023654276 від 19.02.2013 року. Перевіркою виявлено порушення позивачем Закону України "Про Митний тариф України" від 05.04.2001 року№2371-ІІІ (зі змінами та доповненнями), в частині неправильної класифікації товарів, що, у свою чергу, спричинило несплату до Державного бюджету України належних податків; сума заниження податкового зобов'язання ПП "Екосервіс" (код ЄДРПОУ 23654276), визначеного за результатами проведеної перевірки, складає 2570,64 грн. (вивізне мито).

На підставі висновків акту перевірки Хмельницькою митницею прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 15.03.2013 року №034, яким визначено суму грошового зобов'язання (вивізне мито) в розмірі 3213,30 грн., в тому числі 2570,64 грн. - за основним платежем та 642,66 грн. - за штрафними санкціями.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до контракту №03/41/2012 від 01.10.2012 року приватне підприємство "Екосервіс" (продавець) взяло на себе зобов'язання поставити BIO ENERGOEKO sp.z o.o. (Польща) макуху технічну з соняшника, в кількості 2500 тон.

На виконання умов контракту №03/41/2012 від 01.10.2012 року, відповідно до митної декларації №400050000/2013/000901 від 25.01.2013 року позивач експортував товар - макуха технічна з соняшника негранульована (одержана під час добування соняшникової олії методом пресування) сіро-зелено-коричньового кольору із запахом соняшнику. Масова частка вологи 7,8%, масова частка загальної золи у перерахунку на абсолютно суху речовину 1,0%. Олійність 8,0%. Даний товар у графі 31 класифіковано за кодом УКТЗЕД 2306300000.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до ч.8 ст.257 Митного кодексу України (далі - МК України), митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, у тому числі у вигляді кодів, відомості про товари згідно з УКТЗЕД.

Згідно з ч.3 ст.345 МК України, митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Так, ч.2 ст.69 МК України покладає на митні органи обов'язок здійснювати контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

Для цього, в силу ч.3 ст.69 МК України, на вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Згідно п. 9 розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 року за №1085/21397, якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації). Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі: виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень.

Згідно ч.5 ст.69 МК України, під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

У випадку виникнення сумніву щодо заявленого в митній декларації коду товару, митниця з метою контролю правильності заявленого декларантом коду зобов'язана взяти проби (зразки) товару, провести їх лабораторне дослідження, та тільки на підставі результатів цього дослідження приймати рішення про перекодування товару.

Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України проведено дослідження проб товару, заявленого у графі 31 митної декларації №400050000/2013/000901 від 25.01.2013 року - продукт макуха технічна з соняшника негранульована (одержана під час добування соняшникової олії методом пресування) сіро-зелено-коричньового кольору із запахом соняшнику. Масова частка вологи 7,8%, масова частка загальної золи у перерахунку на абсолютно суху речовину 1,0%. Олійність 8,0%. Завдання для дослідження: визначити наявність чи відсутність подрібненого або не подрібненого насіння соняшнику у продукті; перевірити на відповідність задекларовані характеристики товару у відсотках, а саме: олійність, масову частку вологи, масову частку загальної золи у перерахунку на абсолютно суху речовину; чи відповідають зразки товарів задекларованим.

За результатами проведеного дослідження складено висновок №142001301-0035 від 07.02.2013 року, яким встановлено, що масова частка жиру і екстрактивних речовин в перерахунку на абсолютно суху речовину становить 12,43%. За показниками масової частки вологи та летких речовин та масової частки сирого жиру в перерахунку на абсолютно суху речовину досліджень надана проба не відповідає ГОСТ 80-96 "Жмых подсолнечный. Технические условия". За значенням масової частки жиру і екстрактивних речовин проба не є шротом. Визначена масова частка вологи та легких речовин також не відповідає значенню цього показника, вказаному у гр.31 МД від 25.01.2013 року №400050000/2013/000901. У технічних умовах, передбачених ГОСТ 80-96 на макуху соняшникову, відсутній показник "олійність". З урахуванням вищевикладеного, відповідачем в акті перевірки №Н/0010/2013/400000000/0023654276 від 19.02.2013 року визначено, що товар повинен класифікуватись за кодом 120609900 згідно з УКТЗЕД.

Згідно з ч.4 ст.69 МК України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до розділу IV Закону України "Про митний тариф України", до товарної позиції 2306 включається макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, не гранульовані або гранульовані (зокрема, код 2306 30 00 00 - з насіння соняшнику).

Відповідно до розділу IІ даного Закону, до товарної позиці 1206 включається насіння соняшнику, подрібнене або не подрібнене, зокрема, код 1206 00 10 00 (для сівби; інше), код 1206 00 91 00 (лущене; у лушпинні сірого кольору та з білими смугами) та код 1206 00 99 00 (інше).

