Постанова № 33355429, 05.09.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р.Справа № 5017/922/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів Журавльова О.О., Лисенко В.А.,

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Петрів Л.П., за довіреністю;

від відповідача: Ротар І.В., за довіреністю;

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця"

на рішення господарського суду Одеської області від 21 березня 2013 року

у справі № 5017/922/2012

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця"

до Державного підприємства „Одеська залізниця"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Трипутень Олег Миколайович

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство інфраструктури України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна адміністрація залізничного транспорту України

про: стягнення 231933,02 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Державне територіально-галузеве об'єднання „Львівська залізниця" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства „Одеська залізниця" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Трипутень Олега Миколайовича, а також за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерства інфраструктури України та Державної адміністрації залізничного транспорту України про стягнення 952720 грн. збитків, з мотивів того, що під час проведення номерного натурного контрольного перепису вагонів на станції Херсон виявлено нестачу 17 вагонів тривалого запасу, у зв'язку з чим начальником станції Херсон Одеської залізниці завдано збитків позивачу у розмірі 952720 грн., які складаються з вартості вагонів відповідно до Висновку про вартість об'єкта оцінки від 07.06.2012р. (згідно заяви про збільшення позовних вимог від 12.06.2012р.).

Рішенням господарського суду Одеської області від 12 червня 2012 року (суддя Рога Н.В.) позовну заяву Державного територіально -галузевого об'єднання „Львівська залізниця" задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства „Одеська залізниця" на користь Державного територіально -галузевого об'єднання „Львівська залізниця" збитки у сумі 952 720 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 19 054 грн. 40 коп.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що транспортною прокуратурою було порушено кримінальну справу відносно Трипутень О.М. -начальника станції "Херсон" Одеської залізниці, постановою Суворовського районного суду м. Херсон від 17.07.2009р. у справі №1\655\09 припинено провадження по кримінальній справі відносно Трипутень О.М. у зв'язку із амністією, однак закриття провадження по кримінальній справі та звільнення від відповідальності фізичної особи - працівника організації внаслідок амністії ( по нереабілітуючих обставинах) не може враховуватись як обставина, що звільняє від відповідальності юридичну особу.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Львівської залізниці є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2012 р. (судді Колоколов С.І., Разюк Г.П., Петров М.С.) апеляційну скаргу ДП „Одеська залізниця" залишено без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2012р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2012 року від 5017/922/2012 касаційну скаргу Одеської залізниці задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 12.06.12 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.12 у справі №5017/922/2012 скасовано, справу передано на розгляд господарському суду Одеської області.

Суд касаційної інстанції зазначив, що приймаючи рішення та встановивши, що згідно зазначеного наказу в.о. генерального директора Укрзалізниці від 10.09.1998р. за №225-Ц, з врахуванням доповнень, внесених наказом від 04.02.1999р. за №34-Ц, зокрема, щодо закріплення за Львівською залізницею платформ універсальних, платформ для великовагових контейнерів, вагонів самоскидів (думпкари), суди обох інстанцій не встановили чи проводилась інвентаризація вказаного рухомого складу при прийнятті його позивачем, як і не встановили чи проводилась така інвентаризація при оформленні його зберігання відповідачем, а тому не встановили, чи здійснювалось фактичне прийняття цього майна вказаними особами.

Відтак, Вищий господарський суд України зазначив, що із встановлених судами обставин справи не вбачається, що при документальному оформленні тривалого запасу із зберігання рухомого складу відповідачем, це майно було у наявності, як і не вбачається, що воно було у наявності при переході його у відання позивача; з якого періоду позивач обліковував на своєму балансі це майно, та надавав фінансову звітність відповідно до вимог закону.

