Ухвала суду № 33367943, 23.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 р.Справа № 820/510/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Макаренко Я.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 30" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2013р. по справі № 820/510/13-а

за позовом Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 30"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 30", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд визнати нечинним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення № 0000080223 від 11.01.2013 р., винесене на підставі акту перевірки №2128/20/40/22/01974572 від 19.12.2012 р., складеного Харківською ОДПІ Харківської області ДПС.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту фактичної перевірки від 19.12.2012 р. №2128/20/40/22/01974572 відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000080223 від 11.01.2013 р., яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 30000,00 грн. Позивач вважає висновки акту перевірки неправомірними, а вказане податкове повідомлення - рішення таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 року у задоволенні зазначеного адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 4 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, Положення про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, ст.ст. 2, 9 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Позивач, Комунальне підприємство охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 30", надав письмову заяву про перенесення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника позивача в іншому судовому засіданні у Вищому господарському судів України.

Колегія суддів, вирішивши клопотання позивача, вважає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки участь представника позивача у судовому засіданні іншого суду, якому він віддав перевагу, не може слугувати підставою для визначення іншої дати розгляду справи Харківським апеляційним адміністративним судом. Колегія суддів визнала можливим перегляд справи за відсутністю позивача.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Державної податкової служби у Харківській області було проведено фактичну перевірку аптеки № 192, яка є структурним підрозділом КПОЗ "Центральна районна аптека № 30", за результатами якої складено акт фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки та ін. від 19.12.2012 р. №2128/20/40/22/01974572 (а.с. 72-73).

В ході перевірки встановлено, зокрема серед іншого, факт не оприбуткування готівки у повній сумі її фактичного надходження у день одержання коштів на загальну суму 6000,00 грн., а саме:

- в книзі обліку розрахункових операцій № 2023003724р/2-89 здійснено облік готівки у розмірі 602,03 грн. за 02.06.2012 р., а згідно Z - звіта № 0772 від 02.06.2012 р. сума продажу за готівку склала 2602,03 грн.;

- в книзі обліку розрахункових операцій № 2023003724р/3-375 здійснено облік готівки у розмірі 785,38 грн. за 15.10.2012 р., а згідно Z - звіта № 0902 від 15.10.2012 р. сума продажу за готівку склала 4785,38 грн.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення: п. 11, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000080223 від 11.01.2013 р., яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 30000,00 грн. (а.с. 9).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення ХОДПІ № 0000080223 від 11.01.2013 р. відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі - Положення № 637).

Відповідно до п. 2.6 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Так, позивачем 02.06.2012 р. згідно Z - звіта № 0772 здійснено продаж товару на загальну суму готівкових коштів 2602,03 грн., проте у книзі обліку розрахункових операцій № 2023003724р/2-89 здійснено облік готівки за 02.06.2012 р. у розмірі 602,03 грн. (а.с. 79, 80, 81).

Позивачем 15.10.2012 р. згідно Z - звіта № 0902 від 15.10.2012 р. здійснено продаж товару на загальну суму готівкових коштів 4785,38 грн., проте у книзі обліку розрахункових операцій № 2023003724р/3-375 здійснено облік готівки за 15.10.2012 р. у розмірі 785,38 грн. (а.с. 76, 77, 78).

Згідно роз'яснень Національного банку України (лист 16.04.2010, № 11-110/2010-6116 "Роз'яснення окремих вимог Положення про ведення касових операцій"), у випадку, коли готівка проведена через РРО, зроблений відповідний запис у касовій книзі у день надходження готівки, однак не проведена у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, вважається, що такий випадок може кваліфікуватися як неповне оприбуткування.

Таким чином, оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО (використанням РК), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не були оприбутковані готівкові кошти в повній сумі їх фактичних надходжень в книзі обліку розрахункових операцій згідно фіскальних звітних чеків РРО на загальну суму 6000,00 грн.

Статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. N 436/95 передбачено штрафну санкцію за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) суб'єктами господарювання у касах готівки. Згідно зазначеного Указу, у разі порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Колегія суддів не приймає до уваги доводів апелянта про те, що при продажу товарів 02.06.2012 р. було помилково введено суму 2000,00 грн., зареєстровану через РРО чеком № 2816, та 15.10.2012 р. - помилково введено суму 4000,00 грн., зареєстровану через РРО чеком № 8464 на суму 4122,00 грн., тому позивач не відображав у книзі обліку розрахункових операцій помилково зареєстровані в РРО суми у загальному розмірі 6000,00 грн. та зазначає з цього приводу наступне.

Матеріали справи містять копії фіскальних чеків від 02.06.2012 р. та 15.10.2012 р., з яких неможливо встановити який саме товар було продано із зазначенням завищеної ціни, оскільки майже весь товар позивача має дуже різну вартість і одну назву - «анальгет противовир».

Таким чином, позивачем не надано суду належних доказів того, що сума готівкових коштів у загальному розмірі 6000,00 грн., зареєстрована через РРО 02.06.2012 р. та 15.10.2012 р., була введена помилково.

Таких доказів не надано апелянтом і до суду апеляційної інстанції.

Крім того, згідно п. 4.7 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 01.12.2000 р. № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за N 107/5298, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача". Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".

Отже, згідно вказаної правової норми, позивач мав скасувати помилково проведену через РРО суму розрахунку шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків, або за допомогою операції "службова видача".

Відповідно до книг обліку розрахункових операцій № 2023003724р/2-89 та № 2023003724р/3-375, позивачем у графі «службова видача» відповідно 02.06.2012 р. та 15.10.2012 р. помилково проведеної через РРО суми розрахунку не зазначено.

Так, за 02.06.2012 р. в книзі обліку зазначено суму службової видачі 602,03 грн., в той час як в разі помилки повинно бути зазначено, окрім іншого, суму 2000,00 грн. (а.с. 80), також 15.10.2012 р. в книзі обліку зазначено суму службової видачі 2054,00 грн., в той час як в разі помилки повинно бути зазначено, окрім іншого, суму 4000,00 грн. (а.с. 78).

Таким чином, позивачем не дотримано вимог п. 4.7 Порядку № 614, та у графі «службова видача» відповідно 02.06.2012 р. та 15.10.2012 р. проведених через РРО сум розрахунку не зазначено.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем надано достатньо доказів в обґрунтування правомірності прийнятого рішення.

Натомість, позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування протиправності рішення відповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення ХОДПІ № 0000080223 від 11.01.2013 р. відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 року по справі № 820/510/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 30" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2013р. по справі № 820/510/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.