КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15881/12/2670 ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д. А. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
У Х В А Л А
Іменем України
29 серпня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Грибан І. О., Губської О. А.
при секретарі: Кравчук М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Телеком Буд Інжиніринг" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.07.2012 року 0005892208,-
В С Т А Н О В И В :
ТОВ "Телеком Буд Інжиніринг" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 10.07.2012 року №0005892208.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2013 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 10.07.2012 року №0005892208.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 18.06.2012 року №711 та згідно з пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Системактив-Буд" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, за результатами якої складено акт від 21.06.2012 року №418/22-8/32616201 та винесено податкове повідомлення-рішення від 10.07.2012 року №0005892208 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на 108875 грн. (у т.ч. 21775 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Перевіркою встановлено, що податковий кредит задекларовано позивачем у зв'язку із здійсненням операцій з придбання робіт у ТОВ "Системактив-Буд", на підтвердження чого позивач надав до перевірки та до суду наступні укладені з ТОВ "Системактив-Буд" господарські договори, акти здачі-приймання виконаних робіт та виписані виконавцем податкові накладні:
1) - договір від 20.07.2011 року №2007/САБ/НUT, згідно з яким позивач доручає, а контрагент приймає на себе зобов'язання виконати комплекс робіт з інсталяції устаткування на базових станціях стільникового зв'язку загальною вартістю120750 грн.;
- акт прийому-передачі виконаних робіт від 01.08.2011 року на суму 120750 грн.;
- податкова накладна від 01.08.2011 року №101 на суму 120750 грн. (у т.ч. ПДВ - 20125 грн.);
2) - договір від 20.07.2011 року №2007/САБ/НUT2, згідно з яким позивач доручає, а контрагент приймає на себе виконання комплексу робіт з інсталяції РРЛ устаткування та юстировці РРЛ антен на базових станціях стільникового зв'язку загальною вартістю 70216,80 грн.;
- акт прийому-передачі виконаних робіт від 01.08.2012 року на загальну суму 70216,80грн.;
- податкова накладна від 01.08.2011 року №102 на суму 70216,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 11702,80 грн.);
3) - договір від 25.07.2011 року № 2507/САБ/НU, згідно з яким позивач доручає, а контрагент приймає на себе виконання комплексу будівельних робіт з улаштування базових станцій стільникового зв'язку, робіт з монтажу обладнання базової станції загальною вартістю 66943,20 грн.;
- акт прийому-передачі виконаних робіт від 30.08.2011 року на загальну суму 66943,20 грн.;
- податкова накладна від 30.08.2011 року №3003 на суму 66943,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 11157,20 грн.);
4) - договір від 29.07.2011 року №2907/САБ/1824, згідно з яким позивач доручає, а контрагент приймає на себе зобов'язання виконати комплекс ремонтно-відновлювальних робіт на базовій станції стільникового зв'язку загальною вартістю 30487,20 грн.;
- акт приймання-передачі виконаних робіт від 05.08.2011 року на загальну суму 30487,20 грн.;
- акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 р. на суму 30487,20 грн.;
- податкова накладна від 08.08.2012 року №501 на суму 30487,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 5081,20 грн.);
5) - договір від 10.08.2011 року №1008/САБ/797, згідно з яким позивач доручає, а контрагент приймає зобов'язання виконати комплекс робіт із заміни металевої надставки висотою 12 м на базовій станції стільникового зв'язку загальною вартістю 78079,20 грн.;
- акт прийому-передачі виконаних робіт від 25.08.2011 року на суму 78079,20 грн.;
- акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року на суму 78079,20 грн.;
- податкова накладна від 25.08.2011 року №2501 на суму 78079,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 13013,20 грн.);
6) - договір від 10.08.2011 року №1008/САБ/1834, згідно з яким позивач доручає, а контрагент приймає на себе виконання комплексу ремонтно-відновлювальних робіт на базовій станції стільникового зв'язку вартістю 15832,80 грн.;
- акт прийому-передачі виконаних робіт від 25.08.2011 року на суму 15832,80 грн.;
- акт приймання виконаних робіт за серпень 2011 року на суму 15832,80 грн.;
- податкова накладна від 25.08.2011 року №2502 на суму 15832,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 2638,80 грн.);
7) - договір від 10.08.2011 року №1008/САБ/201, згідно з яким позивач доручає, а контрагент приймає на себе обов'язок виконання комплексу робіт із перенесення щогли висотою 34 м на базовій станції стільникового зв'язку вартістю 78583,20 грн.;
- акт прийому-передачі виконаних робіт від 31.08.2011 року на суму 78583,20 грн.;
- акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року на суму 78583,20 грн.;
- податкова накладна від 31.08.2011 року №3105 на суму 78583,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 13097,20 грн.);
8) - договір від 17.08.2011 року №1708/САБ/2812, згідно з яким позивач доручає, а контрагент приймає на себе обов'язок виконання комплексу ремонтно-відновлювальних робіт на базовій станції стільникового зв'язку вартістю 22645,20 грн.;
- акт прийому-передачі виконаних робіт від 26.08.2011 року на суму 22645,20 грн.;
- акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року на суму 22645,20 грн.;
- податкова накладна від 26.08.2011 року №2601 на суму 22645,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 3774,20 грн.).