Також касаційний суд зазначив, що судами не встановлено на підставі належних та допустимих доказів, що відповідач порушив господарське зобов'язання, відтак, пославшись на втрату зазначеного вище майна, але не встановивши, що зазначене вище майно знаходилось у віданні відповідача та на якій саме правовій підставі приймалось ним і знаходилось саме у його віданні і з якого часу, не навівши доказів про це, не встановивши у його діях порушень господарського зобов'язання або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, суди обох інстанцій дійшли незаконного висновку про стягнення з відповідача збитків на підставі статей 224 та 225 Господарського кодексу України. Судами також не встановлено з якої дати це майно віднесено до тривалого запасу, не досліджено технічну документацію на нього, у зв'язку з чим не встановлено, чи підлягало це майно на час його втрати подальшому використанню, а відтак чи має матеріальну цінність як майно з можливістю його використання за призначенням.

Окрім того, згідно вказівок Вищого господарського суду України, з урахуванням того, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із виконанням наказів заступника Міністра транспорту України -генерального директора Укрзалізниці, судам при новому розгляді справи також належить визначитись, чи вплинуть судові рішення на права і обов'язки зазначеного Міністерства та Укрзалізниці, у зв'язку з чим належить визначитись із залученням їх до участі в справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2012 року по справі №5017/922/2012 (суддя Смелянець Г.Є.) залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство інфраструктури України та Державну адміністрацію залізничного транспорту.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.03.2013 року (суддя Смелянець Г.Є.) позов Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця" задовольнити. Стягнуто з Державного підприємства „Одеська залізниця" на користь Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця" збитки в сумі 952 720 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 19 054 грн. 40 коп.

Рішення суду першої інстанції прийнято з посиланням на те, що начальник станції Херсон Трипутень О.М. не забезпечив належний контроль за організацією і достовірністю обліку та звітністю та порушив вимоги щодо розміщення вагонів тривалого запасу на станціях цілими составами, які повинні бути сформовані в основному з однорідного рухомого складу за довжиною поїздів, що знаходяться в обігу, та виділення спеціальних колій для відстою вагонів тривалого запасу; вимоги щодо щоденного врахування вагонів тривалого запасу та відображення даних про такі вагони у звіті про вагонний парк форми ДО-2 за встановленою програмою; вимоги щодо оформлення відставлення вагонів тривалого запасу та вилучення вагонів з тривалого запасу актами форми ДУ-6.

При цьому, відповідно до чинного законодавства відповідальність за дотримання даного Положення на станції покладається на начальника станції та начальника вагонного депо.

Окрім того, суд прийняв до уваги те, що в ході розслідування кримінальної справи №500110-08 за обвинуваченням Трипутень О.М. у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, Херсонським транспортним прокурором 30.06.2009р. відносно Трипутень О.Н. затверджений обвинувальний висновок по кримінальній справі №500110-08 з обвинувачення Трипутень О.М. у скоєнні злочину по ч.2 ст.367 КК України.

Таким чином, суд першої інстанції вважає, що причинний зв'язок між протиправною поведінкою начальника станції Трипутень О.М. та шкодою полягає в тому, що саме невиконання начальником станції Херсон Трипутень О.М. вимог п. 1.3., 4.1., 4.2. Положення про відставлення, утримання, вилучення та облік вагонів тривалого запасу інвентарного парку Укрзалізниці, затвердженого наказом від 20.01.1997р. №15-Ц призвело до втрати вагонів тривалого запасу та спричинення шкоди позивачу, як залізниці приписки цих вагонів у виді їх вартості.

З огляду на вищевикладене, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство „Одеська залізниця" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Одеської області від 21.03.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ДТГО „Львівська залізниця".

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою начальника станції Трипутеня О.М. та шкодою, яка полягає в тому, що саме невиконання начальником станції Херсон вимог п.1.3., 4.1., 4.2 „Положення про відставлення, утримання, вилучення та облік вагонів тривалого запасу інвентарного парку Укрзалізниці" призвело до втрати вагонів тривалого запасу та спричинення шкоди позивачу.

Однак, на думку апелянта, порушення вимог „Положення про відставлення, утримання, вилучення та облік вагонів тривалого запасу інвентарного парку Укрзалізниці" свідчать про неправомірність поведінки Трипутеня О.М. під час виконання зазначеного Положення, однак безпосередня протиправна діяльність Трипутеня О.М. стосовно майна або майнових прав позивача під час розгляду справи судом не встановлена, так само не встановлено у який час, за яких обставин та які певні дії Трипутень О.М. повинен був здійснити або утриматись від їх здійснення стосовно майна позивача.

