Постанова № 33361267, 03.09.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2013 р.Справа № 1/125-10-4976Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лашина В.В.

Суддів: Єрмілова Г.А.

Воронюка О.Л.

При секретарі Гавричкові С.В.

За участю представників сторін:

Від Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області - Заруба В.П.; довіреність №22469/08 від 05.11.12р.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області та Біляївського районного центру зайнятості

на ухвалу господарського суду Одеської області від 07.08.2013р.

у справі №1/125-10-4976

За заявою Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області

до боржника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Василівське"

про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06 грудня 2010 р. за заявою Управління Пенсійного Фонду України у Біляївському районі Одеської області (далі - УПФУ у Біляївському районі Одеської області) було порушено провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Василівське» (в подальшому - СТОВ «Василівське») за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції до набрання чинності Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI (надалі за текстом - Закон про банкрутство) у зв'язку з нездійсненням боржником підприємницької діяльності.

Постановою господарського суду Одеської області від 31.01.2011 р. СТОВ «Василівське» визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Рябця О.М.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.08.2013 р. (суддя Найфлейш В.Л.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, СТОВ «Василівське» вирішено ліквідувати; вимоги, не задоволені за недостатністю майна, визнані погашеними; провадження у справі про банкрутство припинено.

Не погоджуючись з цією ухвалою, УПФУ у Біляївському районі Одеської області в апеляційній скарзі просить її скасувати та справу направити на новий розгляд, посилаючись на неповне з`ясування місцевим господарським судом усіх обставин справи, оскільки встановивши зареєстроване за банкрутом майно ліквідатором не вчинено заходів щодо фактичного виявлення майна для подальшого задоволення вимог кредиторів.

Також оскаржив зазначену вище ухвалу і Біляївський районний центр зайнятості, який просив її скасувати , а справу №1/125-10-4976 повернути до господарського суду для подальшого розгляду.

Відзивів на апеляційні скарги до Одеського апеляційного господарського суду не надходило.

-family:Times New Roman CYR;font-size:13pt;">Обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представника УПФУ у Біляївському районі Одеської області, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, але не з тих підстав, що в них викладені.

New Roman CYR;font-size:13pt;">Виносячи ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, місцевий господарський суд виходив з того, що в ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором здійснено усі заходи з ліквідації банкрута, направлено відповідні запити, численні звернення до правоохоронних органів щодо розшуку майна, але будь-яких наявних активів, необхідних для задоволення вимог кредиторів, не знайдено.

n style="background-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:13pt;">Однак ці висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає зробленими при неповно з'ясованих обставинах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з приписами спеціальних норм ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

d-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:13pt;">Виходячи із правової позиції Верховного Суду України, викладеній у п.104 постанови № 15 від 18.12.2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство», заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону про банкрутство, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Оскільки визначені положення Закону про банкрутство передбачають альтернативу серед підстав для порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника (а також можливість визначення однієї або сукупності декількох підстав), то з урахуванням вимог п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України та ч. 1 ст. 7 Закону про банкрутство (вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство) заява про порушення провадження у справі відсутнього боржника має містити, зокрема, обставини щодо однієї із визначених в ч.1 ст. 52 Закону про банкрутство підстав, із зазначенням про це в тексті заяви та доданням доказів, що підтверджують такі обставини (підстави) для визначення боржника відсутнім.

Як вбачається з матеріалів справи, у підтвердження обставин щодо відсутності господарської діяльності та неподання СТОВ «Василівське» податкової звітності, УПФУ у Біляївському районі Одеської області надало лист ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 25.08.2010 р. /а.с. 12, т.1/, за яким орган податкової служби повідомляв, що останню податкову звітність товариством подано 09.11.2009 р.

Між тим, із заявою про порушення справи про банкрутство ініціюючий кредитор звернувся 02.12.2010 р., але на момент порушення справи доказів, які б свідчили про неподання боржником звітності саме протягом року, не надав. Надана кредитором відповідь лише свідчить про неподання такої звітності станом на 25.08.2010 р.

Не надано кредитором й інших доказів, які б свідчили про наявність передумов порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, передбаченою статтею 52 Закону про банкрутство.

Судова колегія зазначає, що належні документи на підтвердження наявності підстав для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника повинні бути подані саме на момент звернення із такою заявою та не можуть бути надані заявником або витребувані судом (виходячи також з положень ст. 7 Закону про банкрутство, ст. 38 ГПК України) після порушення справи про банкрутство. Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в своїй постанові від 22.09.2009 року № 50/74 та Вищий господарський суд України від 11.04.2012 р. у справі № 28/135-б, у справі № 905/433/13-г.

Отже, справа про банкрутство СТОВ «Василівське» була порушена помилково при відсутності належних доказів неподання звітності протягом року та відсутності зазначеної юридичної особи за своєю юридичною адресою.

Згідно із ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали, зокрема, про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

У відповідності до частин 2, 3 ст. 41 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» суд, який постановив рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи. Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи внести до Єдиного державного реєстру запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України про внесення такого запису для взяття юридичної особи на облік, а також повідомити юридичну особу про внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації її припинення.

Керуючись ст. ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Управління Пенсійного Фонду України у Біляївському районі Одеської області та Біляєвського районного центру зайнятості задовольнити, а ухвалу господарського суду Одеської області від 07.08.2013 р. по справі № 1/125-10-4976 - скасувати.

Відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Василівське» (ідентифікаційний код 03768552).

Справу передати господарському суду Одеської області для подальшого розгляду.

Копію постанови направити Реєстраційній службі Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області (67600, Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, проспект Жовтневої революції, 7-А).

Повний текст постанови складено та підписано 06.09.2013р.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя О.Л. Воронюк