Наказом Державної митної служби України від 30.12.2010 року №1561 затверджені Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. У Поясненнях до товарної позиції 2306 вказано, що до цієї товарної позиції включаються макуха та інші тверді відходи і залишки, крім зазначених у товарній позиції 2304 або 2305, що залишаються після добування олії з насіння олійних культур, олійних плодів і зародків зерна зернових культур за допомогою розчинників чи олійницького преса, або роторного експелера. Відходи і залишки, що включаються до цієї товарної позиції, можуть бути у вигляді плиток (брикетів), борошна чи гранул.

Водночас, згідно з Поясненням до УКТЗЕД до товарних позицій 1201-1207 включаються насіння та плоди, використовувані для екстрагування (пресуванням або розчинником) харчових або технічних мастил і жирів, незалежно від їхнього призначення, для сівби чи інших цілей. Насіння та плоди, що включаються в товарні позиції цієї групи, можуть бути цілими, подрібненими, колотими або лущеними. У товарні позиції цієї групи не включаються тверді залишки після екстракції рослинної олії з олійного насіння або плодів олійних культур (включаючи знежирене борошно і крупу) (товарна позиція 2304, 2305 або 2306).

В додаткових поясненнях до товарної категорії 1206 00 99 зазначено, що ця товарна категорія включає насіння соняшнику, з якого виробляють олію для споживання людиною. Воно зазвичай постачається в лушпинні, яке має чорний колір. Як правило, довжина насіння та лушпиння майже однакова. У цьому насінні вміст олії зазвичай становить приблизно 40-45 мас. % .

Позивачем в обґрунтування класифікації товару згідно заявленого ним коду надано лист Міністерства екології та природних ресурсів України від 13.11.2012 року №2710/07/5-7 та експертний висновок Хмельницької торгово-промислової палати №С-108 від 08.06.2012 року (які вказують, що макуха технічна з соняшника, гранули паливні з лузги соняшника, брикети з лузги соняшника (відходи з виробництва олії) відповідають коду 2306300000), проте Міністерство екології та природних ресурсів України не наділене повноваженнями на визначення такого коду, а експертний висновок Хмельницької торгово-промислової палати №С-108 від 08.06.2012 року є дещо загальним та не охоплює усю специфіку відносин, щодо яких виник спір.

В акті №Н/0010/2013/400000000/0023654276 від 19.02.2013 року зроблено висновок (посилаючись на результатами лабораторної перевірки), що експортований товар не є макухою, жмихом та лушпинням соняшнику (невідповідність ГОСТ 80-96 за показниками масової частки вологи та летких речовин та масової частки сирого жиру в перерахунку на абсолютно суху речовину), а згідно діючих в Україні ДСТУ та ГОСТів, не передбачено інших відходів і залишків, які одержуються під час добування рослинних жирів та олій.

Також в акті актом №Н/0010/2013/400000000/0023654276 від 19.02.2013 року вказано, що товар складається з дробленої речовини, що свідчить про те, що товар не піддавався розмелюванню, а підданий процесу дроблення - однак висновок експерта Центрального митного управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України №142001301-0035 від 07.02.2013 року такої позиції не містить.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що віднесення товару до тієї чи іншої класифікаційної групи УКТЗЕД встановлюється виключно згідно положень Закону України "Про Митний тариф", з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД. В той же час ГОСТ, ДСТУ - це стандарти та технічні умови, щодо якісних характеристик товару, встановлені органами Державної стандартизації та сертифікації, які розповсюджуються виключно на товари, що виробляються підприємствами згідно цих стандартів та умов, невідповідність товарів ГОСТ або ДСТУ не є підставою для визначення товару не якісним або некондиційним.

З огляду на вищевикладені обставини, невідповідність експортованого товару вимогам ГОСТ (за показниками масової частки вологи, летких речовин та масової частки сирого жиру в перерахунку на абсолютно суху речовину) не вказує на неправомірність класифікації товару за кодом УКТЗЕД 2306300000 та не є, в даному випадку, підставою для такої класифікації за кодом 1206 00 99. Окрім цього, в додаткових поясненнях до товарної категорії 1206 00 99 вказано, що в насінні, яке класифікується за даним кодом, вміст олії зазвичай становить приблизно 40-45 мас. %.

Проте вміст олійності у експортованому продукті не був досліджений відповідачем, висновком №142001301-0036 було встановлено лише масову частку жиру та екстрактивних речовин; показник "олійність" не встановлювався в зв'язку з відсутністю такого у технічних умовах, передбачених ГОСТ 80-96. Проте визначення вмісту олії у продукті має значення згідно з Поясненнями до УКТЗЕД для класифікації товару за кодом 1206 00 99.

На користь доводів позивача свідчить і той факт, що листом Державної митної служби від 02.04.2013 року № 11.1/3-16/3031-ЕП передостанній абзац методичних рекомендацій - "Залишки від вилучення з насіння соняшнику олії повинні містити олії менш як 4% у разі вилучення олії шляхом екстрагування та менш як 10 % у разі вилучення олії шляхом пресування" - вважається таким, що втратив чинність. В даному випадку ця обставина лише додатково підтверджує неправомірність класифікації відповідачем експортованого товару під кодом УКТ ЗЕД 1206 00 99.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на встановлені обставини справи у їх сукупності та взаємозв'язку позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмельницької митниці, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.