Тобто, апелянт зауважує, що зникнення вагонів зі станції не є безумовним результатом невиконання Трипутенем О.М. вимог Положення про відставлення, утримання, вилучення та облік вагонів тривалого запасу інвентарного парку Укрзалізниці.

Окрім того, скаржник зазначає, що порядок визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди в даному випадку, передбачений п.п.103-110 „Методики оцінки майна", а саме належним доказом вартості збитків є результат стандартизованої оцінки - акт оцінки збитків, складений за формою згідно з додатком 20 Методики, а не „Звіт про незалежну оцінку визначення розміру збитків, що нанесені відокремленому підрозділу „Служба вагонного господарства" ДТГО „Львівська залізниця" станом на 20.03.2012 р."

Апелянт вважає, що згідно Довідки про залишкову вартість 17-ти втрачених на станції Херсон вагонів довготривалого запасу станом на 23.04.2008, загальна вартість 17-ти вагонів складає 231 933,02, за даними Державної служби статистики України індекси цін виробників промислової продукції складали: у 2008 році - 123,0%, у 2009 році - 114,3%, у 2010 році - 118,7%, у 2011 році - 114,2%. Таким чином, на думку скаржника, збитки позивача за стандартизованою оцінкою не повинні перевищувати 442 008,63 грн.

При розгляді справи в апеляційній інстанції судом призначалась судова економічна експертиза за клопотанням відповідача, на вирішення якої поставлено наступні питання:

- Яким шляхом повинне бути здійснене визначення розміру збитків позивача у справі від втрати 17 залізничних вагонів (№№ 43962315; 43176841; 44573517; 44741809; 44630689; 44630564; 42465617; 43944628; 43983907; 43984939; 43950617; 44519353; 44071918; 44066645; 44557874; 44521714; 44044659) станом на 20.03.2012 (шляхом проведення стандартизованої або незалежної оцінки), відповідно до „Методики оцінки майна", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року №1891 та інших нормативно-правових актів з оцінки майна?

- Яка вартість матеріального збитку (шкоди), завданого ДТГО „Львівська залізниця" внаслідок втрати (зникнення) 17 залізничних вагонів: №№ 43962315; 43176841; 44573517; 44741809; 44630689; 44630564; 42465617; 43944628; 43983907; 43984939; 43950617; 44519353; 44071918; 44066645; 44557874; 44521714; 44044659 станом на 20.03.2012 р.?

Згідно повідомлення про неможливість дачі висновку судової економічної експертизи по господарській справі №5017/922/2012 №188 від 10.06.2013 року, провести дослідження та скласти висновки з питань, поставлених в ухвалі про призначення експертизи від 14.05.2013р. є неможливим, що пояснюється необхідністю проведення оцінки майна (залізничних вагонів) станом на 20.03.2012 р. та обґрунтування стосовно правильності застосування методів оцінки, що не відноситься до компетенції експертів із спеціальностей судово-економічної експертизи.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу В.о. генерального директора Укрзалізниці від 10.09.1998р. за №225-Ц "Про приписку вагонів вантажного парку за залізницями" наказано закріпити відповідно до врахованих на балансі вантажних вагонів станом на 01.09.1998р. за залізницями пономерно вантажні вагони інвентарного парку Укрзалізниці на основі даних, наданих Головним інформаційно-вичислювальним центром, начальникам залізниць забезпечити повноту балансового обліку рухомого складу по типах вагонів.

Наказом першого заступника Міністра транспорту України - генерального директора Укрзалізниці від 04.02.1999р. за №34-Ц "Про внесення доповнень до наказу від 10.09.1998р. № 225-Ц Про приписку вагонів вантажного парку за залізницями" наказано вагони перенумеровані з нерозподілених (099); перенумеровані двійники "чужої" власності; закріплені у власність Укрзалізниці раніше не зареєстровані в АБДПВ приписувати: зокрема, платформи універсальні, платформи для великовагових контейнерів, вагони самоскиди (думпкари) -до Львівської залізниці.

