Ухвала суду № 33331594, 05.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. справа № 1170/2а-574/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Лукманової О.М. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року у справі

за адміністративним позовом Приватного підприємства «Проф-будтех»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач приватне підприємство «Проф-будтех» (далі ПП«Проф-будтех»)звернулося до суду з позовом до відповідача Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області державної податкової служби(далі Кіровоградської ОДПІ), в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001742310 від 26.12.2011 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем в сумі 74583 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 11196 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказавши, що оскаржуване повідомлення-рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством у зв'язку з порушенням позивачем норм Цивільного кодексу України під час здійснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, а тому прийняте податкове повідомлення - рішення є правомірним.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001742310 від 26.12.2011 року , на користь позивача присуджені судові витрати.

Не погодившись з постановою суду, відповідач Кіровоградська ОДПІ звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПП «Проф-будтех» зареєстровано в Кіровоградській ОДПІ як платник податку на додану вартість.

Відповідачем Кіровоградською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Проф-будтех» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Кіровоград Декор Технологія»за червень та липень 2011 року, за результатами якої складено акт № 184/23-1/34813457 від 12.12.2011 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків, позивач порушив приписи положень п.198 .2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на додану вартість га загальну суму в розмірі 74583 грн., у тому числі: за червень 2011 року в сумі 29802 грн., за липень 2011 року в сумі -44781 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001742310 від 26.12.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 85779 грн., з яких за основним платежем 74583 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 11196 грн.

Визначаючи позивачу грошове зобов'язання з ПДВ, відповідач виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ПП «Кіровоград Декор Технологія», при вчиненні правочинів з яким виявлені порушення в частині недодержання вимог ч.1 ст.203,ст.215, п.1 ст.216, ст. 228 ЦК України , оскільки правочини з зазначеним контрагентом не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, ці правочини мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача».

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно із п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Із матеріалів справи вбачається, що між ПП «Проф-будтех» та контрагентом ПП «Кіровоград Декор Технологія» укладено договір субпідряду від 01.06.2011 року, відповідно до договору генпідрядник - ПП «Проф-будтех» доручає, а субпідрядник - ПП «Кіровоград Декор Технологія» бере на себе виконання будівельних робіт з монтажу системи трубопроводу, установок водяної дренчарної завіси за адресою: м. Кіровограді вул. Г.Сталінграду, 6/12.

Відповідно до п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.(п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно вищевказаних норм, Податковим кодексом України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Пунктами 201.8. та 201.9. ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Із матеріалів справи видно, що зазначений договір був спрямований на реальне настання правових наслідків та набуття сторонами цивільних прав та обов'язків, що обумовлені ними, оскільки здійснення ПП «Кіровоград Декор Технологія» будівельних робіт по договору субпідряду підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року, а саме: податковими накладними, актами прийому виконаних робіт за червень та липень 2011 року, довідкою про вартість виконаних робіт за червень та липень 2011 року.

Матеріалами справи підтверджено, що по податковим накладним (далі ПН), виписаним ПП «Кіровоград Декор Технологія» позивачем ПП «Проф-будтех» віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту за червень 2011 року по ПН №6 від 3.06.2011 року, ПН №23 від 15.06.2011 року, ПН №25 від 30.06.2011 року, за липень 2011 року по ПН №35 від 7.07.2011 року, ПН №36 від 20.07.2011 року, ПН №37 від 29.07.2011 року на загальну суму 447501,11 грн., в т.ч. ПДВ -74583,52 грн.

Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними позивачем правомірно включені до складу податкового кредиту червня-липня 2011 року, та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до приписів Податкового кодексу України відповідачу згідно покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення нікчемності правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності ; разом з тим податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину при умові його укладання контрагентами з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами відповідно до вимог ч.3 ст.228 ЦК України.

Оскільки відповідачем не надані належні докази фіктивності (нікчемності) укладених позивачем з контрагентом ПП «Кіровоград Декор Технологія» правочину, рішення суду про визнання його таким, також не існує судових рішень, якими контрагент позивача визнаний фіктивним, а його установчі документи - недійсними, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем висновок про нікчемність правочинів зроблений на припущеннях.

Матеріалами справи доведений факт дійсного виконання позивачем та його контрагентом господарської угоди, позивач не мав підстав вважати діяльність зазначеного контрагента ПП «Кіровоград Декор Технологія» протиправною, так як на час дії угоди контрагент позивача був зареєстрований в установленому порядку як платник ПДВ, мав право виписувати та надавати податкові накладні, не був виключений із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що позивач виконав передбачені чинним податковим законодавством умови щодо підтвердження свого права на податковий кредит та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту по операції з контрагентом ПП «Кіровоград Декор Технологія», а тому висновки податкового органу щодо збільшення платежу з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення - рішення № 0001742310 від 26.12.2011 року за основним платежем в сумі 74583 грн. є неправомірними.

Неправомірність визначення відповідачем суми грошового (податкового) зобов'язання за наслідками перевірки обумовлює відсутність правових підстав згідно чинного податкового законодавства для застосування штрафних санкцій у розмірі 11196 грн.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративно го позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд апеляційної інстанції погод жується з висновком суду першої інстанції, що визнання протиправними та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим та вірним.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: В.Ю. Поплавський