Постанова № 33353080, 28.08.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2013 року Справа № 904/1930/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач),

суддів: Білецької Л.М., Джихур О.В.

при секретарі: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

від відповідача: Вишневська Н.В., довіреність № б/н від 29.01.13, представник;

представник позивача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2013 року у справі № 904/1930/13-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "КІДДІСВІТ", м. Дніпропетровськ

про визнання недійсною третейської угоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2013 року по справі № 904/1930/13-г (суддя Ярошенко В.І.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивовано необґрунтованістю позовних вимог, оскільки умови п.9.10 договору поставки №3 2202 від 22.02.2011 року (третейське застереження) відповідають нормам цивільного законодавства.

Не погодившись з даним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2013 року у даній справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі посилається на те, що сторонами при укладенні договору не додержані правила, передбачені ст.12 Закону України "Про третейські суди", а саме: при укладенні договору позивач не був ознайомлений з регламентом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Український Правозахисний Альянс", згоди на його прийняття не надавав, а третейська угода не містить відомостей про предмет спору, який може бути передано на розгляд третейського суду.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач спростовує її доводи, просить залишити оскаржуване рішення без змін як законне та обґрунтоване.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як встановлено судом першої інстанції, 22.02.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "КІДДІСВІТ" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Зодіак" (покупець) був укладений договір поставки № 3 2202, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати партіями у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і вчасно оплатити товар в кількості та асортименті відповідно замовлення покупця погодженого постачальником, за ціною, визначеною у видатковій накладній та/або товаросупроводжувальних документах, які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 9.10 договору визначено, що всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв'язку з ним, які не можуть бути врегульовані сторонами шляхом переговорів, підлягають розгляду в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації "Український Правозахисний Альянс" (свідоцтво про реєстрацію №13-ТС від 07.03.2006 року), який знаходиться за адресою: 49000, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, б. 40-б.

Спори розглядаються у складі третейського судді (одноособово), який призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Український Правозахисний Альянс" самостійно.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Український Правозахисний Альянс" від 18.03.2013 року у справі № 18/03-13 задоволено частково позов товариства з обмеженою відповідальністю "КІДДІСВІТ" про стягнення суми боргу, пені та річних.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КІДДІСВІТ" суму основного боргу 147 009 грн. 84 коп., 13 589 грн. 42 коп. пені, 118 354 грн. 20 коп. 50% річних та 3 654 грн. третейського збору.

Підставою визнання недійсним передбаченого п.9.10 третейського застереження позивач зазначив порушення при укладенні договору вимог Закону України "Про третейські суди".

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правомірно вказав, що право передати спір на вирішення третейського суду передбачено ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди".

Встановлена умовами спірного договору передача спору на розгляд Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Український Правозахисний Альянс" відповідає нормам чинного законодавства, а саме положенням ч. 1 ст. 5, ст. 7, ст. 12 Закону України "Про третейські суди".

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Апелянт посилається на те, що третейська угода не містить відомості про предмет спору, що може бути переданий на розгляд третейського суду.

Однак за змістом п.9.10 договору поставки передбачено, що всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв'язку з ним, які не можуть бути врегульовані сторонами шляхом переговорів, підлягають розгляду в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації "Український Правозахисний Альянс".

Отже, твердження позивача не відповідає дійсності.

Не приймає колегія суддів і посилання скаржника на те, що він не був ознайомлений з регламентом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Український Правозахисний Альянс", оскільки Закон України "Про третейські суди" не визначає, що сторони повинні бути ознайомлені з його регламентом до укладання третейської угоди.

Законом встановлено, що регламент розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.

Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Господарський суд вірно зазначив, що позивач підписав договір, чим виразив згоду з його умовами.

Отже, при розгляді апеляційної скарги апелянт не спростував висновки оскаржуваного ним судового рішення.

Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2013 року у справі № 904/1930/13-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: О.В. Джихур