Наказом начальника Львівської залізниці від 09.03.2005р. за №128\Н "Про впорядкування обліку вантажних вагонів на залізниці" наказано передати з балансу фінансово-економічної служби вантажні вагони приписки Львівської залізниці, згідно пономерних списків інвентарного парку залізниці, на баланс госпрозрахункової служби вагонного господарства станом на 31.03.2005р.

Згідно з Актами про вилучення вагонів із робочого парку або зворотному перерахуванні у робочий парк (форми ДУ-6) та Інформацією із архіву вагонів і ВМД по Одеській залізниці з 01.01.1995р. по 16.06.2009р. вагони №44521714, 44557874, 43983907, 44044659, 44066645, 445193553, 43950617, 43984939, 43944628, 42465617, 44630564, 44741809, 44573517, 43962315 відставлені у тривалий запас по станції Херсон та станції Раденськ Одеської залізниці на підставі наказу від 20.01.1997р. №15-Ц та наказу від 13.03.2000р. №84/Н (передислокація), а останній огляд і перевірка схоронності вагонів тривалого запасу здійснювалися на станції Херсон Одеської залізниці, про що складені відповідні акти, згідно з якими вагони №№44044659, 44521714, 44557874, 44741809, 44573517 наявні на станції Херсон станом на 06.09.2006р., вагони №44066645, 44519353, 43944628, 42465617 наявні на станції Херсон станом на 20.11.2006р., вагон №43950617 наявний на станції Херсон станом на 11.08.2006р., вагони №43984939, 43983907, 43176841, 43962315 наявні на станції Херсон станом на 28.02.2007р., вагон №44630564 наявний на станції Херсон станом 08.11.2006р.

Станом на 20.03.2012р. вищевказані вагони обліковуються на балансі ВП „Служба вагонного господарства", про що свідчить довідка ВП „Служба вагонного господарства" ДГО „Львівська залізниця" від 28.05.2012р. №ВФ-114 та станом на 21.11.2012р. вищевказані вагони наявні в АБД ПВ, про що свідчать відповідні виписки з АБД ПВ.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у квітні 2008р., під час проведення номерного натурного контрольного перепису вантажних вагонів, на станції "Херсон" Одеської залізниці була виявлена нестача 17 вантажних вагонів (платформ) тривалого запасу за №№ 44044659, 44521714, 44557874, 44066645, 44071918,44519353, 43950617, 43984939, 43983907, 43944628, 42465617, 44630689, 44741809, 44573517, 43176841, 43962315, які перебувають на балансі відокремленого підрозділу "Служба вагонного господарства" Львівської залізниці, про що 03.05.2008р. при начальнику станції Херсон проведено нараду та складений відповідний протокол, згідно з яким постановлено прийняти міри з розшуку вагонів на коліях станції, на п/коліях ВЧД -11 і лінійних станціях та підняти архівні матеріали.

12.06.2008р. проведено нараду при начальнику станції Херсон, про що складений відповідний протокол №126, згідно з яким встановлено відсутність в т.ч. 20 вагонів тривалого запасу, із складенням списку пономерного переліку відсутніх вагонів, а також постановлено вжити заходи дисциплінарного впливу та направити матеріали в прокуратуру.

26.06.2008р. проведено оперативну нараду при начальнику Херсонської дирекції залізничних перевезень, про що складений відповідний протокол №ДН-274/2, згідно з яким додатковим розслідуванням факту відсутності 20-ти вагонів тривалого запасу УЗ встановлено, що станом на 20.09.2007р. всі вагони з вищевказаних, які на той час прибули на станцію Херсон, фактично знаходилися на коліях станції.