9) - договір від 26.08.2011 року №2608/САБ/410, згідно з яким позивач доручає, а контрагент приймає на себе обов'язок виконання комплексу робіт із підсилення металоконструкції щогли на землі на базовій станції стільникового зв'язку вартістю 39064,80 грн.;
- акт прийому-передачі виконаних робіт від 31.08.2011 року на суму 39064,80 грн.;
- акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року на суму 39064,80 грн.;
- податкова накладна від 31.08.2011 року №3106 на суму 39064,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 6510,80 грн.).
Також позивачем надано до суду банківські виписки, які підтверджують здійснення платежів на користь ТОВ "Системактив-Буд" в оплату придбаних робіт на суму 334909,20 грн. та договір № 1/С від 23.09.2011 року, згідно з яким ТОВ "Системактив-Буд" передано право вимоги до позивача ТОВ "Кростек Нова" за договорами №2007/САБ/НUТ від 20.07.2011 року і №2507/САБ/НUТ від 25.07.2011 року у розмірі 187693,20 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що на час здійснення господарських операцій ТОВ "Системактив-Буд" мало належну правосуб'єктність: було зареєстрованим суб'єктом господарювання; відповідно до ліцензії № 573548 мало право здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури; знаходилось на обліку як платник податків і зборів, зареєстрований платником ПДВ (свідоцтво №100317323), тому згідно з п.п. 201.1, 201.4 ст.201 ПК вправі було нараховувати ПДВ та виписувати податкові накладні, які є законною підставою для віднесення позивачем відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.
Також судом першої інстанції встановлено, що вказані господарські договори в судовому порядку не оспорювалися, недійсним (фіктивним) не визнавалися, а їх умови не суперечать чинному національному законодавству та не порушують публічних інтересів держави і суспільства. Форма і зміст виписаних ТОВ "Системактив-Буд" податкових накладних у повному обсязі відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК.
Роботи ТОВ "Системактив-Буд" придбавалися позивачем з метою їх подальшого використання в оподатковуваних ПДВ операціях для виконання господарських зобов'язань перед замовниками: ТОВ "ВКК "Арія" та ТОВ "Хуавей Україна", що підтверджується наданими позивачем на вимогу суду першої інстанції та наявними у справі господарськими договорами, замовленнями на роботи, актами приймання-передачі виконаних робіт, банківськими виписками про надходження оплати за виконані позивачем роботи.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Таким чином, колегія суддів приймає до уваги встановлення судом першої інстанції того факту, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо того, що позивач, як замовник послуг, не може нести відповідальність ні за несплату податків виконавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.
Суд звертає увагу, що дані податкової звітності контрагентів про відсутність основних засобів не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.
Аналогічні за змістом висновки містяться в постановах Верховного Суду України від 31 грудня 2011 року у справі № 21-47а10, від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, які, в свою чергу, узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини, згідно якої у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права.
Висновок відповідача про відсутність ознак реальності господарських операцій в діях позивача по відношенню до контрагента ґрунтується на акті ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 30.05.2012 року №1599/22-2/37264189 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Системактив-Буд" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.05.2012 року, в якому встановлено нікчемність всіх угод ТОВ "Системактив-Буд" у зв'язку з внесенням до ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу та відсутністю адміністративно-господарських можливостей для провадження господарської діяльності. Крім того, в акті зроблено посилання на службову записку від 24.05.2012 року №479/9 ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про те, що директор та засновник ТОВ "Системактив-Буд" ОСОБА_2 (громадянин Російскої федерації) у період з 01.01.2011 року по 06.04.2012 року державний кордон України не перетинав, однак відповідних доказів, які б підтверджували цей факт відповідач до судів першої та апеляційної інстанції не надав.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, тотожного висновку суду першої інстанції, про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Системактив-Буд", а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.
Доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції.
Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Телеком Буд Інжиніринг" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.07.2012 року 0005892208 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Суддя Грибан І. О.
Суддя Губська О. А.
(Повний текст ухвали виготовлено 03.09.2013 року)
.
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.
Судове рішення № 33366302, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.08.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-15881/12/2670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: