Ухвала суду № 33351121, 29.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4197/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

29 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Горяйнова А.М.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Індустрія-Сервіс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Індустрія-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП Індустрія-Сервіс» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.03.2013 № 0002962208 та №0002972208.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.08.2011 по справі №2а- 9900/11/2670 визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби щодо проведення документальної невиїзної перевірки №337/23- 6/3740875 від 31.03.2011 ТОВ «Євросонік» на підставі наказу від 04.03.2011 №277, Акт складений за результатами ліг в основу висновків податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Євросонік».

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, посадовими особами відповідача у період із 13 по 15 лютого 2013 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 18 лютого 2013 року складено акт №153/22-08/30401550 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Євросонік» за період із 01 січня 2009 року по 30 вересня 2012 року. Згідно з висновками Акту, позивачем занижено податок на прибуток за 2010 рік у розмірі 222085,00 грн., чим порушено п. 5.1, підпункт 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; Крім того, занижено податок на додану вартість у розмірі 177668,00 грн., у тому числі за: жовтень 2010 року - 35660,00 грн.; листопад 2010 року - 34440,00 грн.; грудень 2010 року - 107568,00 грн., чим порушено підпункти 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки, 14 березня 2013 року відповідачем складено оскаржувані рішення, а саме: № 0002962208, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 222085,00 грн. за основним платежем та у розмірі 55521,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0002972208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 177668,00 грн. за основним платежем та у розмірі 44417,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином оформлена первинна бухгалтерська документація не дає права на формування податкового кредиту та валових витрат, якщо наявна невідповідність фактичного й задокументованого платником податків руху активів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з п. 5.1, підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктами 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Отже, наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та валових витрат, зокрема, - податкових накладних, виписаних платником податку, є обов'язковою для визнання правомірності формування таких, за умови, якщо відомості в таких документах відповідають дійсності, і якщо господарські операції мали реальний характер та придбані товари (роботи, послуги) використовувалися в господарській діяльності платника податку.

Аналізуючи надані позивачем докази на підтвердження реальності господарських операцій, проведених з ТОВ «Євросонік», колегія суддів звертає увагу на те, що, позивачем були подані податкові накладні, видаткові накладні, договір на виконання технологічних робіт №10/10- 1, договір №10/10- 15 та акти виконаних робіт, - проте не надано товарно-транспортних накладних, які відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Також не надано доказів здійснення позивачем оплати за трьома рахунками-фактурами, копії яких наявні у матеріалах справи.

Отже, позивачем не надано доказів фактичного проведення господарських операцій з ТОВ «Євросонік» та настання реальних наслідків за вказаними господарськими операціями для позивача. Крім того, за результатами перевірки контрагента позивача встановлена відсутність в останнього об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу таких товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям, - що, на думку колегії суддів, підтверджує здійснення вказаним товариством діяльності, направленої виключно на надання податкової вигоди третім особам.

Стосовно посилань позивача на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.08.2011 по справі №2а- 9900/11/2670, якою визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби щодо проведення документальної невиїзної перевірки №337/23- 6/3740875 від 31.03.2011 ТОВ «Євросонік» на підставі наказу від 04.03.2011 №277, за результатами якої складено Акт №174/23- 6/37240875, колегія суддів зазначає, що в ході проведення перевірки відповідачем окрім вищевказаного Акту були використані також Акти перевірки ТОВ «Євросонік» від 08 грудня 2011 року №1587/23-6/37240875 та від 06 лютого 2012 року №482/23-6/37240875, які на момент розгляду справи апеляційною інстанцією визнані протиправними чи скасовані не були.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не надано достатніх належних і допустимих доказів на підтвердження реальності проведення господарських операцій, - з огляду на що, підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення питання колегією суддів не виявлено, а підстав для скасування оскаржуваної постанови суду, - немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Індустрія-Сервіс» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 03 вересня 2013 року.

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Горяйнов А.М.

Мамчур Я.С