Згідно постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження старшого слідчого Херсонської транспортної прокуратури від 16.06.2009 р. по кримінальній справі №500110-08 з обвинувачення Трипутень О.М. у скоєні злочину по ч.2 ст.367 КК України, останній, займаючи посаду начальника станції Херсон Одеської залізниці з 27.12.2004р., не забезпечив розміщення вагонів тривалого запасу на станції Херсон цілими составами, які повинні бути сформовані з однорідного рухомого складу, не виділив своїми наказами спеціальні колії для відстою таких вагонів, склад не був забезпечений гальмовими башмаками, не забезпечив схоронність вагонів тривалого запасу на станції Херсон, не призначив своїм наказом відповідальних осіб з контролю за вагонами тривалого запасу, не організував на станції Херсон передачу вагонів тривалого запасу під охорону Херсонському отряду відомчої воєнізованої охорони. Внаслідок невиконання Трипутень О.М. своїх службових обов'язків на станції Херсон вагони тривалого запасу постійно розміщувалися на коліях з вагонами робочого парку і інших категорій, і були залучені в маневрові роботи, що створило умови для їх крадіжки.

Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 17.07.2009р. у справі №1-655/09 кримінальну справу №1-655/09 з обвинувачення Трипутень О.М. по ч.2 ст.367 КК України припинено провадженням у зв'язку з амністією.

25.05.2012р. начальником ДП „Одеська залізниця" затверджені акти, які складені про те, що в результаті службового розслідування причин відсутності операцій руху вагонів №44521714, 44557874, 43983907, 44044659, 44066645, 445193553, 43950617, 43984939, 43944628, 42465617, 44630564, 44741809, 44573517, 43962315, приписки Львівської залізниці установлено, що вагони повернути в інвентарний парк залізниць України неможливо через втрату і підлягають компенсації у вартісному вигляді залізниці приписки вагону за рахунок винної залізниці (т.2 а.с. 64-81).

Згідно Звіту про незалежну оцінку визначення розміру збитків, що нанесені відокремленому підрозділу „Служба вагонного господарства" Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця" станом на 20.03.2012р., виготовленого ТОВ „Експерттранском" (сертифікат №11232\10 суб'єкта оціночної діяльності від 24.12.2010р.) 07.06.2012р., загальна сума збитків від втрати рухомого складу (вагонів) по станції Херсон Одеської залізниці, спричинених Львівській залізниці становить 952720 грн. (без ПДВ) станом на 20.03.2012р. (т.1.а.с.62-70)

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У ч.2 ст. 1172 ЦК України встановлено, що юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

При цьому, в будь-якому випадку для відшкодування шкоди за правилами ст.1166 ЦК України необхідно довести такі умови, як: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та шкодою; вина особи, що завдала шкоду.

Судова колегія повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями Трипутень О.М., який займав посаду начальника станції Херсон Одеської залізниці та шкодою, який полягає в тому, що саме невиконання начальником станції Херсон Трипутень О.М. вимог п. 1.3., 4.1., 4.2. Положення про відставлення, утримання, вилучення та облік вагонів тривалого запасу інвентарного парку Укрзалізниці, затвердженого наказом від 20.01.1997р. №15-Ц призвело до втрати вагонів тривалого запасу та спричинення шкоди позивачу, як залізниці приписки цих вагонів у виді їх вартості.

Доводи апелянта про недоведеність причинно-наслідкового зв'язку відхиляються судом апеляційної інстанції з наступних підстав.

Відповідно до Положення про порядок відставлення, утримання, вилучення та облік вагонів тривалого запасу інвентарного парку Укрзалізниці, затвердженого наказом від 20.01.1997р. №15-Ц відповідальність за дотримання даного Положення на станції покладається на начальника станції та начальника вагонного депо.

При цьому, судова колегія приймає до уваги той факт, що в ході розшуку вагонів тривалого запасу самим відповідачем встановлено, що начальник станції Херсон Трипутень О.М. не забезпечив належний контроль за організацією і достовірністю обліку та звітністю та порушив вимоги п. 1.3., 4.1., 4.2. Положення про відставлення, утримання, вилучення та облік вагонів тривалого запасу інвентарного парку Укрзалізниці, затвердженого наказом від 20.01.1997р. №15-Ц, а саме вимоги щодо розміщення вагонів тривалого запасу на станціях цілими составами, які повинні бути сформовані в основному з однорідного рухомого складу за довжиною поїздів, що знаходяться в обігу, та виділення спеціальних колій для відстою вагонів тривалого запасу; вимоги щодо щоденного врахування вагонів тривалого запасу та відображення даних про такі вагони у звіті про вагонний парк форми ДО-2 за встановленою програмою; вимоги щодо оформлення відставлення вагонів тривалого запасу та вилучення вагонів з тривалого запасу актами форми ДУ-6.

