Ухвала суду № 33332687, 05.09.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа №22ц/796/7177/13 Головуючий у 1 інстанції - Саадулаєв А.І.

Доповідач - Панченко М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 вересня 2013 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

Головуючого - Панченка М.М.

Суддів - Кирилюк Г.М., Вербової І.М.

При секретарі - Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Банк «Біг Енергія» на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 11 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія» про припинення зобов»язання шляхом зарахування зустрічних вимог,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Банк «Біг Енергія» (далі - ВАТ«Банк «Біг Енергія») і просив винести рішення, яким припинити його грошове зобов»язання перед відповідачем шляхом зарахування зустрічних вимог.

Зазначив, що відповідач ВАТ«Банк «Біг Енергія» має повернути позивачу 3.196.804 грн.59 коп., відповідно до договору №3971 відкритого 23.05.2005 року на здійснення обслуговування поточного рахунку. Розмір заборгованості відповідача підтверджується його листом за №411/05 від 30.03.2011 року. Оскільки строк повернення указаних коштів настав, між тим відповідач не виконує свого зобов»язання з тих підстав, що порушена процедура ліквідації відповідача.

Крім того, позивач указав, що 24.12.2012 року між позивачем та відповідачем укладено дві угоди купівлі-продажу, згідно яких позивач придбав на аукціоні, у відповідача нежитлові будівлі на суму 2.369.165 грн.89 коп. та земельну ділянку за 694.062 грн.47 коп.

Виходячи з того, що мають місце між сторонами зустрічні грошові зобов»язання, позивач просив задовольнити позов.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 11 березня 2013 року позов задоволено /а.с.43-44/.

Судовим рішенням припинено зобов»язання ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) перед ВАТ»Банк»Біг Енергія» (01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри,№15, код. 20023463) зі сплати суми залишку до договору купівлі-продажу нежитлових будівель, що продані на аукціоні від 24.12.2012 року, зі сплати суми залишку по договору купівлі-продажу земельної ділянки, що продана на аукціоні від 24.12.2012 року та припинити зобов»язання ВАТ»Банк»Біг Енергія» перед ОСОБА_3 за договором №3971 на здійснення обслуговування поточного рахунку в іноземній валюті фізичної особи від 23.05.2005 року на суму 3.083.228 грн.36 коп.

Зобов»язано ВАТ»Банк»Біг Енергія» оформити та підписати акт звірки зобов»язань, щодо залишку його заборгованості на користь ОСОБА_3 по договору №3971 на здійснення обслуговування поточного рахунку в іноземній валюті фізичної особи від 23.05.2005 року у розмірі 133.576 грн.23 коп.

В апеляційній скарзі ВАТ»Банк»Біг Енергія» просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 11 березня 2013 року, пославшись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові /а.с.49-51/

Скаржник зазначав, що згідно п.4 ч.1 ст.96 Закону України «Про банки та банківську діяльність» в редакції від 5.08.2009 року, кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у чітко встановленій цим законом черговості. Інших способів задоволення вимог кредиторів при ліквідації банківської установи законодавством України не передбачено.

Заслухавши доповідь по справі, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ст.601 ЦК України зобов»язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги. Зарахування зустрічних позовних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Встановлено, що, відповідно до договору №3971 від 23.05.2005 року між ОСОБА_3 та ВАТ»Банк Біг Енергія» відкрито поточний рахунок в іноземній валюті /а.с.5-7/.

Згідно до листа №411/05 від 30.03.2011 року ВАТ»Банк»Біг Енергія» кредиторські вимоги позивача акцептовані відповідачем на суму 3.196.804 грн.59 коп. та віднесені до четвертої черги кредиторів /а.с.8/.

Крім того, як слідує із пояснень сторін та підтверджується матеріалами справи, 24.12.2012 року між сторонами укладено дві угоди, за якими позивач придбав на аукціоні у відповідача нежитлові приміщення та земельну ділянку, за які зобов»язаний сплатити банку, відповідно, 2.369.165 грн.89 коп. та 694.062 грн.47 коп. /а.с.9-16/.

Оскільки банк відмовився припинити зустрічні зобов»язання шляхом їх зарахування, позивач звернувся з даним позовом до суду /а.с.17,18-19/.

Задовольняючи позов, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано керувався ст.601 ЦК України та виходив з того, що грошові відносини сторін є зустрічними і однорідні, а також врахував ту обставину, що строк виконання за цими зобов»язаннями настав.

При цьому, суд першої інстанції обгрунтовано відхилив доводи відповідача відносно того, що банк перебуває в стадії ліквідації у зв»язку з банкрутством, що унеможливлює припинення зобов»язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Посилання відповідача на п.4 ч.1 ст.96 Закону України «Про банки та банківську діяльність» в редакції від 5.08.2009 року, згідно якого, кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у чітко встановленій цим законом черговості. Інших способів задоволення вимог кредиторів при ліквідації банківської установи законодавством України не передбачено.

Між тим, колегія суддів вважає, що зарахування розуміється законодавцем як самостійна підстава припинення зобов»язань, що відрізняється від належного виконання (ст.598 ЦК). Тому немає ніяких підстав стверджувати, що зарахування - це різновид способів виконання зобов»язань. Внаслідок цього припинення зобов»зання зарахуванням можливе і після оголошення боржника банкрутом.

А, отже, в даному випадку посилання відповідача на п.4 ч.1 ст.96 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є безпідставним.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене на повно з»ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Банк «Біг Енергія» відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 11 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді