Постанова № 33352988, 05.09.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2013 р. Справа № 922/2029/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю представників сторін:

позивача - Квіцінська А.І. - дов. № 01-62юр/4078 від 16.05.2013р.,

відповідача - Сидоренко Ю.В. - дов. № 01-4088 від 16.07.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2456Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 16.07.2013р. у справі № 922/2029/13

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, м. Харків

про стягнення 80745,35 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.07.2013 р. у справі № 922/2029/13 (суддя Сальнікова Г.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" суму невідшкодованих витрат від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій в розмірі 80745,35 грн., судовий збір в сумі 1720,50 грн.

Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, із зазначеним рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.07.2013 р. у справі № 922/2029/13 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.081996р. № 879 Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради здійснює фінансування особам, які мають право на пільги відповідно до Законів України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку", "Про державну кримінально-виконавчу службу України". Як зазначив відповідач, він як розпорядник бюджетних коштів, відповідно до п. 5 ст. 51 Бюджетного Кодексу України, здійснює бюджетні зобов'язання та провадить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановленими затвердженими кошторисами.

Позивач, АК "Харківобленерго", у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства. Позивач зазначає, що факт невиконання відповідачем вимог чинного законодавства стосовно компенсації витрат АК "Харківобленерго" з надання пільг певним категоріям громадян відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення господарським судом Харківської області обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, Законом України "Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про міліцію", а саме, частину четверту статті 22 викладено в редакції: "працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством". Також, ч. 6 ст. 22 Закону України "Про пожежну безпеку" доповнено відповідним положенням: "особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також палива в межах норм, встановлених законодавством". Статтею 24 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу Україну" доповнено положенням: "пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань".

При цьому, згідно з розділом ІІІ Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", розділ ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" діє з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності окремих положень ст. 65, розділу 1, п. 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, п. 3 розділу ІІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67, розділу І, п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 67, розділу І, пп. 2-4, 6-8, 10-18, пп. 7 п. 19, п. 20-22, 24-34, пп. 1-6, 8-12 п. 35, п. 36-100 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та п. 3 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Тобто, положення вказаних норм стосовно введення "середніх норм споживання" визнані неконституційними.

Відповідно до п. 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з п. 3 "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програми соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого постановою КМ України № 256 від 04.03.2002 р. головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Пунктом 5 вищевказаного Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг.

У відповідності до п. 6 даного Порядку, у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби Автономної Республіки Крим, областях, м. Києві та Севастополі.

Отже, аналіз положень рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. та положень Законів України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку", "Про державну кримінально-виконавчу службу України" свідчить про те, що відповідач повинен був надіслати до фінансових органів уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам, які готують уточнені реєстри.

Проте, як вірно було встановлено судом першої інстанції, відповідач не виконав вимоги п. 6 цього Порядку, чим порушив права позивача.

Разом з тим, з метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, Кабінет Міністрів України постановою від 29.01.2003 р. № 117 затвердив Положення про єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, пунктом 3 якого передбачено, що Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад, зокрема, організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за наданні пільговикам послуги.

Згідно з пунктом 10 вказаного Положення, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Відповідно до пункту 11 цього ж Положення, уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, та складає акти звіряння за надані пільговикам послуги за формою "3-пільга". Мінпраці затверджує форми "1-пільга", "4-пільга", "5-пільга", "6-пільга", "7-пільга"; форму "2-пільга" - за погодженням з Мінпалевенерго, Мінбудом і Мінтрансзв'язку; а форму "3-пільга» - з Мінфіном (пункт 12 Положення).

До матеріалів справи позивач надав двосторонні акти звіряння розрахунків за надані пільги ветеранам ВС, ветеранам ОВС, та пільгам за соціальною ознакою між Салтівським РВЕ та головним розпорядником коштів місцевого бюджету, Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради станом на 01.05.2012р., по формі "3-пільга", затвердженій наказом Мінпраці України від 28.03.2003 р. за погодженням з Мінфіном та Держкомстатом.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що зазначена звірка проводиться між сторонами у справі щомісячно у відповідності до чинного законодавства. Тобто, відповідно до форми "3-пільга" позивачу не відшкодовані витрати від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій станом на 01.05.2012 р. в розмірі 164112,79 грн., з них 83367,44 грн. підлягають до стягнення з управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради відповідно до рішення господарського суду Харківської області від 25.01.2011 р. № 15/342-10, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2011 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про електроенергетику" збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Враховуючи викладене, за період з 01.11.2010р. по 31.12.2011р. енергопостачальнику не відшкодовані витрати від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій в розмірі 80745,35 грн.

Тому, судом першої інстанції правомірно було зроблено висновок, що позовні вимоги на суму 80745,35 грн. за період з 01.11.2010 р. по 31.12.2011 р., підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі відповідач неправомірно посилається на постанову КМУ від 01.08.1996р. № 879, якою не передбачено виключень, тому, визначені цією постановою норми поширюються на всі категорії громадян, які мають право на пільги, оскільки дана постанова є нормативно-правовим актом, яким користуються відповідні органи, установи та організації лише у разі, коли на це є пряме посилання у законах України, відповідно до яких споживачам надаються пільги на користування житлово-комунальними послугами.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 16.07.2013 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.07.2013 р. у справі № 922/2029/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 05.09.2013 року

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.