Саме вказані порушення стали причиною для незбереження 17 вагонів, які обліковуються на балансі ВП „Служба вагонного господарства" ДГО „Львівська залізниця", що досліджено судом першої інстанції.

Окрім того, судова колегія зазначає, що в силу вимог ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди задано не з її вини. Отже, обов'язок доведення відсутності вини у спричинені шкоди покладений саме на особу, яка спричинила цю шкоду.

При цьому, апелянтом не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України відсутності вини Трипутень О.М., який займав посаду начальника станції Херсон, у зникненні вагонів, які знаходились на балансі ДТГО „Львівська залізниця".

Що стосується доводів апелянта про невірне застосування Методики оцінки майна при визначенні розміру збитків, судова колегія відхиляє такі доводи та з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до п.2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей", затвердженого Постановою КМУ від 22.01.1996р. №116, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики.

Відповідно до п.п.103, 104 Методики оцінки майна, затвердженої Постановою КМ України від 10.12.2003 р. № 1891, положення зазначеного розділу застосовуються для визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі в особі державних органів, державних підприємств; територіальній громаді в особі органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі (далі - особа, якій завдано збитків), у разі необхідності обґрунтування наявності або установлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) майна (далі - пошкоджене майно).

Визначення розміру збитків здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки. У разі коли державний орган або орган місцевого самоврядування є замовником проведення такої оцінки, виконавець оцінки обирається на конкурсних засадах в порядку, що встановлюється Фондом державного майна.

Згідно з наявним у справі Звітом про незалежну оцінку від 07.06.2012р. №53/з-12, який складений оцінювачем ТзОТ „Експерттранском" Рожковим С.Я., загальна сума збитків, що нанесені ВП „Служба вагонного господарства" ДТГО „Львівська залізниця" від втрати рухомого складу (вагонів) по станції Херсон Одеської залізниці становить 952 720 грн.

Згідно п.1.1 Звіту про незалежну оцінку визначення розміру збитків, що нанесені відокремленому підрозділу «Служба вагонного господарства» ДТГО „Львівська залізниця" станом на 20.03.2012 року, при оцінці основних засобів застосовувалась Методика оцінки майна.

Судова колегія зазначає, що у вступі до висновку про вартість об'єкта оцінки зазначено, що метою проведення незалежної оцінки є визначення ринкової вартості майна для визначення розміру нанесених збитків, тобто зазначеним звітом визначалась саме ринкова вартість втрачених вагонів, на підставі якої в подальшому позивач вимагав стягнення збитків.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що доводи апелянта стосовно оцінки збитків суперечливі, оскільки скаржник заперечує проти даних, наведених у Звіті про незалежну оцінку визначення розміру збитків станом на 20.03.2012 року, натомість посилається на Довідку про залишкову вартість 17-ти втрачених на станції Херсон вагонів довготривалого запасу станом на 23.04.2008 року, при складенні якої не застосовувалась Методика оцінки майна.

Також слід звернути увагу на той факт, що судовою колегією в апеляційній інстанції призначалась судова економічна експертиза за клопотанням відповідача, яка не була проведена з причин того, що поставлені питання не відносяться до компетенції експертів із спеціальностей судової економічної експертизи.

Відповідно до приписів ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено всі обставини справи, доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями начальника станції Херсон Трипутеня О.М. та завданою позивачу шкодою. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 21 березня 2013 року у справі № 5017/922/2012 залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 21 березня 2013 року у справі № 5017/922/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 09.09.2013р.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя В.А. Лисенко